Банкет на тлі чуми: коли та як заплатять за популізм Зе-команди українці

22.09.2020
Банкет на тлі чуми: коли та як заплатять за популізм Зе-команди українці

Нинішня влада в Україні дозволила народу жити на позичене. Віддавати доведеться пізніше, але багато.

Державний бюджет України на 2021 рік, який зараз готується до затвердження у Верховній Раді, нещадно критикують опоненти та незалежні експерти.
 
 
Так гостро, як ще не критикували жодний фінансовий документ у нашій державі.
 
 
Головне зауваження: принцип «Жити на широку ногу», який дозволив собі уряд Шмигаля—Зеленського, поставить вітчизняну економіку на межу колапсу. Не зараз, щоправда, а за кілька років.

Залізти у кишеню нащадкам

Найбільша вада бюджету, яку ставлять йому в провину, — надмірно великий дефіцит. Влада, щоправда, вступає у дискусію з критиками і заявляє: маємо типовий посткризовий державний кошторис, у якому дефіцит завжди трохи більший.
 
Експерти парирують: про яку, мовляв, посткризовість може йтися, якщо держава рвучко продовжує валитися у провалля?! ВВП падає, дефіцит зростає, а влада, ніби збираючись покинути тонучий корабель, намагається кожному роздати ще не зароблені гроші. 
 
«Діра», яку запланував уряд, лякає: 270 млрд грн. Що виглядає особливо сумно на тлі, м’яко кажучи, прохолодних стосунків із Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та іншими фінансовими інституціями, від доброї волі яких залежить наша спроможність як держави.
 
І особливо, враховуючи, що покривати цей запланований дефіцит планують запозиченнями: трохи більше одного мільярда доларів — від офіційних кредиторів, майже 3 млрд доларів — від розміщення єврооблігацій, ще 6 млрд грн — від приватизації.
 
А оскільки ще жоден план із приватизації у нашій країні за останні роки виконаний не був, схоже, що Кабмін самотужки заганяє державу в банкрутство. 
 
Щоби в цьому переконатися ще раз, зауважимо: дефіцит Державного бюджету нинішнього року за сім місяців становив 50 млрд грн.
 
Також варто мати на увазі: «мінімалка» у наступному році має зрости на третину. Бюджету це коштуватиме 41,4 млрд грн. А отже, матимемо додаткове навантаження на державні витрати.
 
Плюс урядова програма кредитування «5-7-9», на компенсацію відсотків за якою передбачено 2 млрд грн. Ще 10 млрд — портфельні гарантії під зобов’язанням невеликих підприємців. Також треба врахувати традиційне, як для воюючої держави, збільшення витрат на армію. 
 
Народні депутати вже висловилися проти такого варіанта державного кошторису.
 
«Збільшення дефіциту до 300 млрд грн два роки поспіль — це відкладання проблеми державного боргу на кілька років уперед. Всього за два роки ми збільшуємо борг більш ніж на 10% ВВП. Наслідки цього стануть відчутні після 2022 року. Зараз ми беремо гроші з майбутніх бюджетів», — сказав заступник голови Бюджетного комітету Верховної Ради України Володимир Цабаль, додавши, що «нормальний» дефіцит повинен бути в межах 0-2% в роки зростання і 2-4% — в роки кризи.

Уряд не вірить самому собі

Ще одна прихована витрата — дороги, на які уряд видав державні гарантії. Експерти зазначають: це прихований дефіцит бюджету, адже традиційно державні гарантії в Україні перетворюються на майбутні витрати бюджету. 
 
Назагал, як зауважують експерти, держава ще глибше залізає у борг, при цьому цей борг буде дуже дорогим. Адже позичати за кордоном нам зараз непросто, ми беремо кошти під дуже великі відсотки. І зовсім не схоже, що найближчим часом ситуація поміняється на краще. 
 
Тим паче що, маючи доволі суттєві проблеми в економіці, ми додатково створюємо собі нові. Так, наприклад, зростання мінімальної заробітної плати суттєво прискорить інфляцію. Причому інфляція зростатиме при стагнуючій економіці.
 
І практично ніхто з експертів не вірить міністрові фінансів України панові Марченку, буцімто підвищення мінімальної зарплати не вплине на темпи знецінення української національної валюти. 
 
Адже зростання інфляції, закладене в бюджет, на 7,3% в наступному році призведе до того, що Нацбанку, хоче він того чи не хоче, доведеться піднімати облікову ставку. Таке підняття — завжди дуже погано для економіки.
 
