Міна під добробут: Зе-команда задля підвищення «мінімалки» витискатиме з бізнесу півтора мільярди

Європейська Бізнес Асоціація зазначає: підвищення мінімальної зарплати до 5 тисяч гривень вже з 1 вересня 2020 року, а потім, із 2021 року, — до 6,5 тисячі збільшить фіскальний тиск на бізнес, що призведе до збільшення кількості «зарплат у конвертах».

 

Такої ж думки і більшість бізнесменів, які в один голос зазначають: сфера «тіньових» заробітних плат стане тільки більшою. Як результат — бюджет недоотримає значні суми податків.

 

Причому у найгіршій ситуації опиниться саме чесний бізнес — ті, хто сумлінно сплачує податкові надходження.

 

Адже на них ляже додатковий тягар у вигляді збільшених сум податкових відрахувань. Власники «сірих» схем натомість перебуватимуть у кращій ситуації, бо і раніше працювали «втемну».

 

Експерти зазначають: після ухвалення нового закону почастішають випадки недобросовісної конкуренції з боку тіньового сектору. 

 

Таким чином від популістського рішення влади програють усі — і бізнесмени, і державний бюджет, і навіть ті самі робітники, яких це підвищення мало порадувати. Але найголовніше, що малий бізнес змушений буде скорочувати кількість працівників, аби нести менше податкове навантаження.

 

ЄБА зазначає: вона зверталася до уряду зі своєю незгодою на цю ініціативу, запропонувала своє вирішення проблеми.

 

Однак команда Володимира Зеленського пропозицію проігнорувала, а свої ідеї оформила в законопроєкт. До того ж, як зазначають в Асоціації, українська влада тисне на вітчизняний бізнес, попри те, що він перебуває у важкому стані через коронавірусну кризу.

 

«І зараз представники цієї сфери очікують на допомогу держави, а не на перепони в діяльності. Такий законопроєкт наразі не на часі, адже це призведе до того, що багато підприємців змушені будуть припинити роботу свого бізнесу через його нерентабельність», — зазначили в ЄБА.

Аналітики також зазначають: розмір нашої мінімальної зарплати зазвичай є далеким від фактичного прожиткового мінімуму. Зараз мінімальна зарплата в Україні становить 4723 гривні, а середня, за даними Держстату, — 11,5 тисячі. При цьому прожитковий мінімум визначений на рівні трохи більше за дві тисячі гривень. 

 

Утім президент України Володимир Зеленський, який у нас де-факто і всупереч Конституції керує Кабінетом Міністрів України, особисто поставив завдання перед очільником уряду: підвищити! «Знаю, це нелегко — взяти й підвищити.

 

Однак ми й не шукали легких рішень, коли прийшли до влади», — сказав Зеленський ще у червні, коли з’явилась інформація, що вибори у жовтні 2020р. таки будуть, звертаючись до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра фінансів Сергія Марченка. 

 

Міністри стали по стійці «струнко», а очільник Мінфіну навіть намагався підкласти під вимогу керівника Зе-команди ідеологічну базу. Що, мовляв, у підвищенні до п’яти тисяч є доцільність та можливості.

 

«Це дозволить нам частково покрити дефіцит Пенсійного фонду та прискорити певні процеси в економіці. П’ять тисяч гривень для нас — підйомна історія», — сказав Марченко, маючи на увазі перший етап — підвищення на 300 гривень. 

 

А от що стосується наступного етапу підняття, до 6,5 тисячі гривень, то тут оптимізм головного фінансиста країни вичерпався. І він заявив відверто: для цього урядові ще доведеться шукати ресурси. 

Утім, і перший етап безкоштовним не буде.

 

Для досягнення рівня зарплат у 5 тис. гривень уряд має знайти 3,5 мільярда гривень. Півтора мільярда з них мають компенсувати збільшені податкові надходження від бізнесу, — ті самі, які заплатять вітчизняні підприємці за щедрість команди Володимира Зеленського. А решту? Доведеться позичати на згубних для української економіки умовах. 

І це цілком очевидно. Адже вітчизняна економіка сьогодні надто ослаблена пандемією коронавірусу і точно не має зайвих ресурсів, аби дозволити собі підвищення зарплат. 

 

За прогнозами Міжнародного валютного фонду, падіння внутрішнього валового продукту України у 2020 році становитиме 8,2 відсотка.

 

На думку постійного представника МВФ в Україні Йости Люнгмана, таке падіння можна пояснити слабким запасом накопичень українських домогосподарств й обмеженою фіскальною підтримкою економіки. 

 

А ось і останні дані Рахункової палати. Згідно з ними, у першому півріччі 2020 року план доходів державного бюджету недовиконаний на 38 мільярдів гривень, що становить 7,8%. Лише внаслідок зменшення у першому півріччі імпорту на 19,7% недоотримано 14 млрд грн. доходів.

 

План видатків державного бюджету, за його словами, не виконано на 51 млрд грн. При цьому витрати на погашення й обслуговування державного боргу становили 220 млрд грн, або майже третину загальних витрат держбюджету у першому півріччі поточного року. 

 

Причина цього, за словами Пацкана, — низька якість прогнозу макроекономічних показників. Так, наприклад, уряд наприкінці березня змінив прогноз середнього обмінного курсу гривні з 27 до 30 грн за долар.

 

Однак фактично в січні-червні середній обмінний курс становив 25,98 грн за долар, тобто на 13,4% менше за прогнозований. За рахунок цього недоотримано 25,5 млрд грн доходів.

