20 травня виповнюється рік із дня вступу на посаду президента України Володимира Зеленського.
Окрім аналізу цього періоду його перебування на посаді глави країни, з’явилися і конкретні звернення з пропозиціями виправити допущені помилки.
Українці об’єднаної діаспори наразі закликали чинного президента припинити політичні переслідування опозиції та українських патріотів і волонтерів.
Як повідомляють сайти Українсько-польської медіаплатформи (Upmp.news) та Польського радіо, українські громади, котрі діють за кордоном, звернулися до президента Зеленського через спроби нищення демократії та навмисної дискредитації патріотів Майдану і волонтерів.
«Ми стурбовані тим, що в Україну повернулися колишні співробітники уряду Януковича, які фабрикують справи з порушенням законів та Конституції України», — йдеться у зверненні громад українців у Німеччині, Данії, Іспанії, Італії, Канаді, Латвії, Норвегії, Польщі, Франції та Чехії.
Вони, зокрема, закликають припинити переслідування народного депутата Софії Федини, волонтерки Марусі Звіробій, лікаря Юлії Кузьменко, Андрія Антоненка, Яни Дугарь, народних депутатів Тетяни Чорновол, Володимира В’ятровича та Андрія Парубія, генерала Дмитра Марченка, адмірала Ігоря Воронченка та українських моряків, майора Романа Ковальова, студента Івана Хоменка, народного депутата Гео Лероса та активіста Сергія Стерненка.
«Просимо негайно припинити тиск і переслідування п’ятого президента України Петра Порошенка і зупинити фабрикування проти нього справ у правоохоронних органах. Усі, хто був причетний до тих ганебних дій, повинні бути покарані згідно з законом України. Ми не можемо допустити, щоб робота п’ятого президента і його вклад у зміцнення держави — створення дієвої Армії, зупинення ворога на сході України, санкції проти ворога — Росії, Асоціація з ЄС, Томос, «безвіз», формування міжнародної коаліції та інші, були знецінені. Нас непокоїть також, що на проукраїнських телевізійних каналах тривають обшуки і фабрикуються справи. Іде відкритий наступ на свободу слова і демократію в Україні, яку ми будували в останні роки з великими зусиллями. Водночас проросійські канали часто транслюють фейкові новини російської версії дійсності», — зазначають українці за кордоном. Демократія, свобода слова, українська мова, повага і шана Героям України мають і надалі розвиватися і підтримуватися для розбудови української державності», — йдеться у зверненні.
«Радіо «Свобода» у своєму матеріалі «до річниці» зазначає: ще будучи кандидатом у президенти, Володимир Зеленський обіцяв привести разом із собою у владу «нові обличчя» і навіть пропонував виборцям долучитись до підбору кандидатів на високі державні посади. Але минув перший рік президентства і виявилось, що замість задекларованого у велику політику разом із ним прийшли не лише його друзі дитинства, знайомі та бізнес-партнери, а ще й кадри часів президента Януковича.
Видання наводить красномовні приклади таких непристойних призначень. Одним із перших кадрових скандалів нового президента стало призначення головою свого офісу Андрія Богдана. Не лише ексадвоката олігарха Ігоря Коломойського, а й наближеної особи одіозного експрем’єра Миколи Азарова — Богдан був його радником та уповноваженим із питань корупції в уряді, ще й отримав від нього почесну грамоту просто в розпал Майдану.
«У листопаді 2013-го разом із Миколою Азаровим Богдан літав у Санкт-Петербург на перемовини. Вже наступного дня після їхнього візиту уряд призупинив підготовку до підписання Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом. А саме це і призвело до протестів, до революції», — свідчать журналісти проєкту розслідування «Схеми».
Зважаючи на вищезазначене, Богдан мав би бути люстрованим. Однак бажання Зеленського призначити його виявилося сильнішим за закон, зазначає «Радіо «Свобода». І додає: Богдан далеко не єдиний чиновник часів антиукраїнської діяльності Януковича, який зацікавив Зеленського. Після його перемоги до України повернувся і Валерій Хорошковський, який із аеропорту одразу попрямував в урядовий квартал.
Людині, яка в часи Януковича очолювала СБУ, Мінфін та була першим віцепрем’єром в уряді Миколи Азарова, за президентства Зеленського доручили навести лад на митниці. Щоправда, неофіційно: у ролі консультанта тогочасного очільника ДМС Максима Нефьодова. Тепер останнього відсторонили від посади за провал роботи митниці, а Хорошковський, очевидно, і далі «консультує».
