Гроші в решеті: влада не може впоратись зі зростанням дефіциту держбюджету

Україна хронічно недовиконує Державний бюджет. При цьому нова влада, яка обіцяла небачені раніше досягнення і різке зростання показників, не може впоратися з першочерговими завданнями: дефіцит у січні становить понад два мільярди гривень. 

Мінфін оприлюднив попередні дані щодо виконання загального фонду державного кошторису за перший місяць нинішнього року. У січні 2020 доходи загального фонду державного бюджету склали 42,6 млрд грн., що на 13,8 млрд грн., або на 24,5%, менше плану, який становить 56,4 млрд грн.

 

Проблему, на думку експертів, створило насамперед неправильне прогнозування курсу гривні, яке й призвело до мінуса 2,3 млрд грн. Але не тільки. 

 

За статистикою, доходи, які надійшли від митних зборів на імпорт, на 5,5 млрд нижчі, ніж рік тому. Головна причина — курс гривні. Якщо торік у цей період ми мали курс 27-28,5 гривень за долар, то цьогоріч — 24-25 гривень. Також, як не дивно, грає проти бюджету і тепла зима. Адже зазвичай у зимовий період «Нафтогаз України» закуповує газу на 1 млрд доларів. Плюс вугілля.

 

У нинішньому році природний катаклізм призвів до того, що на даний час у підземних сховищах газу залишається 16 млрд кубометрів «блакитного палива». 

 

Ще одна причина: зниження темпів зростання зарплат. Якщо рік тому Україна піднімала оплату своїх працівників на близько 26-30% у порівнянні з 2018 роком, то Зе-команда поліпшує фінансове утримання народу значно скромніше: лише на 13,9%. Таким чином держава взялася зменшувати інфляцію і затиснула реальний сектор економіки, не даючи «повітря» для його розвитку.

 

Тим часом Державний бюджет 2020 року зверстали зі сподіванням, що зарплати зростатимуть щонайменше на 15%. Утім експерти думають, що за підсумками року матимемо не більше десяти відсотків.

 

Таким чином Кабмін заклав ще одну міну сповільненої дії під державний кошторис у нинішньому році — експерти очікують, що держава втратить 25-30 млрд грн. доходів із податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. 

 

Відтак без «примусової» девальвації гривні хоча би до 27 грн. за долар, вважають аналітики, успіху ми не досягнемо. Але наразі Мінфін рухається у протилежному напрямку: продовжує залучати іноземців у гривневі облігації внутрішньої державної позики, які вважають головною причиною неекономічного, але тотального укріплення гривні. Багато іноземної валюти, яка заходить до України і яку тут конвертують у гривню, тисне на міжбанківський ринок, продовжуючи підсилювати гривню. 

 

З одного боку, Мінфін можна зрозуміти: у казні не вистачає грошей, і їм треба терміново будь-якою ціною отримати гроші. Але цими своїми кроками Кабмін заганяє проблему в глухий кут. Тим паче, що наші цінні папери вже впали в ціні до 10% річних — а отже, коштів до бюджету надходить усе менше.

 

Наприкінці січня Міністерство фінансів залучило євробонди в розмірі 1,25 млрд євро і ними погасило свої внутрішні валютні зобов’язання. При цьому Мінфін чомусь не випустив внутрішні валютні зобов’язання, які були би навіть дешевшими, ніж зовнішні. Але як би там не було, банки продали валюти ще на 13 млрд грн. — ось і маємо причину чергового просідання курсу конвертованої валюти в Україні.

Таким чином, наше фінансове відомство старанно і впевнено посилює проблеми державного бюджету. І у деяких випадках їхні дії взагалі важко пояснити. Окрім хіба що підтримкою фінансових спекулянтів, які вклали в українські ОВДП.

 

Надалі ж ситуація не виглядатиме кращою. З одного боку, розрив зменшуватиметься, адже ми потрохи доходимо до періоду нижчого курсу долара, який був уже рік тому, — а тому різниця між «учора» і «сьогодні» не буде аж такою значною. Тобто не 28 і 24,5, а 26 і 24,5 грн. 

 

Але важко уявити, щоби Мінфін надалі відмовився від жорсткого курсу підтримки гривні. А тому, як вважається, до кінця року матимемо додатковий дефіцит у розмірі 50-70 млрд грн.

 

Погасити його зможе Національний банк України, як це бувало в попередні роки, спрямовуючи до бюджету свій прибуток. Торік він, наприклад, перевів на понад десять мільярдів гривень більше від запланованого, пояснюючи, що зміг зробити це завдяки накопиченим раніше резервам. Хоча експерти пояснюють: про жодні резерви не йдеться взагалі, а регулятор просто вмикає друкарський верстат. 

 

«Нагнути» можуть і «Нафтогаз України»: влада давно поклала око на 2,9 млрд доларів, отриманих наприкінці минулого року від російського «Газпрому». Це буде дуже поганим рішенням для вітчизняного енергетичного сектору, оскільки ці кошти мали бути використані на розвиток власного газовидобутку.