 

Як заявив голова Рахункової палати, поглиблення негативних тенденцій в економіці триває: зниження реального ВВП очікується на рівні 6,7%, падіння випуску промислової продукції — на 8,3%. Прогнозують також зменшення кредитування і відтік прямих іноземних інвестицій.

 

Зазвичай, як зазначають експерти, у світі підвищують мінімальну зарплату, якщо продуктивність праці зростає, але деякі працівники не отримують достатньої користі від цього.

 

Тоді й включають механізм підвищення мінімальної зарплати для компенсації розподілу створеного національного багатства серед найманих працівників.

 

Проте в урядовому макроекономічному прогнозі чітко зазначено: зростання продуктивності праці в економіці в наступні три роки залишатиметься млявим і становитиме 2-4% на рік. Не відбувалося відчутного зростання продуктивності й у попередні роки.

 

А тому втручання в динаміку оплати праці, яке не обґрунтоване збільшенням продуктивності, як це планує зробити уряд, посилюватиме фундаментальні дисбаланси.

 

Наприклад, велика помилка влади, яку констатують експерти, — уряд робить ставку на споживання замість інвестицій. При цьому українська економіка має викривлену структуру: частка інвестиційної компоненти у ВВП дуже мала і є нижчою за 20%. Відповідно, частка споживання в економіці завелика, що не свідчить про високий рівень добробуту чи динаміку розвитку. 

 

При цьому за останні роки єдиним чинником економічного зростання були зарплати та споживання домогосподарств. 

 

Так, у 2018-2019 роках середній темп зростання реальних заробітних плат становив 11% на рік при зростанні реального ВВП лише на 3% на рік. Приватне споживання збільшувалося в середньому на понад 10% на рік. 

За ініціативи президента України Володимира Зеленського заплатить його безпосередній виборець — дрібні підприємці, які хотіли змін, легшого та безпроблемнішого ведення бізнесу. 

 

Адже найбільшого удару через урядові ініціативи, на думку експертів, зазнають представники малого та мікробізнесу з невеликих населених пунктів.

 

«Це найбільш вразливі категорії, їм буде найтяжче, бо там рівень доходів зазвичай невеликий. До того ж, зараз карантин, і бізнес взагалі переживає дуже тяжкі часи.

 

І тому будь-яке підвищення відрахувань позначається дуже негативно», — сказав президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак, прогнозуючи зростання виплат зарплат у конвертах.

 

Адже, за його словами, далеко не всім підприємцям знизили орендну плату чи комунальні платежі під час карантину.

 

«Існують комунальні відрахування на місцевому рівні, якісь неофіційні побори. Всі ці витрати підприємці намагаються зменшувати будь-якими шляхами, тому що сьогодні вони втратили навіть ті доходи, які мали рік тому. А отже, малий і середній бізнес не може розраховувати на додаткові витрати», — констатує Чумак.

 

При цьому всі незалежні експерти погоджуються: підвищення мінімальної зарплати збільшить податкове навантаження на підприємства, які задля мінімізації податків офіційно платять працівникам лише «мінімалку», а все інше — «в конверті».

 

А також стане тягарем для тих, хто дійсно платить «мінімалку». Суттєво постраждають і ФОПи, що сплачують ЄСВ з розрахунку мінімальної зарплати.

Урядовцям та їхнім прибічникам, які для виправдання своїх дій згадують досвід підняття мінімальних зарплат 2017 року (мовляв, підняли навіть суттєвіше, і нічого страшного не трапилося), аналітики відповідають: між «тоді» і «сьогодні» існує чимало відмінностей. 

 

По-перше, різке підвищення мінімальної зарплати у 2017 році — це була відкладена індексація, і мінімальна зарплата «наздогнала» зростання середньої зарплати після інфляції та девальвації у кризові 2014-2015 роки (за два роки інфляція «накрутила» 79%, а гривня знецінилася втричі). 

 

Зараз кумулятивна інфляція становила менш як 12%, обмінний курс майже незмінний.

 

По-друге, внаслідок того підвищення базова інфляція прискорилася з 5,8% до 9,8%, і НБУ довелося два роки утримувати жорстку монетарну політику й високі ставки, щоб угамувати зростання цін.

 

По-третє, навіть в умовах посткризового відновлення економіки після підвищення «мінімалки» безробіття у 2017 році зросло з 9,3% до 9,5%, а економічне зростання прискорилося на мізерні 0,1%. 

 

У варіанті 2020 року збільшення зарплат, не підтримане відповідним зростанням продуктивності, призведе до зростання цін, а шок у вигляді зростання мінімальних зарплат змусить бізнес перекласти свої витрати на кінцевого споживача.

 

Сьогодні, до речі, невисока та стабільна інфляція дозволила Нацбанку знизити облікову ставку до найнижчого рівня за всю історію України. Що дозволить зменшувати процентні банківські ставки, стимулювати розвиток економіки.

 

Але процес, який запустила влада, зупинить цю тенденцію: банки підвищуватимуть ставки самостійно, адже їм потрібно буде компенсувати вищу інфляцію вкладникам. Збільшення процентних ставок та інфляції обмежить відновлення кредитування, а це суперечить амбіціям уряду.

 

У кризовий 2020 рік приватні компанії відкладали свої капітальні інвестиції, і у 2021 році очікувався суттєвий приріст. Проте перспектива підвищення мінімальної зарплати до 6,5% означатиме, що бізнесу знову доведеться скорочувати інвестиційні проєкти.

 

...В Україні політики традиційно використовують мінімальну зарплату як популістське гасло. Проте у реаліях України 2020 року таке підвищення матиме й протилежний ефект для кишень інших мільйонів українців.