Українська влада перед місцевими виборами планує суттєво підняти електорату заробітні плати.
Підвищення хоча й невелике, але сам факт може надати підтримку соціально незахищеним верствам населенням, а також мати позитивний вплив на економіку.
Втім експерти радять не надто радіти такому рішенню: негативні наслідки не забаряться.
Зеленський запропонував зібратися
25 серпня, одразу після Дня Незалежності, депутати Верховної Ради України зберуться на позачергову сесію. У партії «Слуга народу» зазначили: нардепи цілком переконані, що їхні колеги проголосують за президентський законопроєкт про збільшення мінімальної заробітної плати до 5 тисяч гривень.
Потім настане другий етап цієї програми — збільшення з 2021 року до 6 тисяч гривень. І впродовж 2021 року буде третя частина — зарплату збільшать до 6,5 тисячі гривень.
При цьому сам гарант Конституції Володимир Зеленський зазначив: після підвищення мінімальної заробітної плати зростуть доходи працівників бюджетної сфери, насамперед учителів, медиків, соціальних працівників, оскільки їхні посадові оклади розраховуються за єдиною тарифною сіткою, прив’язаною до мінімальної зарплати.
При цьому сам Зеленський зізнався: він сам звернувся до очільника українського парламенту з проханням про позачергове засідання.
Історія з підвищенням виплат розпочалася ще 6 серпня, коли у Раді було зареєстровано законопроєкт №3963 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Цей документ, власне, і має підвищити розмір мінімалки до круглої цифри — 5 тисяч гривень — вже з 1 вересня 2020 року. Сьогодні, як відомо, вона становить 4 723 гривні.
Експерти назагал погоджуються з точкою зору очільника держави: позитивно такі зміни позначаться насамперед на бюджетниках, зарплатня більшості з яких розраховується на підставі мінімальної заробітної платні.
Зростуть також і соціальні виплати, оскільки вони також залежать від розміру мінімалки. Плюс буде і для Пенсійного фонду, який отримуватиме більше внесків: податки, як відомо, також розраховують на підставі мінімальної зарплати.
Детінізація та відхід від диспропорцій
Голова Ради НБУ Богдан Данилишин вважає, що зміни назагал підуть на користь вітчизняній економіці. З одного боку, на думку банкіра, це вирівняє диспропорції в оплаті праці.
Якщо в 2016 році співвідношення мінімальної і середньої заробітної плати в економіці склало лише 30%, то в 2017 році після підвищення «мінімалки» з 1 600 до 3 200 грн воно зросло до 45%.
У 2019-му це співвідношення знизилося до рівня менше 40%, тому заплановане підвищення «мінімалки» у вересні дозволить відновити його до 45%.
«Для порівняння: співвідношення мінімальної і середньої заробітної плати на рівні 45-55% підтримується в більшості країн Східної, Центральної та Південної Європи: Хорватія, Польща, Румунія, Чехія, Албанія, Угорщина, Словаччина та країни Балтії (Латвія, Литва, Естонія)», — заявив Богдан Данилишин.
І зазначив: одним з основних факторів розвитку вітчизняної економіки є розширення ємності внутрішнього ринку. Збільшення доходів громадян України дозволяє збільшити споживання товарів і послуг: частка споживчих витрат у структурі сукупних витрат домогосподарств стабільно перевищує 90%.
«Це стимулюватиме збільшення інвестицій у розширення виробництва як вітчизняними, так і зарубіжними стратегічними інвесторами. Свого часу таку стратегію застосував Китай, який зараз є не тільки найбільшим ринком у світі, а й головним виробничим майданчиком для товарів, які споживають в усьому світі», — констатував Данилишин, додавши, що експерти також сподіваються на детінізацію економіки.
Адже, за його підрахунками, майже третина штатних працівників в Україні за всіма видами економічної діяльності отримує заробітну плату, близьку до мінімального значення. Однак сукупні витрати в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство в 1,5-2 рази вищі.
«На мій погляд, необхідно удосконалювати податкову систему, наприклад шляхом скасування обмежень на розмір заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок. Також підвищення мінімальної заробітної плати сприятиме виведенню частини фонду оплати праці з тіні і підвищення доходів державного бюджету», — додав голова Ради НБУ.
Зрештою, зростання зарплати дорівнює підвищенню рівня життя громадян. Адже за паритетом купівельної спроможності — за обсягом товарів і послуг, які може придбати громадянин України з урахуванням рівня цін — Україна, за підрахунками Данилишина, вдвічі поступається іншим країнам Європи. Наприклад, у Польщі цей показник є вищим за середньоєвропейський.
