Україна програла битву виробників льону і хмелю зарубіжним компаніям: експорт впав

21.10.2020
Протягом січня-серпня цього року Україна експортувала насіння льону на 3,18 млн доларів, що на 22,4% менше, ніж торік за аналогічний період.
 
За даними Державної митної служби, експорт цієї продукції хоча й помітно зріс у серпні, залишається на доволі низькому рівні. Так, у серпні ми мали зростання на 92%, порівняно з липнем цього року: із 316,7 до 607 тис. доларів.  
 
Основним покупцем українського насіння льону залишається ЄС із часткою 68,9% та сумою закупівель 2,19 млн доларів. Утім це на 24,5% менше, ніж за вісім місяців минулого року.
 
Країни Африки протягом січня-серпня імпортували насіння льону з України на 469 тис. доларів, що у 3,6 раза більше, ніж торік. До Азії цієї продукції було експортовано на 287,9 тис. — на 52% менше.    
 
На думку експертів, українське льонарство сьогодні перебуває в занепаді. Але це аж ніяк не загальносвітовий тренд, адже у Європі ситуація діаметрально протилежна.
 
Тодi як у нас вирощуванням цієї культури та її переробкою нехтують, на захід від України, навпаки, нарощують виробництво. 
 
«На українському Поліссі — ідеальні умови для вирощування льону, адже у нас дуже сприятливі серпневі роси. Для того, щоб ми могли успішно вирощувати льон, обов’язково повинні бути льонозавод і льонокомбінат», — зазначив директор Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України Сергій Рижук. 
 
За його словами, деякі українські області, зокрема Житомирщина, мають потенціал для відновлення галузі. При цьому, як тільки в Україні стався занепад льонарства, в Європі посівні площі льону одразу зросли понад удвічі. 
 
За словами вченого, чи не краща ситуація з відродженням традиційного для області хмелярства. Ця галузь почала занепадати, коли на український ринок зайшли іноземні виробники пива.
 
«Виробники заявили, що у нас ароматичні сорти хмелю займають 85% площ, а гіркі — 15%, а для їхньої пивоварної технології потрібна пропорція 60 на 40%. Коли ми досягли цих 60 на 40%, то нам кажуть, що їм уже потрібен хміль не в мішках, а гранульований. Ми купили в Житомирі гранулятор, а нам через рік заявили, що гранули вже нецікаві, а потрібна витяжка. Ми подали законопроєкт про хміль і хмелепродукти, а він завис у парламенті. Там написано, що пивоварні заводи повинні обов’язково купувати не менше 30% хмелю вітчизняного виробництва», — додав Рижук.