Володимире, ти проклятий батьком загиблого сержанта Ярослава Журавля: звернення до Зеленського

05.08.2020
Володимире, ти проклятий батьком загиблого сержанта Ярослава Журавля: звернення до Зеленського

Ситуація, яка виникла з пораненим сержантом Журавлем, у якій ті, хто був поінформований, добре знали, що сержант живий, але не рятували його, бо не отримали на це дозволу командування, наводить на дуже сумні думки (продовження, початок читайте тут).
 
 
По-перше, чинна політична влада («Вова», його «слуги народу» в парламенті, уряді і так зване «кодло біля нього») і генералітет живуть за нормами «руского міра» (що, зрештою, і так було зрозуміло).
 
 
Адже ніхто з них, iз великими зірками на погонах, і насамперед Хомчак, у відставку не подав і не застрелився через втрату честі (не можна втратити те, чого ні «Вова», ні вони не мають, чи не так?). 
 
По-друге, ні «Вова», ні його «кодло» не здатні мислити — ані тактично, ані стратегічно. Адже практично щодня ми чуємо, що на фронті є нові загиблі або поранені. 
 
А якби раз-другий добряче «відповіли» окупантам засобами, від яких душа ховається в п’ятки (спецназ знає, як це робити!), ті б неминуче припинили свої обстріли та диверсійні вилазки — стали б тихіше води і нижче трави. Це не раз було доведено в зонах ведення бойових дій в інших країнах.
 
Саме така тактика істотно зменшила б втрати ЗСУ, а не «відведення військ» (що означає реальну здачу Зеленським української укріпленої території) на вимогу Путіна, яке призвело до загибелі 75 українських військових iз 1 січня по 31 липня 2020 року, рахунок поранених і травмованих іде на сотні. 
 
З опівночі 27 липня на Донбасі почав діяти режим «повного та всеосяжного припинення вогню», про який домовились на засіданні ТКГ. Відповідне рішення було ухвалено 22 липня трьома сторонами — Україною, Росією та ОБСЄ. 
 
А вже 30 липня командування ООС iз сумом повідомило: «що з початку тижня (28, 29 і 30 липня) ми втратили трьох захисників України внаслідок різкого погіршення стану здоров’я».
 
Що за дивне формулювання нової причини смерті? В радянські часи, коли воїни-інтернаціоналісти гинули в джунглях Африки, то причиною їх смерті вказували «трагічний випадок», «серцевий напад», «інсульт» або «екзотична» місцева хвороба. 
 
Я вимагаю від командування ООС назвати істинну причину «різкого погіршення стану здоров’я» військових, що призвело до смерті, і не вводити в оману їхніх рідних і суспільство!
 
Не допустити деморалізації війська — це першочергове завдання командування ЗСУ! Адже тепер кожен військовий приміряє на себе страшну долю сержанта Журавля.
 
Державний і військовий діяч Фінляндії Карл Густав Маннергейм, який врятував Фінляндію від окупації Радянським Союзом, наголошував: «Новий час приходить iз новими обов’язками. І все ж найважливіші питання вирішуються залізом і кров’ю.
 
Армія повинна завжди бути напоготові, щоб захистити нашу свободу. Укріплення, гармати та іноземна допомога не поможуть, якщо кожен громадянин не буде знати, що саме він стоїть на захисті своєї країни». 
 
Чи, можливо, Зеленський переймається лише тим, щоб не піддаватися на провокації з боку російських окупантів, бо це матиме негативні наслідки для Мінського процесу та Нормандського формату і Путін не захоче з ним зустрічатися? Агов, «Вово», прокинься!
 
Що позитивного буде в тих форматах-процесах, якщо ЗСУ виявляться деморалізованими? Ти про це подумав, «Янелох»? Невже історія не вчить?
 
Перед 22 червня 1941 року Сталін також найбільше переймався тим, щоб «не спровокувати» Гітлера. Справді, не спровокував. А які це мало наслідки для СРСР і цілого світу, пам’ятаємо? Понад 71 мільйон людських жертв, із них — 46,7 мільйона мирних жителів. 
 
Прессекретар президента РФ Путіна Пєсков прямо заявив, що говорити «про будь-які гарантії з боку Росії» дотримування режиму припинення вогню на Донбасі не можна, «тому що Росія не є учасником конфлікту на південному сході України».
 
