Геннадій Обушний: Нинішня пандемія перегукується з моїм романом «Екст»

26.05.2020
Геннадій Обушний: Нинішня пандемія перегукується з моїм романом «Екст»

Земна цивілізація упритул підійшла до регулярних пасажирських рейсів навколо Землі. Ілон Маск і NASA готують експедиції на Марс.
 
 
Люди на порозі колонізації інших планет. Чому людство приречене на освоєння космосу?
 
 
Які біологічні, соціальні та етичні виклики чекають на землян під час переселення на інші планети? Над цими питаннями замислюється автор науково-фантастичного роману «Екст» Геннадій Обушний. 
 
— Пане Геннадію, пандемія коронавірусу — ніби сюжет науково-фантастичного роману про надзвичайну вразливість земної цивілізації. У сучасних романах «Пандемія» Джона Риддла, «Лавина» Ніла Стівенсона, «Остання дівчина» Джо Харта саме вірус є детонатором головного драматичного конфлікту. Перед людством уже давно постала нагальна потреба шукати безпечних планет для життя. Ваш роман «Екст» (К.: Друге дихання, 2020) якраз на цю тему.
 
— В основу роману закладені ідеї, які виникли в дискусіях довкруг нічних багать на історичних фестивалях «Коровель» поблизу Чернігова — серед молоді, що вміє думати й шукати відповіді на складні питання світобудови. Так, нинішня пандемія перегукується з моїм романом, але коронавірус — не остання пандемія. Людство має навчитися нейтралізувати подібні мікробіологічні виклики, інакше про колонізацію інших планет годі мріяти. Коронавірус довів, що може не тільки фізично вражати людину та знищувати економіку, а й руйнувати соціальну структура людства. Вже деградують окремі регіони й можуть перетворитися на купу дрібних середньовічних князівств. Знайти засоби ґлобальної безпеки — завдання не лише сучасної науки, а й НФ-літератури.
 
— Та у світі спостерігається спад у жанрі наукової фантастики. Натомість на піку популярності перебуває фентезі. Чому?
 
— Фентезі дійсно на піку, але й інтерес до НФ-літератури насправді не згас. Просто у ХХ столітті писали такі яскраві автори, як Ґерберт Веллс, Рей Бредбері, Станіслав Лем, Артур Кларк, брати Стругацькі. На їхньому тлі й виникає сучасний міраж «кризи жанру». До всього, наукова фантастика ґрунтується на знаннях, тому читач повинен мати хоч якусь тверду освіту. А фентезі базується на довільно обраних автором припущеннях, що не передбачають критичного сприйняття. Фентезі — казка для дорослих, відірвана від реального життя. Можливо, баланс інтересу до цих жанрів відображає рівень інтелекту суспільства?
 
— Українці зробили вагомий внесок у розвиток космічних польотів. Микола Кибальчич — автор ідеї реактивного літального апарата. Сергій Корольов — конструктор перших космічних апаратів. Юрій Кондратюк — розробник «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць американські «Аполлони». Валентин Глушко — розробник першого рідинного ракетного двигуна. Михайло Янгель — керівник радянської космічної програми. Чи може сучасна Україна бути космічною державою? 
 
— До цих славетних українців я б додав нащадка українських козаків, уродженця Полтавщини, генерал-лейтенанта Олександра Засядька. Вперше у світі він побудував  пускову ракетну установку, що дозволяла вести одночасне ураження шістьма ракетами, і створив новий ракетний рід військ, який допоміг виграти російсько-турецьку війну 1828—1829 років. Звісно, пам’ятаємо Костянтина Ціолковського — нащадка родини гетьмана Северина Наливайка з Волині.
 
З української родини був і Володимир Челомей — конструктор відомої ракети-носія «Протон». А щодо космічних перспектив України, то вони, звісно, є. Збережене державне виробниче об’єднання «Південний» машинобудівний завод імені О. Макарова, яке випускає найекологічніші у світі ракети-носії. Правда, Росія зруйнувала наші плани на космодром Алкантар і витіснила нас із програми «Морського старту».
 
Однак космодром у Канаді під дніпровські носії вже будується. Крім того, минулого року Верховна Рада ухвалила закон, який дає можливість приватним компаніям конструювати, будувати й запускати ракети. У нас уже діють кілька дослідницьких центрів приватних іноземних компаній, найвідоміша з них — Firefly Aerospace Максима Полякова з Дніпра. Проте космічна галузь України поки що фрагментарна й несистемна. Ми виробляємо чудові апарати, але самі ними не користуємось. Все продаємо, а потім купуємо готовий продукт космічної індустрії: прогнози погоди, зв’язок, геодезію тощо. 
 