Адже суттєво подорожчають кредити, які в нашій державі і без того є надмірно дорогими, а цей фактор суттєво здорожчує видатки для бізнесу. Постраждають і пересічні громадяни, адже, скажімо, про обіцяні владою іпотечні кредити на рівні 10% і менше річних доведеться забути. 
 
Іншими словами, самі ж укладники Держбюджету не вірять у свої обіцянки про низьку інфляцію через популістське зро­стання зарплат. Адже в нинішньому році ми маємо доволі низьку інфляцію, наразі на рівні близько 2,4%. Завдяки чому вона має розігнатися втричі? Відповідь єдина — щедрість із зростанням мінімальних заробітних плат. 
 
Ще одна проблема: проєкт державного бюджету на 2021 рік передбачає значне збільшення податкових надходжень у порівнянні з планом бюджету на 2020 рік, на суму 145 мільярдів гривень.
 
І при цьому суттєво зменшуються неподаткові надходження: на 54,2 млрд грн. За даними Центру аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської школи економіки, на 48 млрд грн.
 
«Згідно з очікуваннями Мінфіну, ПДВ із ввезених в Україну товарів наступного року мають зрости до 332 млрд грн, або на 28,7 млрд грн чи плюс 9,5%, порівняно з планом-2020, — пишуть експерти Школи економіки. — І все б добре, якби не той факт, що за 7 місяців 2020 року надходження від ввізного ПДВ становили лише 139 млрд грн, або лише 46% від річного плану. За збереження такої тенденції, за результатами 2020 року, надходження з ввізного ПДВ сягнуть лише близько 242 млрд грн, замість очікуваних 303,8 млрд грн». 
 
У зареєстрованому проєкті держбюджету на 2021 рік доходи, за підрахунками експертів, очікуються на рівні 1,071 трлн грн. Це — на 93 млрд грн, або 9,5%, більше в порівнянні з планом-2020.
 
«Але станом на серпень 2020 року фактичне відставання щодо надходжень до держбюджету в поточному році порівняно з планом становило 30 млрд грн. Якщо Мінфінові не вдасться наздогнати цей розрив до кінця поточного року, це означатиме, що план зі збільшення надходжень до бюджету становитиме 93 плюс 30 дорівнює123 млрд грн. Або на 11,5% більше порівняно з поточним роком», — резюмували аналітики.

А про важливе забули!

Наші європейські кредитори наголошують: Україна порушує зобов’язання перед Євросоюзом і Німеччиною, не передбачивши в проєкті бюджету кошти на енергоефективні заходи.
 
«У бюджеті немає цих коштів, але там є 3 млрд грн на підтримку вугільних компаній. Це суперечить заяві на підтримку «зеленої» угоди й не відповідає зобов’язанням України перед ЄС і Німеччиною щодо спільного фінансування енергоефективності», — сказав керівник делегації ЄС в Україні Матті Маасікас, висловивши сподівання під час обговорення проєкту закону у Верховній Раді, що «український вклад буде окреслено».
 
«Я переконаний, що вже на саміті Україна-ЄС 1 жовтня сторони офіційно підтвердять зацікавленість у «зеленій» угоді», — додав Маасікас.
 
Раніше Маасікас заявляв, що Європейський Союз запропонує Україні підтримку в реалізації програм, спрямованих на боротьбу зі змінами клімату.
 
У цей час компанії-члени Європейської бізнес-асоціації розкритикували проєкт Держбюджету за, на їхню думку, категорично неприйнятні збільшення податків та зборів задля збалансування бюджетних надходжень.
 
«Бізнес із прикрістю сприймає деякі закладені в бюджеті норми, як, наприклад, підвищення мінімальної зарплати як негативний сигнал. Однак, окрім іншого, цікавить, із яких джерел буде наповнюватись сам бюджет. Адже існують перестороги, що оподаткування для бізнесу буде збільшуватись, що видається абсолютно нелогічним у період коронавірусної кризи, коли компаніям і так непросто триматись на плаву», — написали в ЄБА.
 
З відкритих джерел Асоціація отримала текст проєкту змін до Податкового кодексу, яким, на їхню думку, таки передбачено збільшення податкового навантаження на бізнес.
 
«Сподіваємось, це є лише прикрим жартом. Адже наразі важливо підтримати компанії, а не створювати додаткові перешкоди для прозорої діяльності бізнесу, аби підприємницька робота в країні не заморозилась», — зазначила директорка Європейської бізнес-асоціації Світлана Михайловська.
 
