Кожен день карантину руйнує економіку України: які галузі постраждають найбільше

Влада України переглянула свої макроекономічні прогнози на 2020 рік: песимізм урядовців, як ми бачимо, посилився навіть у порівнянні з їхніми ж підрахунками на початку пандемії.

 

 

Так, за новими підрахунками рівень інфляції зросте до 11,6%, хоча нещодавно влада очікувала 8,7%.

 

 

ВВП при цьому впаде на 4,8%, хоча ще тиждень тому вважалося, що на 3,9%.

 

 

А от середня заробітна плата зменшиться до 10 706 грн, що на триста гривень менше від попередньої цифри.

 

Рівень безробіття, за урядовим прогнозом, сягне 9,4%, хоча неурядові експерти заявляють про десятки відсотків.

При цьому  дефіцит державного бюджету України, за словами заступника керівника офісу президента Юлії Ковалів, може зрости із 2,09% до 7% ВВП. 

 

Ця цифра — приблизна і дуже оптимістична, та й стосується вона лише сценарію, за яким карантин закінчиться у двадцятих числах квітня. Чого, як ми всі розуміємо, найімовірніше, ніколи не буде.

 

За прогнозами економічних експертів, Україна отримає вже мінус 12% ВВП у першому кварталі 2020 року. Аналітик Олег Пендзин прогнозує падіння за підсумками року 5%, «песиміст» Олександр Охріменко — 10%. На думку Олександра Савченка, економіка обвалиться на 20%. І з кожним днем вимушеної зупинки економіки цей мінус тільки зростатиме. При цьому, нагадаємо, Державний бюджет нинішнього року верстався при планованому зростанні ВВП на 3,7%. 

 

При базовому сценарії, що карантин триватиме два місяці, втрати економіки України сягнуть сотень мільярдів гривень. Експерти називають різні цифри: від 100 до 900 мільярдів гривень. 

Найоптимістичніший сценарій — за умови продовження карантину до 24 квітня, що разом становить майже 6 тижнів, ми «з’їдаємо» все прогнозоване економічне зростання нинішнього року.

 

Тобто, якщо 24 квітня держава дружно вийде на роботу, український ВВП за підсумками року скоротиться  приблизно на 1—1,5%: вперше від часів Майдану, втечі Януковича і російського вторгнення ми підемо «у мінус». Втрата у грошах становитиме 33,8—63,6 млрд грн.

 

При цьому курс долара становитиме від 27 до 30 грн. за один долар, а інфляція, за різними даними, коливатиметься від 5 до 10 відсотків.

 

Але зараз уже можна розуміти: заборону скасують щонайшвидше у травні. При такому варіанті підрахувати збитки буде складніше, оскільки кожен наступний день простою економіки буде обходитися їй дорожче, ніж попередній.

 

У компанії ConcordeCapital стверджують: тримісячний карантин принесе нашій економіці 7 відсотків падіння за підсумками року. Інші економісти називають цифри від 6 до 9%. При цьому за один долар на готівковому ринку даватимуть від 33 до 35 гривень.

 

Перелічені вище сценарії — оптимістичні, оскільки враховують продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

 

Варіанти, при яких ми виходимо з карантину без програми співпраці з МВФ, виглядають апокаліптично і не піддаються економічному моделювання: падіння ВВП може становити десятки відсотків, долар може коштуватиме як 30, так і 130 гривень і навіть більше...

Українська влада тим часом запевняє: економіка нашої держави більше готова до нинішньої економічної кризи, ніж в 2008-2009 роках.

 

«Сьогодні ми перебуваємо в зовсім іншій ситуації, ніж у  2008 році, — заявив заступник голови Національного банку України Дмитро Сологуб. — У 2009 році ВВП України знизився майже на 15%. Зараз ми не бачимо таких катастрофічних сценаріїв».

Економісти називають низку наших можливостей, які дарує Україні економічна криза. Так, завдяки падінню ціни на нафту країна зможе заощадити в нинішньому році 5—6 мільярдів доларів.