— У багатьох авторів НФ-романів та антиутопій є власні концепції розбудови суспільства. У вашому романі «Екст» — теж. 
 
— Стосовно України рецепт не містить чогось фантастичного. У нас ущент зруйнована судова система, тому будь-які державницькі кроки навіть ідеальної законодавчої гілки влади будуть поховані. Це головний чинник нашої безнадії. А розбудова цивілізації, що базується на більш ніж одній планеті, — неймовірно складне завдання. Кожен новий світ має стати для людей рідною домівкою, де можна вільно дихати, пити воду, споживати вирощену у відкритому ґрунті їжу, перебувати просто неба. Це елементарні закони фізіології виживання.
 
До того ж треба співіснувати з аборигенними формами життя і не шкодити їм. Коли дозволять фізіологічні умови, настане черга соціальних. У моєму романі запропоновано кілька підвалин, на яких можна збудувати цивілізацію, котра дійсно стане суспільством раси людей. Ось ці принципи: всі люди народжуються вільними і рівними у правах; свобода однієї людини закінчується там, де починаються права іншої; Федерація забезпечує кожній людині освіту, умови життєдіяльності та свободу совісті; кожна людина має пройти загальний стандартний освітній курс у навчальних закладах Федерації; кожен людський світ зобов’язаний суворо дотримуватися сумісності генотипу; генетичні експерименти над людиною заборонені; дослідження розривних технологій є винятковою прерогативою Федерації Світів у особі Комітету Федерації; приватна власність обмежена у розмірі й часі; цілісні природні об’єкти не можуть бути предметом приватної власності; Кодекс Федерації Світів — вище законодавств окремих світів; законодавство кожного окремого світу затверджується Федерацією Світів в особі Комітету Федерації.
 
— Розвиток науки та освоєння космосу не зробили людство цілком атеїстичним. Мільйони людей далі вірять у Бога. Ким є Бог для автора науково-фантастичного роману «Екст» Геннадія Обушного? 
 
— Іммануїлу Канту належить фраза: «Дві речі наповнюють душу мою все новим здивуванням і зростаючим благоговінням, що частіше і що триваліше я про них розмірковую: зоряне небо наді мною і моральний закон у мені». Для нього ці поняття є спорідненими, тобто мораль — це відображення Космосу. Це дві сторони медалі. Релігія, на мою думку, виникла задля захисту моралі людства.
 
Очевидно, що моральні підвалини різних спільнот різних часів суттєво відрізнялися, проте базові поняття майже ідентичні. Людина зазвичай звертається до Бога у моменти сумнівів та розпачу, шукаючи відповідей, яких не може дати холодний раціоналізм. Тому релігія не зникне ніколи, і будь-який затятий атеїст завжди віритиме у «вищу справедливість». Проте Бог мовить тихо, і щоб його почути, потрібно докласти величезних зусиль, відкинувши другорядне й зрозумівши головне. Для мене Бог — це терплячий уважний мовчазний співрозмовник. 
 
— Незабаром відкриються пасажирські польоти на космічних кораблях? 
 
— Так, світ на порозі космічного туризму. Квитки розпродуються, польоти почнуться за рік-півтора. Нині це дорогі проєкти для заможних людей, але через них космічні компанії отримають додаткові кошти для вдосконалення техніки й технологій, що, у свою чергу, приведе до здешевлення квитків і масової астронавтики. Наступний етап — практичні економічні проєкти. 
 
— Аж до проєктів переселення? 
 
— Наша планета врешті-решт не витримає стрімкого зростання населення і його потреб. Неминуче постане питання розселення, і торкнеться це кількох мільярдів людей. Можна розселитися Сонячною системою від Марса до супутників Юпітера і Сатурна, де жити під захистом куполів або під поверхнею. Можна набудувати космічних станцій типу Елізіума. Ці варіанти цілком прийнятні як тимчасові, бо передбачають життя у ворожому середовищі, у замкненому просторі зі штучною атмосферою. Як це вплине на генотип людини, невідомо, тому для реабілітації конче потрібно буде повертатися на Землю. Тож розумне рішення для людства — пошук землеподібних планет у системах сонцеподібних зірок класу G. На цьому шляху нас очікує безліч проблем, і технічні навіть не головні. Основна: на яких моральних цінностях поставатимуть нові світи? 
 
Ольга ТКАЧЕНКО