31 липня ЗМІ опублікували лист за підписом Дмитра Козака, відповідального за Донбас в адміністрації Путіна, в якому зазначається, що Росія виходить із нормандських переговорів на рівні радників лідерів держав, бо вважає їх «виставою» та «імітацією бурхливої діяльності» (цитати з документа).
 
Кремль наполягає, що всі подальші дискусії мають вестися без Козака. А на додаток у РФ укотре наголосили, що головна їхня ідея — перевести все у прямі переговори Києва з «сепаратистами» «республік» Донбасу.
 
Ведучий експерт Центру воєнно-політичних досліджень МЗС Росії Михайло Александров запропонував «зачистити Україну авіацією, як Сирію, і захопити українські заводи, які потрібні Росії». 
 
Як тільки буде порушене перемир’я, необхідно почати масштабний наступ військ Донбасу, підтриманий нашою авіацією, ракетними системами, крилатими ракетами, ракетами «Іскандер» для знищення основної інфраструктури ЗС України,— заявив Александров.
 
На його думку, завдяки атакам iз повітря Росія зможе повністю захопити Донецьку, Луганську і Харківську області, а в південно-східних областях України будуть організовані повстання, з якими Київ не впорається, оскільки сконцентрує свої сили на східному фронті. 
 
В економічному плані Росія тільки виграє, оскільки українська економіка буде працювати на РФ. Такий варіант повинен серйозно розглядатися керівництвом Росії, підсумував Александров. Озвучений ним сценарій можна подивитися на відео.

«Вова», в тебе ж на лобі написано, що ти лох у кубі»

Аналіз річної діяльності Зеленського дає мені (з урахуванням мого професійного, політичного і міжнародного досвіду) підстави зробити однозначний висновок: «Вова» — іграшка в руках Путіна і його спецслужб, які його використовують у геополітичних інтересах Росії. 
 
 
Найяскравіший приклад цього — призначення Зеленським 86-річного Леоніда Кравчука керівником ТКГ (переконаний, що це було зроблено за вказівкою Путіна).
 
Кравчук уже запропонував розпочати переговори з представниками окупованих територій ОРДЛО, домовлятися з ними, щоб «лідери» квазіреспублік запропонували, яким вони бачать майбутнє регіону, що і є сценарієм Москви — Росія не є агресором і не є стороною війни проти України.
 
Нагадаю, на парламентських виборах 2006 року тодішній член партії СДПУ(о) Леонід Кравчук очолював проросійський політичний альянс «Не Так!», у який входили «обрізані есдеки» Медведчук, Шуфрич, Суркіс, Папієв і «республіканець» Бойко.
 
Нині вони — народні депутати окупаційного промосковського блоку «ОПЗЖ», який є основою «п’ятої колони» в Україні. На тих виборах блок не потрапив у парламент, набравши лише 1% голосів.
 
Погляди Кравчука і перерахованих осіб не змінилися. Все життя вони категорично виступали і продовжують виступати сьогодні проти вступу України в НАТО і ЄС (незважаючи на те, що цей курс уже закріплено в Конституції) і підтримують вступ України в Єдиний економічний простір iз Росією (Митний союз). 
 
Діяльність Зеленського постійно направляється і корегується Путіним через його агентуру в Україні на акцентування суспільної уваги не на російській агресії, яка нікуди не поділася і набирає оберти, а на міфічному існуванні «організованого злочинного угруповання Порошенка, яке в 2014 році здійснило державний переворот і захопило владу в Україні», а нині — знову «рветься до влади» і «намагається вчинити реванш».
 
Це при тому, що справжній реванш проросійської п’ятої колони на чолі з кумом Путіна Медведчуком проявляється з кожним днем сильніше! Парламентська фракція «ОПЗЖ» є колективним агентом політичного впливу Кремля і ворогом України. 
 
Органи державної влади, громадські організації, парамілітарні угруповання під крилом РПЦ в Україні (відомої як УПЦ МП) «зарибнені» агентурою спецслужб РФ і агентами політичного впливу Путіна.
 
На це, зокрема, звернув увагу голова Служби зовнішньої розвідки України Валерій Кондратюк. Підтвердженням цього є абсурдна, з точки зору здорового глузду, депортація до Росії двох затриманих СБУ агентів Москви, які прибули в Україну для здійснення терористичних актів. 
 