 

Найкраще серед інших галузей економіки почуватимуть себе сектор IT, телекомунікації та харчова промисловість. Усе разом це позитивно вплине на платіжний баланс держави.

 

Утім у цифри зростання ці тенденції не перевтіляться, адже в інших галузях посилюватимуться проблеми. Насамперед у транспорті і торгівлі: головним чином через зниження ділової активності. За підрахунками експертів, Укрзалізниця цьогоріч втратить близько 10 млрд гривень, що дорівнює десяти відсоткам її річного бюджету.

 

Хоча, з іншого боку, скорочення збиткових пасажирських перевезень дозволять залізничникам трохи компенсувати своє падіння. Та все ж «сталеві магістралі», як передбачається, втратять від 20 до 25% своїх доходів. Що не дозволить їм провести давно назрілу модернізацію та скоротити технічне відставання.

 

Але не залізницею єдиною... Авіаційний транспорт і його обслуговування, торгівля на ринках, готелі і ресторани, кінотеатри, спортивні заклади, туристичний сектор постраждають сильно і негайно.

 

За деякими оцінками, на ці галузі припадає 2,4% ВВП, у них зайняті 18 тис. юридичних осіб плюс ще 353 тис. ФОПів, а також працевлаштовано 765 тис. осіб. Тож і самі галузі, і понад мільйон українців зазнають величезного фінансового тиску. 

 

Що ж стосується торгівлі, то в останні роки — головним чином після отримання «безвізу» з європейськими країнами — головним драйвером для неї були кошти наших заробітчан, які вони переводили на батьківщину.

 

І хоча більшість економістів скептично ставляться до ролі таких коштів в економіці — мовляв, вони тільки стимулюють імпорт і одразу ж виводяться з держави — внутрішню торгівлю ці кошти таки стимулювали. Повернення ж наших заробітчан додому, скорочення світової економіки та тимчасові обмеження на роботу сектору послуг суттєво скорочують прибутки у торгівлі.   

 

Постраждають машинобудування і будівництво — через скорочення інвестиційних програм. Торік значна частина зростання будівельної сфери була досягнута завдяки спорудженню об’єктів за державні кошти. Цьогоріч про такі можливості доведеться забути. Несолодко, як і в 2008 році, доведеться фінансовому сектору.

 

Величезні проблеми очікують металургію. Сутужно буде і сільському господарству. З одного боку, через погоду: ми вже пройшли теплу зиму і зараз маємо суху весну.

 

Якщо літо і справді буде спекотне, суміш цих факторів негативно вплине на врожай. Незрозуміла ситуація і з долею наших експортерів: Україна, як відомо, виробила у минулому році 73 млн тонн продукції, а на внутрішні потреби нам необхідно менше 20 млн тонн. Решту наші виробники завжди продавали, завозячи до країни валюту.

Зараз ситуація з експортом невизначена: наші можливості продавати свої продукти за кордон значною мірою залежать від відновлення зарубіжних споживчих ринків. Більшість із яких сьогодні перебуває у непростій ситуації: так, найбільше збіжжя ми продаємо в Єгипет та низку держав із нестабільною економікою.

 

Якщо вони відмовляться від контрактів, то наші виробники опиняться з недоотриманими прибутками. У плюсі, щоправда, будуть споживачі: ціни на внутрішньому ринку впадуть.

 

Наразі ж ми бачимо зовсім протилежну картину: деякі продукти почали стрімко дорожчати. Так, майже наполовину подорожчав «борщовий набір». І якщо ціни на овочі можна пояснити сезонним фактором, то м’ясо навесні зазвичай не росло в ціні. Також удвічі піднялися ціни на лимони, які лікарі радили вживати під час епідемії коронавірусу. Водночас ціни на інші товари падають.

 

Експерти пояснюють: йдеться про суттєве розбалансування ринку, тому сьогодні важко зрозуміти, які ціни економічно обгрунтовані, а які — спекулятивні, і прогнозують 5% подорожчання впродовж найближчих двох місяців. Водночас пов’язують його з курсовим коливанням.

