Найлегше — списати на карантин: чому Зе-команда «ріже» Держбюджет-2020 і чим це загрожує

Зіткнувшись із проблемою коронавірусу, яка наклалася на загострені проблеми української економіки через некомпетентність нинішньої влади, остання змушена йти на жорсткі та непопулярні заходи — урізати Державний бюджет.

 

 

Перша спроба 30 березня, як ми пам’ятаємо, виявилася невдалою: Верховна Рада відмовилася підтримати урядовий законопроєкт, адже парламентаріям не вистачило всього трьох голосів. Тож Кабмін вирішив піти далі і підготував новий варіант скороченого кошторису.

Новий варіант кошторису держави стане суттєво дефіцитнішим, оновлена його редакція передбачає зниження доходів на 119 млрд грн., до 975,833 млрд грн. При цьому зростання витрат становитиме 82 млрд грн., до 1,281 трлн грн.

 

Влада, схоже, доволі реалістично ставиться до перспективи збирати податки у своїх громадян: у новому документі податкові надходження передбачені в розмірі 710,7 млрд грн., що на 145 млрд грн. менше, ніж було раніше. Натомість неподаткові надходження, навпаки, мають зрости: всього до 183 млрд грн., що на 26,6 млрд грн. більше від первісного варіанту Держбюджету.

 

Заплановані раніше — у документі, який розглядали 30 березня — витрати на Фонд із боротьби з COVID-19 зменшили на 2 млрд гривень, тепер загальна сума коштів на ці потреби сягає 64,9 млрд грн. 

 

Як передбачається, кошти підуть на виплати лікарям, закупівлю медичного обладнання та на підтримку громадян, які через карантин втратили роботу.

 

А також для надання грошової допомоги сім’ям лікарів, померлих від інфікування коронавірусом. 

 

Після певних вагань та консультацій (подейкують, що у тому числі й з аграрними баронами) Кабмін Дениса Шмигаля вирішив відновити дотації виробникам сільськогосподарської продукції у розмірі 4 млрд грн. При цьому загальна сума під час розгляду на парламентському комітеті зросла із 2,5 млрд грн., які пропонував уряд. 

 

Також додали до переліку витрат 100 млн гривень на будівництво аеропорту Дніпра. Уряд після початку протиепідемічних дій вирішив був узагалі призупинити цей проєкт. Також додали 21 млн гривень на Український інститут при МЗС України, плюс ще 15 млн грн. на національний парк «Софіївка».

 

Назагал фінансування охорони здоров’я зросте на 16,3 млрд грн. — до загальної суми 98,18 млрд грн. З яких 15,7 млрд грн. додадуть на Національну службу здоров’я, загальний кошторис якої становитиме 88 млрд грн. Також 19,5 млрд грн. додадуть Мінсоцполітики, довівши його витратні статті до 312,9 млрд грн.

 

Пов’язано це насамперед із пенсійними доплатами, які особисто обіцяв президент Володимир Зеленський. Для цього фінансування Пенсійного фонду збільшено на 29,7 млрд грн. — до 202,3 млрд грн.

 

Натомість численні отримувачі пільг від держави на оплату комунальних послуг можуть залишитися без цієї підтримки, ця витратна стаття скорочена на 8 млрд грн. — до 39,3 млрд грн.

 

Уріжуть і деякі державні витрати: на апарат Верховної Ради — на 48 млн грн., на Держслужбу статистики — удвічі, до 1,2 млрд грн, на Верховний Суд — на 110 млн грн., на офіс генпрокурора — на 104,9 млн грн., на Мінекономіки — на 2,5 млрд грн, на Міносвіти — на 1,8 млрд грн. 

 

Також влада хоче змусити затягти паски всіх чиновників: як заявив президент Володимир Зеленський, із квітня зарплата державних службовців в Україні не перевищуватиме 47 тис. грн.

 

Причому ці обмеження стосуватимуться також і членів наглядових рад державних компаній, які іноді отримують захмарні, у порівнянні з доходами пересічних українців, зарплати.

 

«Мільйонні зарплати і премії пішли в минуле», — сказав Зеленський у своєму черговому відеозверненні.

 

Але найбільше постраждають від «зеленого секвестру» навіть не чиновники, а пересічні українці, тобто громади на місцях: надходження до місцевих громад скоротили на 10,7 мільярда гривень. Причому такі зміни дорівнюють 44% від обсягу видатків. 

Президент Зеленський також пообіцяв жодним чином не економити на обороноздатності держави. За його словами, у змінах до Держбюджету жодна гривня, закладена на оборону України, не буде «зрізана». А всі реформи Збройних сил, закупівля сучасного озброєння, виготовлення оборонної продукції будуть продовжені.

 

Паралельно залишається чинним і так званий проєкт «Велике будівництво», який, за задумом його авторів, мав би стимулювати розвиток економіки і створити в країні багато нових робочих місць. Скільки саме, влада, схоже, ще сама не знає. Так, Денис Шмигаль каже про 500 тсяч , а Володимир Зеленський, виступаючи із телеекрана, стверджує про тисячі...