Офіс президента навіть розглядав Хорошковського одним із головних претендентів на крісло прем’єра. Зокрема, цей факт офіційно підтверджував нинішній заступник голови ОП Сергій Трофімов. «Діалог тривав, він був закритим, президент сам вів цей діалог і може відповісти в деталях, як ухвалював рішення», — розповідав Трофімов в одному з інтерв’ю.
Цікаво, що в жовтні 2019-го (за п’ять місяців до цієї заяви представника ОП) Зеленський запевняв: призначення Хорошковського на публічну посаду неможливе. «Ні, ні, ніякої посади не може бути», — відповідав він на запитання журналістів «Схем».
Ще одного чиновника часів Януковича, Сергія Тігіпка, команда Зеленського також розглядала як заміну експрем’єру Олексію Гончаруку. «З паном Тігіпком я теж зустрічався», — визнавав у коментарі «Радіо «Свобода» Володимир Зеленський. Однак, як і Хорошковський, Тігіпко зрештою лишився без портфеля. Натомість посаду в оновленому Кабміні отримав Ілля Ємець. Людина, яка в уряді Миколи Азарова пів року керувала системою охорони здоров’я, за президентства Зеленського знову очолила МОЗ. На посаді цього разу Ємець пробув менше місяця і запам’ятався здебільшого заявами про те, що «зараз помруть усі пенсіонери» і що фінанси у сфері охорони здоров’я «треба виділяти на живих людей, а не на трупи».
Але на цьому чиновники часів Януковича у Зе-команді не закінчились. Наприкінці квітня головним митником країни зробили Олексія Любченка — людину, яка працювала заступником в ексголови Державної податкової адміністрації Віталія Захарченка. Як і у випадку з Богданом, рішення викликало хвилю протесту і зауважень щодо необхідності його люстрації. Однак сама влада наголошує: проблем із призначенням Любченка немає.
Причетними до Зе-команди виявились і ті, хто не обіймав держпосад у часи Януковича, однак допомагав його соратникам. Наприклад, Михайло Подоляк. Нині він антикризовий радник голови Офісу президента Зеленського Андрія Єрмака, а от у квітні 2011-го Подоляк консультував «регіонала» Юрія Іванющенка (більш відомого як Юра Єнакієвський) та був одним із обраних журналістів, що їх Віктор Янукович пустив до себе у Межигір’я на інтерв’ю, під час якого, наприклад, цікавився: «Як зробити простого українця психологічно готовим бути законослухняним?»
У команді широко обіцяних «нових облич» президента Зеленського в перший рік його каденції опинилися і кадри п’ятого президента Петра Порошенка.
Ось як це пояснюють у самій Зе-команді: «Так, нові обличчя в парламенті! У виконавчій владі нові обличчя можуть нашкодити насправді, а не навести лад», — зазначив у коментарі «Радіо «Свобода» голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, намагаючись переконати: обіцянка нових облич стосувалась лише законодавчої гілки влади.
Професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань вважає, що кадрова політика Зеленського не ґрунтується на моральних чи професійних якостях кандидатів. При цьому присутність людей часів Порошенка і Януковича у Зе-команді Олексій Гарань оцінює по-різному. У першому випадку поганого нічого не бачить. А от щодо екссоратників президента-втікача, каже, є нюанси.
«Дійсно, є спроба повернути людей, на яких тавра нема де ставити. Призначення Богдана було просто порушенням, плювком у закон. Сам Зеленський казав, що обговорював посаду прем’єра з Тігіпком, із Хорошковським, тобто тими людьми, які, власне, й створювали режим Януковича», — пояснює Гарань, загалом характеризуючи кадрову політику президента Зеленського як побудовану головним чином на політичній відданості, а не на моральних чи професійних якостях кандидатів.
І стосовно свободи слова часів президентства Зеленського. У поширеній рівно місяць тому доповіді правозихисної орнанізації «Міжнародна амністія» (Amnesty International) щодо прав людини у Європі та Центральній Азії у 2019 році, міститься висновок: в Україні практично не розслідуються регулярні насильницькі напади на журналістів. Як зазначає «Міжнародна амністія», минулорічні вибори ознаменувалися мирною передачею влади.
«У випадку з Україною у президентських виборах узяли активну участь усі верстви населення на тлі тривалого збройного конфлікту на Донбасі, що призвело до майже повного перегляду політичних еліт», — мовиться у звіті.
Зазначається, що на тлі зростаючого тиску на правозахисників, журналістів, неурядові організації та учасників протестів, зростає активність мирних демонстрантів, які закликають уряди нести відповідальність за свої дії. Даніель Балсон, директор із питань адвокації в Європі і Центральній Азії в Amnesty, додав, що надзвичайний стан, оголошений у регіоні через пандемію коронавірусу, став «добривом» для порушень прав людини.
