На перший погляд, причина розгромної поразки національної збірної України французам — 1:7, котра стала найбільшою невдачею «синьо-жовтих» за всю історію вітчизняного футболу, доволі банальна.
Перед товариським поєдинком на «Стад де Франс» очільник «синьо-жовтих» Андрій Шевченко залишився без цілої низки ключових виконавців.
форсмажор призвів до того, що в товариському матчі проти чинних чемпіонів світу за Україну дебютували одразу четверо гравців, а склад своєї експериментальної команди її наставник назвав молодіжним.
Через коронавірус та пов’язану з ним самоізоляцію поза грою залишилися шестеро виконавців донецького «Шахтаря», котрі останнім часом виступали «основою» для синьо-жовтої команди.
При цьому позитивні тести на коронавірус здали одразу троє воротарів збірної, тож на гру з французами в якості другого голкіпера «синьо-жовтим» довелося заявити 45-річного Олександра Шовковського — помічника Шевченка у збірній, котрий понад чотири роки тому завершив свою професіональну кар’єру.
Уже сам цей факт говорив про неординарність ситуації, в котру потрапила збірна України. Дехто напередодні матчу передбачав, що організатори можуть і відмінити українсько-французьке протистояння.
Утім прийнятий Європейським футбольним союзом в умовах коронавірусної пандемії медичний протокол, котрий зобов’язує команди грати матч навіть за наявності в їхній заявці 13 футболістів, не залишив «синьо-жовтим» іншого вибору, ніж виходити в ослабленому складі на поєдинок проти найсильнішої збірної чемпіонату світу-2018.
Що з того вийшло, достатньо лише поглянути на підсумковий рахунок двобою. «Потрапивши в таку ситуацію, я можу сказати, що гравці з усією серйозністю поставилися до гри.
Але сьогодні неможливо порівнювати нашу команду з Францією. Трапився форсмажор. Французька збірна — чемпіон світу й одна з кращих команд. Ми ж не змогли привезти на «Стад де Франс» свій найкращий склад, аби хоча б якось конкурувати з іменитим суперником», — зазначив Андрій Шевченко.
* * *
На посту очільника «синьо-жовтих» Шевченко одразу почав прищеплювати збірникам атакувальну модель гри. При цьому ставку молодий тренер постійно робив на футболістів «Шахтаря», котрі більше за інших в українському футболі знайомі з креативною тактикою.
Викликаючи щоразу на збір близько трьох десятків футболістів, у підсумку, Шевченко поставив грати лише половину з них.
Вочевидь, боячись оступитися, головний тренер так і не наважився системно перевірити в дії дублерів основного складу, хоча, без сумніву, з таким колективом «синьо-жовтим» значно легше б давалися спарені матчі у відборах на великі міжнародні турніри.
Після фіаско українців на «Стад де Франс» довелося почути думку, що нашій збірній зарано ще грати проти «важковаговиків» світового футболу. «Не рівня ми їм», — кажуть окремі оглядачі вітчизняного футболу.
Проте здається, що причини принизливої поразки українських футболістів варто шукати трохи в іншому місці, адже навіть скромна збірна Білорусі не так давно грала внічию на «Стад де Франс» iз «триколірними». Можна припустити, що головну роль у провалі «синьо-жовтих» на «Стад де Франс» вiдіграла психологія.
* * *
Поскаржившись на передматчевій пресконференції на неможливість задіяти в матчі свою найкращу збірну, Шевченко, умовно кажучи, підрізав крила тим підопічним, які залишилися в строю.
Можливо, таким чином Андрій Миколайович випрошував у свого візаві поблажливості щодо складу. І, зрештою, усіх своїх мегазірок Дідьє Дешам залишив у запасі, зі стартових хвилин надавши шанс умовним резервістам.
Проте українська збірна виявилася неготовою грати навіть iз такою, кадрово «ослабленою», французькою командою. Довгий час відчувалося, що підопічні Шевченка з великим острахом діють на полі, побоюючись здійснити будь-яку помилку.
У хлопців Шевченка, як-то кажуть, усе валилося з ніг, а господарі раз по раз використовували помилки недосвідчених українських футболістів. По суті, вже в першому таймі ветеран «триколірних» Олів’є Жиру самотужки розгромив захист «синьо-жовтих», долучившись до всіх чотирьох забитих до перерви м’ячів.
Бодай трохи оживити гру «синьо-жовтих» зумів Віктор Циганков, але на його появу на полі швидко зреагував Дешам, залучивши до гри своїх мегазірок Антуана Грізманна та Поля Погба.
Хай там як, а подібного роду провали в грі команди — це точка нового відліку.
«Нам є ще куди рости та прогресувати», — наголосив після невдачі в передмісті Парижа півзахисник української збірної Руслан Малиновський.
І здається, що саме в поєдинках із грандами прогресу можна досягти найбільше. Головне, аби наставники довіряли місце в складі футболістам не з основної обойми, бо, як показує історія, постійного в житті нічого не буває.
ТАБЛО
Товариський матч. Франція — Україна — 7:1 (Камавінга, 9; Жиру, 24, 33; Миколенко, 39 (у свої ворота), Толіссо, 65, Мбаппе, 82, Грізманн, 87 — Циганков, 52; Ф: Манданда (Меньян, 46), Дінь, Ленгле, Упамекано (Варан, 46), Павар, Ауар (Грізманн, 59), Толіссо, Камавінга (Погба, 59), Нзонзі, Жиру (Бен Йєддер, 74), Мартіаль (Мбаппе, 46); У: Бущан, Михайличенко (Соболь, 46), Миколенко (Чеберко, 46), Забарний, Конопля, Макаренко (Шепелєв, 62), Харатін, Малиновський (Циганков, 46), Зубков (Безус, 70), Ярмоленко (Яремчук, 62), Шапаренко).