 

«Вдалося зберегти частину важливих витрат на розвиток регіонів, підтримку аграріїв, культурний фонд, виробництво українських фільмів і видавництво книг, підтримку спортсменів, підготовку освітніх кадрів і реформу «Нової української школи». Ніяких скорочень не зазнають зарплати вчителям, стипендії студентам і витрати на наукову діяльність», — пообіцяв президент. Щодо статей, які влада урізала, то Зеленський запевнив: це заходи тимчасові, і після скасування карантинних обмежень фінансування має відновитися. 

 

Якщо правильно розуміти точку зору президента Зеленського, то виходить, що українська економіка має отримати після закінчення карантину і планового падіння економіки на понад 4 відсотки (!) кошти для відновлення фінансування великої кількості витратних статей... Або президент просто фантазує... 

 

Тим часом новопризначений міністр економіки Ігор Петрашко обіцяє: Кабмін забезпечить компенсацію зарплат для працівників українських компаній, які на час карантину були відправлені додому.

 

«На підприємствах люди зайняті не повний робочий день або відправлені додому... Ми будемо компенсувати виплати на співробітників, які повернуться на роботу після карантину. Тобто, по суті, ми кажемо:не звільняйте людей, ми вам компенсуємо суми до розміру мінімальної зарплати працівникам, які не повністю зайняті», — сказав міністр, додавши, що реалізація даної програми стане можливою, якщо Верховна Рада підтримає поправки до бюджету на 2020 рік.

 

За його словами, уряд сьогодні розробив дві програми для підтримки малого бізнесу та зменшення кредитних ставок: так, для підтримки малого бізнесу, який має кредити в банках, запрацює програма, яка дозволить зменшити кредитні відсотки до нуля. «Якщо бізнес має кредити в банку і бізнес не є дефолтним, можна буде звернутися по допомогу до держави. І держава оплачуватиме кредитні ставки малого бізнесу протягом одного року. Головна вимога — збереження робочих місць», — заявив Петрашко. 

 

Друга програма — «Нові гроші» — за його словами, також спрямована на підтримку малого та мікробізнесу: підприємцям видаватимуть кредити під 5% річних, щоб вони могли зберегти зарплати своїм працівникам.

 

«Представники великого та середнього бізнесу, які мають виробничі підприємства замкнутого циклу і які зараз постраждали від кризи, можуть звернутися в центри зайнятості, і держава допоможе частково оплатити зарплати працівників», — пояснив міністр, пообіцявши не оминути увагою урядовців і представників малого та середнього бізнесу, що зупинили або скоротили діяльність на період карантину. Розмір допомоги на період карантину становитиме 2/3 тарифної ставки окладу і обмежуватиметься мінімальною зарплатою 4 723 гривень. 

Утім, дії керівництва країни в умовах карантину дуже схожі на узурпацію і руйнування реформ. Такої думки дотримується, зокрема, політична опозиція до Зе-влади.

 

П’ятий президент України Петро Порошенко вже заявив: пропозиції уряду щодо секвестру бюджету знищують напрацювання реформ, які впроваджувалися протягом 2014—2019 років: децентралізації, реформи освіти та медичної системи.. І насправді головним питанням порядку денного позачергового засідання парламенту має бути розгляд закону про банки, і тільки після цього можна розглянути секвестр державного бюджету. 

 

«131 млрд гривень зовнішніх запозичень української держави базуються винятково на кредитах міжнародних фінансових організацій, насамперед Міжнародного валютного фонду. Ми вимагаємо, щоб розгляду пропозицій щодо секвестру бюджету, які зробила влада, обов’язково передував розгляд банківського закону, який є в переліку питань щодо отримання Україною траншу МВФ і щодо захисту України від дефолту, — сказав Порошенко. — Недоотримання доходів бюджету почалося задовго до епідемії, і вже за підсумками першого кварталу ми втратили понад 40 мільярдів гривень, у тому числі й через корупційні оборудки. У цій ситуації, коли недоотримання збільшується, влада пропонує нам секвеструвати статті бюджету. Які саме статті найбільше постраждають від подібних дій? Понад 5 мільярдів гривень знімається з освіти!». 

 

За словами експрезидента, систему екстреної медицини також позбавляють великої суми коштів, майже мільярд гривень — ці гроші мають йти на суб’єкти місцевого самоврядування та забезпечити допомогу медпрацівникам.

 

«Ми не можемо прийняти позицію різкого урізання місцевого самоврядування, зняття частини позицій державного фонду регіонального розвитку, зняття коштів на розвиток ОТГ, коли влада знову забирає з регіонів усе до останньої копійки і тут, у Києві, на високих пагорбах Печерська, намагається розподіляти, руйнуючи реформу децентралізації», — заявив Порошенко, застерігши від скасування прозорих кадрових конкурсів на державні посади.

 

«Вони хочуть ліквідувати всі конкурси за конкурсним призначенням будь-яких посад на державній службі та призначати лише за прихованою процедурою за особистими зв’язками. Ми повністю будемо захищати реформу державної служби та вимагати прозорості дій влади», — резюмував Порошенко.