Та про що можна говорити, коли агентами ФСБ Росії виявлені генерали і старші офіцери СБУ, керівником якої Зеленський призначив свого «друга з одного двору і кварталу» Баканова, дружина якого — громадянка РФ. 
 
За повідомленням ЗМІ і військового експерта Олега Жданова, батько глави ОП Андрія Єрмака — Борис Михайлович Єрмак — працівник ГРУ ГШ ЗС РФ. Зараз він на пенсії, але проживає в Москві і дружить з головою СЗР Росії. А колишніх розвідників, як відомо, не буває.
 
Жданов зазначив: «А Зеленський каже, що Єрмак — його друг. Андрій Єрмак — людина вагома у країні, от і маємо нюанс: оточення Зеленського з ОП може вирішувати свої справи від його імені, а він про це навіть і не здогадується». Усі ці фактори загалом можуть мати важкі наслідки для країни». 
 
Російський політик і публіцист Андрій Піонтковський стверджує, що Андрій Єрмак є агентом ФСБ РФ під псевдонімом «Козир», якого необхідно арештувати разом з агентами держави-агресора Медведчуком і Коломойським за звинуваченням у державній зраді і негайно відмовитися від нав’язаної Єрмаком абсурдної і принизливої ролі в переговорах нормандського формату. Детальніше про це йдеться в статті Піонтковського «Єрмака потрібно арештувати» (Нова газета, 14.07.2020 р.).
 
Аналіз  діяльності Андрія Єр­мака, його зв’язки в Росії та ута­ємниченість особистого життя, на мою думку (як колишнього начальника відділу військової контррозвідки СБУ), дають підстави зробити висновок, що ймовірність того, що він є агентом ФСБ РФ (як це стверджує Піонтковський), надзвичайно висока. Те, що Єрмак — агент політичного впливу Кремля, видно не озброєним оком, що підтверджують і політичні експерти. 
 
За таких умов Єрмак має бути негайно звільнений iз займаної посади і ним повинна «щільно» зайнятися контррозвідка СБУ. Але хто ж його «посадить», коли він, Баканов і Зеленський — близькі друзі! 
 
На думку колишнього керівника (1992-1999 рр.) секретної спецслужби Ізраїлю «Натів» Якова Кедмі (з яким я особисто знайомий), в Україні повна деградація органів державної влади і спецслужб. 
 
Наприклад, з приводу проведення операції зi звільнення заручників, затримання так званого «луцького» терориста і ведення з ним переговорів особисто Зеленським, Кедмі заявив: «Зеленський пробував доказати герою АТО, що він не лох.
 
Так у нього ж на лобі написано, що він лох у квадраті, в кубі» (див. відео).
 
На пів року раніше Кедмі охарактеризував Зеленського як «інфантильного ідіота», якого «необхідно показати психологу». 
 
29 липня Зеленський виступав на відкритті нового корпусу дитячої лікарні «Охматдит». Після того як у мережу потрапило відео з його виступом, у соцмережі не на жарт захвилювалися за психічне здоров’я Зеленського (див. відео).
 
«Річ не стільки в тому, що він говорить, скільки — як він це говорить. Можете подивитися без звуку й оцінити — чи в благополучному він психоемоційному стані? Хоча, те що він говорить, теж, м’яко кажучи, викликає деяке занепокоєння»,— написав Олексій Арестович.
 
Про «дивну» поведінку Зеленського, яка має явні ознаки психологічного і психічного відхилення, я звернув увагу у своєму відкритому листі до нього в газеті «Україна молода» за 21 липня.
 
З батьківських почуттів, я рекомендував Зеленському звернутися за консультацією до психолога і психіатра, адже він глава держави. Зі здоров’ям не жартують.
 
 
 

«Ти кого слухаєш, Вова?»

ТРЕТЄ ЗАПИТАННЯ батька загиблого сержанта Журавля: «Кого ти слухаєш, Вова?»
 
Шановний пане Сергію, слухає «Вова» кремлівського кривавого карлика Володимира Нездихаючого, тому що боїться його як кролик пітона. Перебуваючи на початку січня ц. р. в Омані, «Вова» пережив такий стрес і страх від гостей з Москви і через знищення пасажирського літака МАУ в Ірані, що тепер боїться власної тіні.
 
