Із травня жителі українських міст отримають близько 12 нових платіжок за компослуги

11.03.2020

Для багатьох містян комунальні платежі вже й так стали чималим тягарем.
 
 
А все нові й нові додаткові пункти у платіжках (на кшталт послуги з розподілу природного газу) — викликають стабільне роздратування.
 
 
Але, як виявилося, сюрприз із «розподілом» був лише пробною кулькою. І невдовзі українським користувачам почнуть надсилати до 12 нових платіжок за компослуги.
 
 
До 1 травня мешканці всіх багатоквартирних будинків мають вирішити, хто і за яку ціну дбатиме про будинок. І новації комунальників відчують на собі абсолютно всі, хто живе у багатоквартирних будинках. 
 
Якщо раніше хтось навіть не задумувався, який саме ЖЕК обслуговує його помешкання, в якому стані покрівля, чому не працює ліфт, кому належить котельня, де ключі від горища й чи опломбований конкретний лічильник тепла, — то з настанням травня ігнорувати все це виявиться небезпечно для гаманця.
 
Платіжок стане більше, і якщо зараз за комунальні послуги ми їх отримуємо 7-10, то за місяць-другий їх з’явиться ще до півтора десятка.
 
Наприклад, платню за холодну воду розділять на чотири частки: власне холодна вода, абонентська плата (за те, що вам надрукували і надіслали платіжку), за перевірку лічильника і ще окремо — за його обслуговування.
 
Те саме стосується гарячої води та опалення. Чи все це запишуть в одній платіжці окремими рядками, чи надсилатимуть різними квитанціями, остаточно ще не вирішено. Та рахувати послуги окремо почнуть уже з 1 травня.
 
«Для кожного будинку тепер буде розрахована індивідуальна вартість послуг. Залежно від її розміру  навантаження теж виявиться різним. Як це буде, ми побачимо в червні або липні», — пояснив радник заступника голови КМДА Олексій Тихонов. Що конкретизують у платіжках, а що ні, залежить ще й від форми управління будинком — тобто, хто саме його обслуговуватиме. І з цим теж треба визначитися до травня. 
 
Доведеться містянам чітко усвідомити, що індивідуальне користування «благами цивілізації» (вода, світло, тепло і т.д.) — окрема царина, а ось обслуговування, тобто процес управління будинком (труби, електромережі, насоси, ліфти, котельня, лічильники) — зовсім інше, а тому й інша стаття витрат. Тож яка саме управлінська компанія чи мешканці самостійно доглядатимуть за станом мереж у будинку, й необхідно визначитися.
 
«Але якщо до 1 травня нічого не зробити або до наступного опалювального сезону нічого не зробити, то можна залишитися без тепла. Доведеться самим готувати будинок до зими, самим обслуговувати свої мережі. І самим реагувати на аварійні ситуації. Бо ніхто не буде зобов’язаний вас обслуговувати», — попереджає юристка з питань управління житлом Марія Осипчук.
 
Тобто, послугу до будинка місто забезпечить, але чи дійде вода, світло, тепло до квартири — це вже, вибачайте, головний біль самих мешканців. І майте на увазі: не лише квартира є вашою власністю. Сходи, коридори, освітлення в них, дахи та підвали, а також ліфти — це все теж «належить» вам, мешканцям будинку. 
 
Тож як діяти? А варіантів цілих три. Перший — укласти індивідуальний договір: його підписують власники квартири і монополісти, які надають послугу й зобов’язані відповідати за стан внутрішньобудинкових мереж. Але… ціна монополіста буде ринкова! 
 
Другий варіант — колективний договір. Його підписують усі мешканці будинку, визначаючи людину або компанію, яка обслуговуватиме будинок. 
 
І третій варіант: статус колективного споживача. Він підходить лише для ОСББ (у такому будинку все вирішать на зборах).
 
Згідно з даними Держслужби статистики, загальна сума, яку заборгувало населення України за житлово-комунальні послуги у січні 2020 року, — 67 мільярдів гривень. А сплатили за ЖКП українці лише 19,5 млрд грн. Тож неважко передбачити, що із нововведеннями ці борги зростуть у рази.