Доктор педагогічних наук Олексій Тимошенко: «Урок фізкультури передусім має мати оздоровчий характер»

17.03.2020
Доктор педагогічних наук Олексій Тимошенко: «Урок фізкультури передусім має мати оздоровчий характер»

Олексій Тимошенко.

Враховуючи актуальність підготовки висококваліфікованих фахівців фізичного виховання і спорту та їх значущу роль у забезпеченні ефективного функціонування освіти, суспільства і держави загалом, у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова з 2001 року функціонує факультет фізичного виховання, спорту і здоров’я, який очолює доктор педагогічних наук, професор Олексій Валерійович Тимошенко.
 
 
У своєму інтерв’ю він розповів про те, як сьогодні навчаються вчителі фізичної культури, виховуються майстри спорту та олімпійські чемпіони, яке місце займають фізичні навантаження та заняття спортом у навчанні школярів та їхніх майбутніх вчителів — студентів педагогічного університету та які, зрештою, перспективи цієї галузі у майбутньому інформаційному суспільстві.

«Ми розробили нову педагогічну технологію «Навчання у русі»

— Олексію Валерійовичу, технічний прогрес безперечно покращив наше життя сьогодні, а от здоров’я навпаки погіршало. Ваш факультет бореться за формування здорової нації та пропагує здоровий спосіб життя. Як гадаєте, наскільки це глобальна проблема і чи є з неї вихід?
 
— Не знаю, наскільки глобальна, але очевидна однозначно. Проблеми зі здоров’ям у дітей та підлітків сьогодні пов’язані зокрема і з їх низькою руховою активністю — забагато часу вони проводять за комп’ютерними іграми, в соціальних мережах. Водночас об’єми інформації для засвоєння постійно збільшуються, тож часу для занять спортом чи звичайних фізичних вправ стає все менше. Реальний світ поступово перетворюється на віртуальний і, здавалося б, до чого тут ми, фахівці з фізичного виховання та спорту, це швидше частина роботи для психологів, IT-спеціалістів, в окремих випадках навіть лікарів. Але справа у тому, що наслідком такої ситуації є дефіцит рухової активності, і ця проблема потребує нагального вирішення. 
 
Одним із методів її подолання вважаємо нашу розробку нового підходу до системи шкільного навчання та впровадження нової оздоровчої педагогічної технології «Навчання у русі». Цей інноваційний проєкт розроблявся у контексті ідей Нової української школи. І спільно з Інститутом модернізації змісту освіти вже третій рік поспіль впроваджується в освітній процес учнів початкової школи, розроблено, науково обґрунтовано та забезпечено навчально-методичною літературою вчителів. Керівником цієї програми є наша професорка Олександра Дубогай. Ідея цієї технології полягає у тому, що рухова активність, розвиток рухових здібностей учня виступають пріоритетними індикаторами його особистісного зростання.
 
Вона передбачає інтегроване поєднання пізнавальної і рухової діяльності, забезпечує зміцнення спільних дій у формуванні гармонійного фізичного та інтелектуального розвитку особистості учня. На практиці це відбувається так: діти під час уроку відтворюють зміст навчального матеріалу у вигляді певних рухів. Наприклад, дитині дають завдання порахувати, скільки буде три плюс два, а правильну відповідь показати рухами голови, присіданнями, нахилами тощо. Таким чином, ігровий характер пізнавальної діяльності активізує в учнів уяву, пам’ять, творче мислення, відбувається більш осмислене і кероване запам’ятовування матеріалу. І найголовніше — така організація пізнавальної діяльності забезпечує достатню норму рухової активності дитини протягом дня.
 
—  А звідки виникла така цікава ідея технології «Навчання у русі»?
 
— Справа у тому, що на факультеті вже багато років поспіль проводиться, крім звичних змагань з футболу, волейболу, плавання, баскетболу, шахів, так зване «Свято руху, краси і здоров’я», ініціатором якого є також професорка Дубогай. Воно об’єднує дітей різного віку — від дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку до студентів різних курсів, де вони демонструють свої художньо-танцювальні номери. Це свято має на меті сформувати звичку до здорового способу життя, сприяючи підвищенню рухової активності молоді, а змагальний дух та згуртованість команд-учасників покращують психоемоційну сферу підростаючого покоління. Однак для дітей у сучасному малорухливому світі цього замало, тому було вирішено розробити і певні вправи, які можна було б виконувати під час уроків, так, щоб їх пізнавальна діяльність поєднувалася з руховою.

«Наші студенти є учасниками Олімпіад» 

— Олексію Валерійовичу, а яких фахівців готує факультет фізичного виховання, спорту та здоров’я? 
 
— У нас відкрито набір на спеціальності «Середня освіта (фізична культура)», «Фізична культура і спорт», «Фізична терапія, ерготерапія», тобто ми готуємо вчителів фізичної культури, тренерів-викладачів із різних видів спорту, а також фахівців із фізичної терапії. 
 
— Тобто випускники вашого факультету можуть працювати не тільки вчителями фізкультури?
 