Слухає «Вова» і свого багаторічного господаря — олігарха, члена опікунської ради єврейської общини Хабад м. Дніпра Коломойського, який «працює над тим, щоб Вова дотримувався Шаббату». Уважно слухає «Вова» також рабина Дніпра і Дніпропетровської області Шмуельсона Камінецького, який «духовно наставляє» його на шлях істинний. 
 
30 липня Зеленський видав указ №303/2020, яким доручив уряду опрацювати питання надання трьом іудейським святам — Песах (звільнення євреїв із рабства єгиптян), Рош-Гашана (початок нового року) і Ханука (відданість) державного статусу і внести на розгляд Верховної Ради відповідний законопроєкт.
 
Залишилося дочекатися указу «Вови» про єврейське «обрізання».
 
Та найбільше, як повідомляють соціальні мережі, «Вова» слухає свою прессекретарку Юлію Мендель.
 
Раніше «Вова» дуже слухав главу свого офісу Андрія Богдана. Але після «побиття глечиків» Богдан заявив, що Зеленський «кидає країну в хаос», а «абсолютну владу в країні «Вова» за чотири місяці перетворив на посміховисько». 

«Хуцпа» Зеленського

ЧЕТВЕРТЕ ЗАПИТАННЯ. Пане Сергію, відповідь на Ваше запитання, чому «Вова не біля народу України», лежить у національних рисах його характеру (Зеленський заявив, що в нього «єврейська кров»), що має наукове пояснення єврейських вчених. 
 
Риса характеру Зеленського (яка у євреїв називається «хуцпа», що означає зухвалість або нахабство) — це безмежна жадоба до грошей і до влади як засобу збільшення своїх статків, а також брехня та бравурна поза і дивні жести, які носять явно виражену патологію у Зеленського, що вже видно неозброєним оком.
 
Психологи і психіатри давно підмітили психопатичні риси характеру в людей на кшталт Зеленського. Їхнє бажання влади і в політиці, і в бізнесі одночасно — це домінантні риси характеру таких людей, це — їхнє друге «Я», це — їхня «хуцпа».
 
«Хуцпа» також визначається як «особливо цинічна, підла, зухвала брехня» або «верх цинізму й нахабства, що паралізує опонента».
 
Один із Афонських старців (мій духовний друг, з яким я регулярно спілкуюся уже понад 20 років) на моє запитання, що зараз відбувається в Україні, як завжди, спокійно відповів: «Брехун, блазень Україною править, на брехні їде і брехнею поганяє. Кінець його — безславний і поганий, якщо добровільно не зійде з престолу... Жадібність і манія величі затьмарила його розум... Вважає себе за месію...
 
Хай не забуває, чим закінчили його попередники, особливо той, якого ми попереджали, коли він був у нас, на Афоні (Янукович)... Не послухав і втратив більше, ніж мав» (син загинув).
 
Лінгвісти зазначають, що аналогів єврейського слова «хуцпа» в інших мовах, як і перекладів його з ідишу чи івриту на інші мови, не існує. Будь-які переклади слова «хуцпа» на інші мови неминуче неповні, тому що не відображають усіх відтінків його значення,  зазначав польський єврей, письменник Лео Ростен.
 
Історики зауважують, що «хуцпа» від початку була голов­ним прийомом у євреїв-більшовиків у політичній боротьбі за владу в Росії. Їхній вождь Ленін (який мав єврейське коріння) зазначав: «Дійсне враження може справити лише наднахабність».
 
Самі євреї, не соромлячись цієї риси свого характеру, з гордістю відзначають як позитивну, називаючи її: «впевненість у собі», «абсолютне почуття власної гідності», «відсутність сором’язливості і боязкості». На переконання євреїв, «хуцпа» для них — це своєрідна гордість, яка викликає бажання діяти, без побоювання виявитися недостатньо підготовленим або нездатним для цього.
 
«Хуцпа» для євреїв — це сміливість, здатність змінити свою долю, боротися з її непередбачуваністю. Багато з євреїв упевнені, що саме існування їхньої держави Ізраїль — священне, це і є акт «хуцпа».
 
У концентрованому вигляді, за висновками провідних спеціалістів у сфері психології, фізіології, психіатрії, соціології, теології «хуцпа» є національною рисою євреїв. Їхня «хуцпа» — це властивість екстраординарного нахабства, невихованості, безцеремонності, безсоромності, злості та нетерпимості щодо представників інших народів» — це їхня «богообраність».
 
