«Індексація пенсій буде! А разом із нею — і нова стратегія зростання пенсій.
Ініціатива полягає у планомірному підвищенні виплат — уже до 2023 р. розмір середньої пенсії зросте на 1200 грн!» — запевнила колишній міністр соцполітики О. Соколова.
Те саме торочить і теперішня «соціальна» міністерша Марина Лазебна.
Та поцікавтеся в облуправлінні ПФУ в Херсонській області, чи одержали вони хоч якісь документи (інструкції) на цей перерахунок?
І тут тобі класика: «Червоні приходили — грабували, білі приходили — грабували», зеленi (начебто «слуги народу») — ці теж не соромляться пошарудіти в кишенях громадян. Далі — стежимо за датами...
Верховна Рада затвердила новий уряд і нового міністра соцполітики, і таким чином питання індексації та перерахунку пенсій вирішилося саме собою.
Мовляв, потрібен час, аби вникнути в суть проблеми, внести зміни до бюджету тощо. А поки урядовці шукають нам кошти на пенсії, хочу поділитися з вами, шановні читачі «УМ», таким.
У світовій практиці вік виходу на пенсію визначається багатьма факторами. Серед них — середня тривалість життя, його рівень і якість у похилому віці, нюанси фізіологічного старіння, структура зайнятості населення, інші характеристики.
Такий показник, як строк перебування на пенсії — середня тривалість життя з моменту настання пенсійного віку, — у 18 розвинених країнах варіюється з 10,8 року в Данії до 19,8 у Франції для чоловіків та з 14,5 до 24,9 року для жінок, відповідно. Українські чоловіки живуть на пенсії у середньому 2,3 року.
Гірша ситуація хіба що в росіян, які в середньому 13 місяців не доживають до пенсійного віку. Відносно жінок, то Україна за тривалістю їх перебування на пенсії поділяє 7-8-ме місця зі Швейцарією: 19,7 року.
Тож, можливо, закономірно підвищити для жінок вік виходу на пенсію до 60 років? Для чоловіків же в найближчі 15-20 років підвищення пенсійного віку просто аморальне.
Тут доречно навести приклад Франції, де після виходу на пенсію у 60 років у середньому живуть більше 20 років (підкреслюю: живуть, а не животіють, як у нас).
І цю ситуацію французи змінювати поки не збираються. Цікаво, що в ЄС десь половина громадян виходить на пенсію в середньому на 1-3 роки раніше встановленого терміну.
Після виходу на пенсію в нашій країні до 80% керівників підприємств та установ ще на 10-15 років залишаються на посадах. В Україні часто-густо пенсіонери керують бюджетними установами більше 20 років після виходу на заслужений відпочинок.
Безумовно, авторитет і досвід — річ хороша, та це ознака застою. Але й обмеження оплати праці чи розміру пенсії працюючих пенсіонерів, на мою думку, принесе більше шкоди, ніж користі.
Життя українців змінилося в 2014 році. Тоді було змінено або зупинено дію чималої кількості «пенсійних» законів, у тому числі й призупинена норма щорічного підвищення пенсій до поліпшення економічної ситуації в країні. Так вона лише погіршується!
Також iз 2014 р. не проводилася індексація пенсій, натомість введено норми щорічного підвищення пенсій, яке названо індексацією. Іншими словами, мало бути два підвищення, а зробили одне, зліплене з двох. Зрозуміли? Перед вами класичний приклад словоблудства.
Колишніх урядовців (правда, не всіх) запрошено на вихід. Однак надія на те, що нові-старі будуть опікуватися пенсіонерами, невелика. Україна як була, так і залишається найбіднішою країною Європи. І в цьому, мабуть, посильний внесок наших урядовців — як колишніх, так і теперішніх...
Ви звернули увагу, що, відповідно до закону, доля пенсіонерів визначена межами бюджету Пенсійного фонду. А це — найбільша фінансова піраміда, гроші в яку вкладають усі, а отримують тільки «ізбранниє» і «вижившиє». А пенсії? Підвищать? Потім... коли рак свисне, чи, може, після дощику в четвер...
Віктор РАДІМОВ
Олешки, Херсонська область