Також, за її словами, бізнес сподівається, що автоматизований ефективний механізм для своєчасного відшкодування експортного ПДВ відповідно до порядку та процедур, що діяли протягом 2017-2019 років, буде забезпечено.
 
«Адже несвоєчасне погашення заборгованості держави перед експортерами негативно впливає на операційну діяльність підприємств, ціноутворення та ліквідність на внутрішньому ринку, що може мати негативні наслідки для зростання економіки України в 2021 році.Особливо в умовах світових кризових явищ у сфері охорони здоров’я, викликаних пандемією COVID-19», — заявили в ЄБА.

Мінус «зелений курс» і зелені насадження

Непокоїть лобіста українського бізнесу також передбачене суттєве збільшення, майже 40%, надходжень від виробленого спирту.
 
«Цей показник є зрозумілим, оскільки законодавчо відбулась демонополізація та з’явилась можливість приватизації спиртових заводів, що надасть можливість розвивати виробництво. Але для прозорої роботи необхідним є прийняття оновлених умов щодо ліцензування такого виробництва, – сказали експерти.
 
— Також серед основних статей надходжень по акцизному податку треба відзначити заплановані надходження від ввезеної виноробної продукції та пива (плюс понад 50%). Але найвищий показник закладається на надходження від ввезення тютюну, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет, що майже в 3,5 раза більший від показників проєкту бюджету 2020 року».
 
Також в Асоціації наголосили: Україна підтвердила свої наміри стати активним партнером ЄС у запровадженні положень Європейського зеленого курсу — нової програми зеленого економічного розвитку Євросоюзу, основною метою якої є досягнення вуглецевої нейтральності європейського континенту до 2050 року. 
 
Зокрема, серед пріоритетів визначено підвищення енерго— та ресурсоефективності, розвиток відновлювальної та водневої енергетики, розбудову схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів, співпрацю у наукових та інноваційних проєктах, реформу вугільного сектору тощо.
 
Проте наразі у поточній редакції проєкту бюджету є видатки лише на деякі з перелічених сфер.
 
«Іншими словами, видатків для екологізації економіки передбачено досить небагато. Щодо лісової галузі не передбачено кошти на здійснення заходів щодо охорони лісів від пожеж, відновлення лісів, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, проведення лісовпорядних робіт та національної інвентаризації лісового фонду України, а також на забезпечення функціонування державної лісової охорони», — стверджує ЄБА. 
 

А ТИМ ЧАСОМ...

І мінус — дірка у торгівлі
 
За даними Державної служби статистики, негативне торговельне сальдо в Україні за сім місяців 2020 року склало 2,12 млрд доларів.
 
За січень-липень 2020 року в нашій державі імпортували товарів на 28,75 млрд доларів, у той час як експорт склав 26,63 млрд доларів. Ситуація при цьому погіршується, адже за перше півріччя 2020 року негативне сальдо склало 1,4 млрд доларів.
 
Зовнішньоторговельні операції в січні-липні 2020 року проводилися з партнерами з 221 країни світу. Найбільше товарів за сім місяців Україна експортувала в Китай, Польщу і Росію, а імпортувала з Китаю, Німеччини і Росії.
 
Найчастіше експортували сировину: зернові культури, чорні метали, жири та олії тваринного або рослинного походження, воски тваринного або рослинного походження.
 
Купуємо ж ми товари з високою доданою вартістю, а також енергетичну сировину: машини, обладнання та механізми, палива мінеральні, наф­ту і продукти її перегонки, продукцію хімічної та пов’язаних із нею галузей промисловості.
 

ТОЧКА ЗОРУ 

Бюджет у зоні турбулентності
 
На думку голови Ради Національного банку України Богдана Данилишина, виконання Держбюджету-2021 буде здійснюватися в умовах екстраординарних шоків, викликаних триваючою з минулого року рецесією економіки, посиленою кризою коронавірусу.
 
«Низка дисбалансів поточного стану економіки, таких як падіння промислового виробництва, скорочення сфери послуг, зменшення заощаджень населення, зростання рівня безробіття, суттєво ускладнять можливість виконання бюджету. У той же час невизначеність щодо поширення епідемії та пов’язаних із нею ефектів на зовнішніх товарних і фінансових ринках також сприятиме турбулентності бюджетного процесу», — сказав фінансист.