При опитуванні, проведеному в 1996 році в Ізраїлі, на перше місце серед відмінних рис характеру євреїв ізраїльтяни поставили саме це визначення «хуцпи».
 
Професор єврей Алан Дер­шовіц у науковій праці «Хуцпа» показав, що «за своє панування і перевагу у світі євреї мають бути вдячні хуцпі — національній рисі єврейського народу — і не соро­митися її». На його думку, «особливо важливу роль хуцпа відіграла у підпорядкуванні євреями США».
 
Зазначу, що в США проживає 6,8 млн. євреїв, або 2,1% від усього населення країни (322 млн.). Недарма народна мудрість говорить: «Нахабство — друге щастя!»
 
Інший єврейський професор Норман Фінкельштейн у книзі «Позаду хуцпи» доповнив описані риси характеру євреїв.
 
Рекомендую прочитати зазначені праці відомих єврейських учених, особливо тим, хто, ознайомившись зі статтею, почне говорити щось про так званий «антисемітизм» і навішувати ярлик «антисеміт», не знаючи, що це таке.
 
Провідна українська письменниця, поетеса, твори якої перекладено багатьма мовами, Оксана Забужко вживає слово «хуцпіст» і стверджує, що цей термін досі не ввійшов у наш лексикон, хоча, на її думку, українському політологічному дискурсу його бракує.
 
Поведінка Зеленського яскраво характеризує його як «хуцпіста». Як говорить народне прислів’я, горбатого могила виправить (про вперту людину, яка не піддається перевихованню, не сприймає позитивних впливів, не може позбутися своїх вад).
 
Оксана Забужко має рацію, коли вживає у своїй літературній творчості термін «хуцпіст» до осіб із такими рисами характеру, незалежно від їхньої національності.
 
Зазначу також, що слово «хуцпа» вживається також і неєвреями, які говорять про інших неєвреїв. Наприклад, в опублікованій St. Petersburg Times статті дії президента Путіна названі «нахабством — хуцпою в російському стилі».
 
Щодо підпорядкування собі судової влади, керівників силових відомств, ЦВК, уряду і парламенту, то Зеленський, маючи характер «хуцпи», є більш зухвалим, цинічним, хитрим і навіть небезпечнішим за тричі судимого за насильницькі і корисливі злочини втікача Януковича.
 
Пане Сергію, думаю, що я зміг відповісти на ваші запитання, які Ви поставили «Вові» на мітингу під його офісом. Звичайно, хотілося б, щоб він сам Вам відповів.

Осудимо Зеленського Народним трибуналом

У попередніх відкритих листах до Зеленського я пропонував йому вибачитися перед українським народом і добровільно подати у відставку з поста президента України, якого він не гідний. Це було б звільненням Зеленського від кримінальної відповідальності, а України — від нього — посміховища і ганьби перед світом... Пропонувати ще раз Зеленському подати у відставку — це вже буде приниженням власної честі і гідності.
 
Тому звертаюся до вас, дорогі мої українці! 
 
Звертаюся до лідерів національно-патріотичних демократичних партій, громадських організацій, особливо до ветеранів українсько-російської війни, волонтерів, учасників бойових дій локальних конфліктів за кордоном, до військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, до священнослужителів ПЦУ, до молоді — покоління, яке народилося в незалежній Україні і якому будувати своє майбутнє, але без олігархів, «зелених гнид», «рабів, подножок, грязі Москви» та іншого російського «сміття» і путінських холуїв. 
 
Щоб ми, українці, врешті-решт постали повноправними господарями на своїй, Богом даній землі, щоб «в своїй хаті» була, як заповідав нам наш духовний батько, пророк Тарас Шевченко, «своя й правда, i сила, і воля». 
 
Забудемо чвари, образи, непорозуміння, погане гетьманство (де два українці — там три гетьмани). «Сила і непереможність Роду твого — в етнічній єдності Роду твого», — заповідали нам наші пращури орії-руси. Пам’ятаймо про це, українці!
 
Обніміться ж, брати мої. 
Молю вас, благаю! 
Нехай мати усміхнеться, 
Заплакана мати. 
 
Ці слова написав своїм землякам в Україні у дружньому посланії Тарас Шевченко.
 