 

Небезпечним фактором, який може розбалансувати продовольчу ситуацію у державі, є фактичне «множення на нуль» присадибних господарств. Які традиційно не лише забезпечували продовольством значну частину українців, формуючи «подушку безпеки» для малооплачуваних працівників, а й годували міських мешканців, створюючи певну конкуренцію торговельним мережам.

 

Цьогоріч через карантин українці не посадять картоплю, овочі, ягоди у квітні: до дач і заміських ділянок доїхати без громадського транспорту зможуть не всі. 

 

Тим часом в Україні суттєво зросте безробіття. Сьогодні число незайнятих осіб у нашій державі не перевищує 1,5 млн осіб. Уже до кінця травня їх, за підрахунками економіста Олександра Савченка, може стати 8,5 мільйона! Свої заощадження ці громадяни витратять доволі швидко, а надалі їх майбутнє залишатиметься під знаком питання.

 

Офіс президента Володимира Зеленського, як і його колеги у розвинених західних країнах, обіцяв  доплати пенсіонерам по одній тисячі гривень плюс 300 гривень до субсидії. Але, по-перше, чи врятують ці кошти бюджет пересічного громадянина, який залишився без засобів до існування, а по-друге, чи зможе держава виконати свої зобов’язання, коли наш бюджет і так тріщить по швах?..

Так, за словами Юлії Ковалів, офіс президента оцінює додаткові витрати на боротьбу з СOVID-19 у 3,5—4 млрд доларів.

 

Це при існуючій і прогнозованій «дірці» Державного бюджету, тому факту, що митниця дає близько двох третин надходжень: через зупинку ділової активності, а податкова зібрала близько 70% надходжень через аналогічну причину. І за цієї ситуації влада має виплатити 11 млрд гривень пенсіонерам плюс щонайменше 3 млрд гривень лікарям...

 

Проблему ускладнює, м’яко кажучи, деяка некомпетентність Зе-команди: від її очільника Володимира Зеленського до членів останнього Кабінету Міністрів, який навіть не вдалося повністю сформувати.   

Відтак перед керівництвом держави стоїть важливе і доволі непросте питання: «Що робити?». Дональд Трамп, президент значно потужнішої з огляду на її економічний потенціал країни у світі у порівнянні з нашою, днями заявив: економіка США має запрацювати вже до католицького Великодня, 12 квітня. Інакше, за його словами, лікування хвороби для пацієнта виявиться значно болючішим, ніж сама хвороба.

 

Економіка Сполучених Штатів відреагувала на наміри Білого Дому миттєво: індекс DowJones піднявся одразу на 11,37%, що вважають абсолютним рекордом із 1933 року. Щоправда, невдовзі після цієї заяви, коли кількість захворювань та смертей від коронавірусу почала зростати, Трамп перестав згадувати про 12 квітня. 

 

Україні ж треба мати не лише оптимістичні сподівання, а й сценарії на різні можливості розвитку подій. У тому числі і на такий, що карантин не вдасться припинити до кінця червня. І навіть у цьому випадку якось спробувати «запустити» економіку. Причому не очікуючи повного колапсу.

 

Неурядові аналітики радять владі зробити кілька головних кроків. Перший із них — спробувати запустити, де це можливо, нашу економіку дистанційно.

 

Серед інших кроків — секвестр бюджету, звільнення бізнесу від податків на період карантину, заборонити виведення коштів з бізнесу, адже зараз не час для прибутків і дивідендів у будь-якій формі. Також необхідно провести податкову реформу, відновити кредитування, у тому числі для бізнесу та споживачів.

 

Необхідно також надавати підтримку не лише великому бізнесу, а й середньому, дрібному, ухвалити пакет законів на підтримку медицини, забезпечити щомісячні виплати для всіх, хто втратив роботу. Завдання для влади — переглянути систему позик і реструктуризувати деякі наші міжнародні зобов’язання та ухвалити систему для підтримки незахищених верств населення, особливо літніх людей.