 

Втім влада може спонукати «товстих котів» із «Нафтогазу» долучитися до порятунку держави, тобто закрити собою промахи Зе-команди: необхідний імідж енергетичної компанії вже створено, а втім, аналогічні кроки, коли «Нафтогаз» змушували бути донором бюджету.

 

Чим воно закінчилося для енергетичного сектору держави, ми пам’ятаємо добре: укладанням невигідної газової угоди з росіянами та перетворенням потенційно потужної компанії на фактичного банкрота. 

Ще одну проблему вітчизняного державного бюджету виявила Рахункова палата: показавши, що в публічних фінансах існує ще одна величезна «діра», через яку витікають десятки мільярдів. Ідеться про «тіньовий ринок» бензину та дизпального, через який держкошторис недоотримав акцизного податку на суму 25 мільярдів гривень.

 

«Чверть від офіційного ВВП України, або 846 млрд грн, становлять тіньові операції. Це дані дослідження НБУ та інших відомств. Причому значна частина тіньової економіки 

породжена готівковими розрахунками — 702 млрд грн.

 

За результатами аудиту ефективності адміністрування надходжень до держбюджету від реалізації пального, нашими аудиторами було виявлено, що за 2 роки обсяг тіньового ринку бензину та дизпалива міг становити до 4,6 млн тонн, а держбюджет недоотримав акцизного податку на суму 25 млрд грн», — написав голова Рахункової палати Валерій Пацкан на своїй сторінці у «Фейсбуці», зазначивши, що його відомство надало конкретні рекомендації Державній фіскальній службі України про те, як покращити їхню роботу з адміністрування цього акцизу.

 

Результат — уже внесено відповідні зміни до Податкового кодексу.

 

Ще одна потенційна можливість заробити, яку втрачає держава Україна, — акцизні платежі. За словами Пацкана, торік вони провели аудит сплати акцизу з тютюну та тютюнових виробів. І побачили, що гроші там також витікають крізь пальці: через значний обсяг тіньового ринку в цій сфері до держбюджету в 2018 році не було сплачено близько двох мільярдів гривень.

 

Проблема, як вважає голова Рахункової палати, — не суто українська. Схожі проблеми існують і в інших державах, але там із ними борються.

 

«На жаль, тіньова економіка існує навіть у розвинених країнах, проте її масштаби відносно невеликі — 5–15% ВВП. За оцінками експертів, вона становить 14% у Німеччині, 11% у Франції та 8% у Швейцарії. Україна має вийти на рівень розвинених країн. Для цього потрібно вжити низку заходів, зокрема — у боротьбі з корупцією та крадіжок із держбюджету. І Рахункова докладає максимум зусиль, щоби державні кошти не осідали в кишенях нечистих на руку суб’єктів, а держава отримувала належні податки в повному обсязі», — написав Пацкан. 

 

І запропонував рішення від Рахункової: негайно почати закривати ці щілини, крізь які витікають бюджетні кошти. Наприклад, шляхом запровадження автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів: алкогольних напоїв та тютюнових виробів під назвою «Електронна акцизна марка».

Тим часом міністр фінансів Оксана Маркарова оприлюднила звіт про виконання доходів загального фонду Державного бюджету у лютому нинішнього року.

 

Показник, за її словами, становить 93,7% від плану. Міністр зазначила: витрачено менше коштів на обслуговування і погашення боргу завдяки професійній борговій політиці та управлінню ліквідністю.

 

Чиновниця також уточнила: нова податкова служба перевиконала план на 7,1%, що еквівалентно 2,5 млрд грн, а в цілому надходження відомства становили 37,1 млрд грн. Доходи, за її словами, які адмініструє нова Митна служба, становили 22,6 млрд грн, або 78,3% від розпису через міцніший курс та скорочення обсягів імпорту. 

 

В цілому ж, за оперативними даними Державної казначейської служби, у січні-лютому касові видатки становили 131,1 млрд грн, або 85,5% від розпису. А доходи загального фонду державного бюджету склали 62,2 млрд грн, що на 9,9% вище за лютий 2019 року. 

 

Як заявив голова Державної податкової служби України Сергій Верланов, податківці, за попередніми даними, виконують план щодо надходження до державного бюджету України за підсумками лютого.

 

«Український уряд має захищати бізнес, який працює «по-білому», по-чесному, — подякував підлеглим прем’єр-міністр Олексій Гончарук. — Це означає, що ті, хто нечесно платить податки, повинні зустрічати дуже жорсткий опір з боку держави. Кожного з таких «хитрунів» ми виявимо, і працювати їм точно не буде комфортно». За словами Гончарука, ліквідація тіньового ринку ПДВ дозволить державі економити 1-2 млрд грн. щомісяця.