Давайте 24 серпня — в День 29-ї річниці незалежності Україні — зберемося разом з усіх областей нашої держави в Києві, на майдані Незалежності, на якому ми не раз відстоювали свою незалежність, свої права і свободи, право на національну гідність. 
 
На цьому святому, сакральному місці для українців відбулися три революції — Революція на граніті, Помаранчева революція і Революція гідності. Майдан окроплений кров’ю Героїв Небесної сотні, очі яких дивляться на нас iз небес... Їх невмирущі душі і незломлений дух повинні бути в серці кожного патріота-українця! 
 
Тут народилися перші добровольчі батальйони, які вирушили на схід і зупинили московську орду, яка хотіла, як і сто років тому, поневолити Україну. 
 
Зберемося з усіх куточків України, проведемо Всеукраїнське народне віче, якому надамо статус Народного трибуналу України, й оголосимо народний вирок (осуд) Зеленському, який, за оцінками експертів, вчинив державну зраду і зраду національних інтересів України.
 
Виберемо головуючого Народного трибуналу. Ним, наприклад, міг бути перший генеральний прокурор незалежної України, суддя Конституційного Суду Шишкін Віктор Іванович (якщо він погодиться).
 
Як автор ідеї, я готовий бути народним прокурором — стороною обвинувачення. Запросимо «верховного обвинуваченого» Зеленського і дамо йому виступити з «останнім словом».
 
Якщо у «верховного обвинуваченого» не буде своїх адвокатів, пропоную запросити як його захисників відомих юристів, які мають досвід адвокатської діяльності, — Андрія Богдана, Віктора Медведчука та Андрія Портнова (звичайно, за їхньою згодою).
 
Головуючий Народного трибуналу надає слово стороні Народного обвинувачення, «верховному підсудному» і його захисту. Після цього головуючий Трибуналу запитує у Народного віче, чи вважає воно «верховного обвинуваченого Зеленського винним у вчиненні державної зради і зради національних інтересі України».
 
Якщо дві третини присутніх на майдані Незалежності підняттям рук визнають «верховного підсудного» Зеленського «винним», головуючий Народного трибуналу оголошує народний вирок (осуд), яким «засуджує» Зеленського на довічне поселення в 95-й квартал iз забороною грати роль «президента Голобородька», щоб iз ним не трапився рецидив імператора Наполеона І Бонапарта, якого у квітні 1814 року відправили на заслання на острів Ельба, а в березні 1815 року він втік і повернувся на французький престол на сто днів. Після поразки при Ватерлоо в червні 1815 року повторно був засланий на острів Святої Єлени, де і помер...
 
Далі. Головуючий Народного трибуналу ставить на голосування питання про зобов’язання «верховного засудженого» Зеленського добровільно подати у відставку з поста президента України. Якщо це рішення підтримає дві третини присутніх на Віче, Український народ отримує абсолютне право примусити Зеленського подати у відставку!
 
Якщо ж він не виконує рішення Народного трибуналу про відставку, народ має право усунути Зеленського з поста президента України шляхом повстання, згідно з Загальною декларацією прав людини, прийнятою ГА ООН 10 грудня 1948 року, яка є «зобов’язанням для членів міжнародного співтовариства». 
 
Аналогічні Народні віче — Народні трибунали — 24 серпня необхідно провести в усіх обласних центрах біля адміністративних будівель ОДА. На обласних, міських, районних сесіях місцевих рад висловимо недовіру Зеленському і запропонуємо йому, у зв’язку з втратою довіри, подати у відставку з поста президента України.
 
Переконаний, якщо в Києві на майдані Незалежності збереться 200-300 тисяч людей, а в обласних центрах по декілька десятків тисяч iз вимогою відставки Зеленського — він повернеться в 95-й квартал грати на роялі або піаніно, але вдягнутим у штани. Там його місце! 
 
Честь маю! 
 
Р.S. Проєкт вироку (осуду) Народного трибуналу щодо «верховного засудженого» Зеленського мною буде опублікований для всенародного обговорення. 
 
 
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, 
Герой України, кавалер ордена ООН «Діяння на благо народів», вищої відзнаки Канадського Королівського легіону ім. Пилипа Коновала — Хрест «Вікторія», генерал-лейтенант, почесний голова Спілки офіцерів України