— Так. У них є широкі можливості у працевлаштуванні, зокрема змога працювати тренерами-викладачами у дитячо-юнацьких спортивних школах, інструкторами фітнес-, аквацентрів, фахівцями різних реабілітаційних закладів.
 
Крім того, на факультеті нещодавно була введена дисципліна «Спортивно-педагогічна інформатика», спрямована на формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів через використання електронних ресурсів в освітньому середовищі. Майбутні фахівці фізичного виховання та спорту за технічної підтримки викладачів факультету інформатики і методичної допомоги викладачів факультету фізичного виховання, спорту і здоров’я навчаються самостійно створювати мультимедійні програми (відеофільми) з різних видів спорту та з інших навчальних дисциплін. Найголовніше у тому, що студенти можуть самостійно виготовляти свої власні ультрасучасні дидактичні засоби, поповнюючи мультимедійний банк даних.
 
— За 19 років спільної колективної праці факультету впевнена, що у вас є і значні спортивні досягнення?
 
— Так. Нам є чим пишатися! У спортивних секціях тренуються і підвищують свою спортивну майстерність з 17 видів спорту 620 студентів, 2 заслужені майстри спорту України, 12 майстрів спорту України міжнародного класу, 315 розрядників. Крім цього, 22 студенти факультету входять до складу збірних команд України, більше 30 — до збірних команд міста Києва, 6 студентів є учасниками зимових Олімпіад 2006 і 2014 років, 3 студентки — літніх Олімпіад 2000, 2004 і 2008 років. 
 
Студентка нашого факультету  Оксана Цигульова завоювала срібну медаль зі стрибків на батуті на Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї, є неодноразовим переможцем чемпіонатів світу та Європи з цього виду спорту. Магістр Таня Волосожар стала олімпійською чемпіонкою з фігурного катання на ковзанах у змаганнях спортивних пар у 2014 році в Сочі. Студенти і аспіранти факультету фізичного виховання, спорту та здоров’я, а саме Оля Щербатих і Марина Костюченко брали участь в літній Олімпіаді 2008 року в Пекіні. Наші студенти є переможцями і призерами Всесвітньої універсіади.
 
Зокрема, Станіслав Морозов і Таня Волосожар — срібні призери Зимової всесвітньої універсіади у 2007 році (м. Турин, Італія). Спортивні гімнасти Оля Щербатих, Марина Костюченко та Дмитро Гиренко на Літній всесвітній універсіаді, що проходила у Пекіні 2007 року, спільно завоювали одну золоту, три срібні і одну бронзову медалі. Денис Попов став чемпіоном світу у складі юнацької збірної України з футболу. Крім цього, Віталій Миколенко, Микола Шапаренко і той же Денис Попов успішно виступають на міжнародних змаганнях і у чемпіонаті України з футболу у складі футбольного клубу «Динамо» (Київ).
 
Справді, для будь-якого закладу вищої освіти, де здійснюється підготовка фізкультурних кадрів, вважається престижним виховати чемпіона Олімпійських ігор. Хоча важливіше — підготувати фахівця, здатного засобами фізичної культури і спорту сформувати кожного вихованця як духовно багату, морально здорову і фізично досконалу особистість. Тому спортивна майстерність студентів нашого факультету є не самоціллю, а складовою частиною їхньої професійної діяльності. 
 
Та й, зрештою, у нас потужний склад колективу факультету, який брав і бере участь у підготовці спортсменів високого класу, зокрема олімпійський чемпіон, заслужений майстер спорту СРСР із футболу, заслужений тренер України, завідувач кафедри футболу Олексій Михайличенко; Президент Національної федерації з боротьби на поясах «Алиш», заслужений тренер України Дмитро Лахно; генеральний секретар Федерації фігурного катання на ковзанах, доктор педагогічних наук, професор Ірина Медвєдєва; заслужений тренер України з баскетболу Володимир Рижов; старший тренер жіночої збірної України з футзалу Володимир Колок; старший тренер юніорської збірної України зі спортивного орієнтування Василь Березовський та багато-багато інших.

Проблема багатьох шкіл — погана спортивно-матеріальна база

—  І наостанок хотілось би дізнатися вашу думку стосовно уроків фізичної культури у школі: якими вони мають бути і які перспективи їх змін у майбутньому? 
 
— Передусім, урок фізичної культури повинен мати оздоровчий характер, проте не слід забувати і його освітню цінність — набуття школярами життєво необхідного рухового досвіду. Крім цього, важливим є і виховний вплив, зокрема формування в учнів звички, потреби і стійкого інтересу до занять фізичними вправами. Реалізація усіх цих завдань можлива тільки завдяки спільним зусиллям учителів, батьків і суспільства в цілому, оскільки тільки у здоровому соціумі може формуватися здорове покоління. 
 
З позиції сьогодення навчальна програма з фізичної культури в закладах загальної середньої освіти дає можливість виконувати поставлені завдання, адже в ній зміст сформований з урахуванням інтересів учнівської молоді. Однак, на жаль, спортивно-матеріальна база більшості сучасних шкіл не забезпечує повною мірою їх реалізацію. Це, на мою думку, одна з головних проблем сучасної системи фізичного виховання школярів.