У суботу, 15 серпня, у Варшаві міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак та державний секретар США Майк Помпео підписали новий польсько-американський оборонний договір.
Президент Польщі Анджей Дуда повідомив, що візит американського державного секретаря Майка Помпео до Польщі мав два аспекти: символічний та практичний.
Символічний, на переконання президента, пов’язаний зі сторіччям Варшавської битви. А практичний — з підписанням нового польсько-американського оборонного договору.
Президент нагадав, що 1920 року польське військо, яке тоді отримало історичну для самої Польщі та всієї Європи перемогу над більшовицькими інтервентами Ульянова-Леніна, забезпечили підтримку саме американські сили.
«І це дозволяє нам повернутися до цього практичного елементу, а саме — до договору про посилену оборонну співпрацю між Польщею та Сполученими Штатами, що переносить нас до чергового, ще міцнішого етапу військової співпраці», — заявив польський президент.
Пакт є результатом переговорів про збільшення військового контингенту США у Польщі. Тут буде створено висунуте командування 5 корпусу США.
Польща зобов’язалася забезпечити американцям безкоштовну дислокацію, харчування і пальне, а також допомогу у збереженні зброї.
Міністр закордонних справ Яцек Чапутович заявив, що підписаний у суботу польсько-американський оборонний пакт має історичне значення.
Зустрівшись з американським політиком, Яцек Чапутович наголосив: підписаний документ свідчить про довготермінове заангажування США у військові справи Польщі, де має бути дислоковано щонайменше 5,5 тисячі американських вояків.
Договір ще на стадії його підготовки викликав настороженість та несприйняття у частини країн ЄС та європейських членів НАТО.
Бо додатковий американський військовий контингент прибуде до Польщі не зі США, а буде переведений з американського військового контингенту, створеного за часів «холодної війни» на території Німеччини.
Берлін розглядає скорочення американських військ у ФРН i переведення їх до Польщі як «покарання» німців за ігнорування пропозиції збільшити обороний бюджет ФРН до розмірів, озвучених адміністрацією президента Дональда Трампа. Угода, натомість, є подякою польській владі за готовність демонструвати свою відданість США на противагу європейській солідарності.
Москві також не подобається пересування певної частини американських сил до Польщі, що робить цю країну захищенішою від кремлівських зазіхань.
Але Кремль наразі утримується зі своєю «рішучою відповіддю», зауважує його старо-нова маріонетка, президент Білорусі Олександр Лукашенко, якому після ганебного провалу з «перемогою на виборах» доводиться стрибати на мотузочках іще енергійніше.
«Нам пропонують солдатів НАТО — чорношкірих, жовторотих і білявих. Нас хочуть одягнути в постоли і поганяти батогом. Невже ви цього не бачите? Якщо хтось цього хоче — без мене! Я ніколи не піду на злам нашої держави. Цьому не бувати», — нарікав Лукашенко в неділю, 16 серпня, на мітингу «на його підтримку» за участі підневільних бюджетників.
У НАТО одразу, в той самий день, відкинули звинувачення Лукашенка в гіпотетичному нарощуванні військової потужності Альянсу поблизу західного кордону його країни.
Міністр оборони Литви Раймундас Каробліс запевнив, що Вільнюс точно не становить військової загрози для сусідньої Білорусі.
«Білоруська криза має політичний характер, а будь-які заяви білоруського керівництва про втручання іноземних держав або про погрози є спробою перекласти провину і виправдати власні агресивні дії», — цитує очільника міноборони Литви агенція «Рейтер».
Міністр повідомив, що на поточний місяць у Литві ніяких маневрів не заплановано. У свою чергу міністр закордонних справ цієї країни Лінас Лінкявічюс заявив, що заява Лукашенка про нарощування військової потужності «є брехнею» і покликана створити привід для звернення по допомогу до Росії.
Тим часом міністерство оборони Білорусі оголосило намір провести 17-20 серпня військовi навчання неподалік кордону з Литвою.
Тим часом довгожитель президентського палацу Білорусі на мітингу своїх прихильників у Мінську заявив що танки і літаки НАТО розгорнуто за 15 хвилин їзди від білоруського кордону.
«Натовські війська брязкають гусеницями біля наших воріт. Литва, Латвія, Польща і, на жаль, наша рідна Україна і її керівництво наказують провести нам нові вибори. Як тільки ми підемо на повiдку в них — ми зірвемося в штопор», — заявив Лукашенко, намагаючись перевести вістря протестів проти фальсифікації ним президентських виборів на зовнішню загрозу.
У переддень такої заяви, в суботу, на нараді у Центрі стратегічного управління в білоруському міністерстві оборони він підкреслив, що стурбований ситуацією у Польщі та Литві.
«Там, як відомо, відбуваються навчання натовських військ. У цьому не було би нічого особливого, але триває ескалація й розбудовування збройного компоненту на цих територіях», — стверджував білоруський президент. Варто звернути увагу, що тут Лукашенко говорить iз чужого голосу: в неділю під час телефонної розмови з ним Путін підтвердив готовність допомогти «у розв’язанні проблем» у межах пострадянської Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).
Нарешті набралася державної відваги й українська влада, яка досі реагувала на фальсифікацію виборів у Білорусі «нейтральними заявами». Певно, офіційний Київ очікував, що йому таки видадуть заарештованих у Білорусі найманців ПВК Вагнера.
І лише після того, як стало зрозуміло, що Лукашенко обвів команду Зеленського навколо пальця, відважилися показати «характер».
Офіс президента України 16 серпня оприлюднив заяву щодо безвідповідальних звинувачень Лукашенка на адресу керівництва України, яке нібито «наказує» провести нові вибори в Білорусі.
«Це не просто відверта неправда. Це свідоме нагнітання. Свідома провокативна поведінка. Для чого? Чи навіть не так: до чого тут Україна, якщо події стосуються суто Білорусі та внутрішньої недовіри?» — йдеться у заяві ОПУ, оприлюдненій на офіційному порталі.
У заяві наголошується, що Україна поважає і географічні, й політичні кордони кожної нації та не втручається у вирішення питань про вибори або чиюсь перемогу на них. Також в офісі президента зауважили: звинуваченнями на адресу керівництва іншої країни не заповнити дефіцит довіри у власного народу.
Наостанок у Зеленського пригадали про принизливу для нього історію з підступним звільненням «вагнерівців» і наголосили: такі дії офіційного Мінська демонструють, що «історична близькість наших двох народів та принцип взаємної допомоги сусідів для нинішньої білоруської влади нічого не вартує».
Напередодні Лукашенко наказав силовикам країни не допустити проведення у Білорусі подальших акцій протесту. На додачу він повідомив, що доручив перекинути бригаду десантників з Вітебська до Гродно.
