Місцевий Голлівуд: на Тернопільщині завершено зйомки «Червоного»-2

11.03.2020
Місцевий Голлівуд: на Тернопільщині завершено зйомки «Червоного»-2

Частину сцен зняли на Тернопільщині за участі тернопільських акторів та звичайних людей, які безкоштовно брали участь у зйомці в масовці. Дехто навіть отримав ключові ролі у фільмі. (Фото з сайта 20minut.ua.)

На пресконференції у Тернопільському пресклубі вперше оприлюднено дату прем’єри художнього фільму «Червоний. Без лінії фронту» (приквелу історичної кінострічки про воїна УПА Данила Червоного, що вийшов на екрани у 2017 і здобув велику популярність) — він вийде у прокат 20 серпня цього року.
 
Це вже друга стрічка за мотивами відомого роману Андрія Кокотюхи, зйомки якої проходили на Тернопільщині. 
 
«Головна місія українського кіно — бути ідентифікатором, творити ідентичність української нації, тож такі проєкти є надзвичайно важливими, — сказав на зустрічі з журналістами генеральний продюсер фільму Володимир Філіпов. — Те, що попереднього «Червоного» лише в Youtube подивились понад 3,7 мільйона людей, і ще 5 мільйонів переглядів було на телебаченні, свідчать про те, що люди хочуть дивитися таке кіно. І такий успіх — це питання не касових зборів, а суспільної ефективності».
 
«Це перший для Тернопільщини проєкт такого масштабу за роки незалежності України, — поінформував, у свою чергу, голова комунального підприємства «Тернопільська кінокомісія» Леонід Бицюра. — А для нашої кінокомісії це перший досвід у вирішенні організаційних та фінансових питань такого кіновиробництва. Зйомки тривали два роки, за цей час чимало жителів області (зокрема, таких історичних міст, як Бережани та Кременець. — Авт.) мали змогу і знятися в масовках стрічки, і долучитися до організаційного процесу». Також він повідомив, що цього року на екрани вийде три повнометражні фільми, у створенні яких Тернопільська кінокомісія виступила партнером. «Червоний. Без лінії фронту» буде одним із них. Відтак зазначив, що кінематографія є для Тернопільщини дуже перспективною галуззю, яка почала розвиватися вже на професійному рівні.
 
Режисер-постановник фільму Тарас Ткаченко зупинився на деталях та особливостях нової кінострічки. «Думаю, для більшості фільм буде несподіваним. Глядачі побачать польський контекст подій того часу.
 
А також переконаються, що «упівці» були не якимись хуторянами, які лише по лісах бігали, а інтелігенцією, людьми міського штибу. Для мене це було важливим», — сказав, зокрема, він.
 
Також Тарас Ткаченко із захопленням відзначив одну важливу для кінематографу особливість області: «У нас вийшла хороша історія ще й завдяки тому, що на Тернопільщині добре збереглася стара забудова. Щоб зняти довоєнну Польщу, треба було знімати тут, бо таке не збереглося вже ні у Львові, наприклад, ні навіть у самій Польщі. Це — справжній скарб! І завдяки цьому, думаю, сюди до вас потягнеться ще багато кінематографістів».

  • Богдан Поліщук: сценограф, який став режисером

    Про Богдана Поліщука сьогодні більше відомо як про художника-сценографа, або як художника-ілюстратора. Ще навчаючись у Національній академії образотворчого мистецтва, він разом зі своєю майбутньою дружиною Оленою Рачковською (нині – Поліщук) започаткував Незалежний Театральний журнал «Коза». >>

  • Польський композитор Кшиштоф Пендерецький помер у віці 86 років

    Знаковою подією для культурного життя Києва був останній приїзд до України 29 вересня 2018-го Кшиштофа Пендерецького, який за диригентським пультом представив свій монументальний твір Credo (1997-1998) за участі польських солістів і українських хорів та оркестру. >>

  • Третя «ГРА»: продовжують змагатися 28 вистав із 9-ти міст

    У Міжнародний день театру Національна спілка театральних діячів оприлюднила лонг-лист учасників третього Всеукраїнського театрального фестивалю-премії ГРА. Із 83 заявлених гравців експерти визначили 28 кращих. Саме вони продовжать боротьбу за національний театральний Оскар. >>

  • У культури відбирають 7 мільярдів

    Українське кіно не фінансується державою з нового року. Ще на Львівському книжковому форумі у кінці вересня 2019-го, тепер уже ексміністр культури Володимир Бородянський переконував видавців, що треба вибороти право отримувати з держбюджету гроші на закупівлю книжок для бібліотек. >>