«Це не створює тиску на ціни, але стимулює підвищення продуктивності праці і внутрішню зайнятість, яка частково покривається за рахунок трудової міграції, — констатував фінансист і додав: — З огляду на те, що в першому кварталі 2019 року вперше в історії незалежності України заощадження населення стали мінусовими, державна політика, спрямована на підвищення рівня доходів громадян, є не тільки виправданою, а й необхідною».
За доплату заплатять усі!
Водночас експерти зазначають і про можливі ризики. Адже, по-перше, податки, які відтепер зростуть, платять громадяни України, і вони їх збільшенню навряд зрадіють.
Фізичні особи-підприємці при цьому також платитимуть більше податків, бо єдиний соціальний внесок залежить від «мінімалки» — він становить 22% від мінімальної зарплатні. Тобто з 1 вересня ЄСВ за місяць складатиме 1100 гривень.
Проти підвищення мінімальної зарплати будуть також малий і середній бізнес: сьогодні, коли економіка перебуває у кризі, їм доведеться шукати додаткові гроші на зарплати персоналу. Або не шукати, а просто піти у «тінь», видаючи зарплати в конвертах. Або застосувати третій варіант — звільнити працівників.
Із проблемами зіткнуться не лише підприємці — активні українці середнього віку, які, до речі, є головними виборцями Зе-команди. А також і державні підприємства, які не можуть видавати зарплати у конвертах, але їм треба звідкись брати додаткові гроші.
А тому рішення буде не найкращим для української економіки: керівництво цих заводів переводитиме своїх працівників на неповний робочий день чи половину ставки.
Ну і нарешті «зайві» гроші можуть спровокувати в Україні більшу інфляцію, ніж передбачено у фінансових документах уряду. Таким чином доплата від президента може просто-напросто згоріти у народних руках.
І загалом кожен житель України може відчути на собі зростання «мінімалки», бо є ймовірність пришвидшення інфляції, тобто зростання цін може «з’їсти» ці додаткові гроші.
Зрештою, абсолютно незрозуміло, звідки держава візьме гроші. Особливо з огляду на економічну кризу та дефіцит держбюджету: видатки у ньому перевищують доходи на майже 300 мільярдів гривень. Брати ці гроші треба на фінансових ринках, простіше кажучи — позичати. Тобто наступними роками все більше грошей із бюджету підуть на те, аби ці борги виплачувати. А отже, ми з вами ще раз заплатимо за урядові доплати.
Фіскалам розв’яжуть руки
Небезпеку від підвищення визнає і Богдан Данилишин. Який зазначає: уряд мусить враховувати ризики посилення інфляційного тиску внаслідок підвищення мінімальної зарплати.
«Для їх мінімізації уряду спільно з Нацбанком треба вживати заходів і спеціальні програми, спрямовані на стимулювання внутрішньої економічної активності та збільшення пропозиції товарів і послуг. Зокрема, в рамках Державної програми «5-7-9», — зазначив він.
— А Міністерству фінансів і Державній податковій службі України варто посилити увагу до моніторингу сплати податків, що нараховують на фонд оплати праці, аби запобігти схемам із їх мінімізації, зокрема через формальний перехід найманих працівників на часткову зайнятість.
Проти ініціативи Володимира Зеленського і Європейська бізнесасоціація, яка наполягає: ухвалювати ініційований президентом законопроєкт не можна у жодному разі, якщо не буде знижена максимальна величина бази нарахування ЄСВ — для недопущення зростання навантаження на сумлінних платників.
На думку ЄБА, урядові зміни збільшать фіскальний тиск на оплату праці та спричинять зростання «тіньових» зарплат.
«Немає сумнівів, що саме сумлінні платники відчують посилений тиск із боку держорганів, яке вони здійснюватимуть у спробі компенсувати неминучі податкові втрати, що виникли через зростання тіньового сектору, — зазначили в ЄБА і наголосили: — Незважаючи на заклики бізнесу обговорити цю ініціативу, законопроєкт був внесений без будь-яких консультацій з підприємницькою спільнотою».
Такої ж думки економічний експерт Борис Кушнірук. На його думку, підвищення заробітних плат у період падіння економіки необґрунтоване і може відбуватися тільки за рахунок емісії.
«Коли зарплати ростуть в умовах економічного зростання — це нормально, а коли економіка падає, а зарплати ростуть — це свідчить тільки про те, що починається «друкування грошей», — зазначив він.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко стверджує: навіть за найбільш оптимістичними прогнозами, рівень економіки не покаже значного зростання, а підвищення заробітних плат призведе до зростання цін та інфляції.
«Замість зростання доходів людей гроші знеціняться, відбудеться девальвація гривні. І ми побачимо курс понад 30 грн. за долар», — сказав він.
