Один із «наймолодших» факультетів у Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова — психологічний, йому — лише три роки.
Враховуючи той факт, що в Україні запит на психологів та знання з цієї «науки душ» дедалі зростає, сьогодні спілкуємось із деканом факультету психології — доктором психологічних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України Іриною Булах.
«Кожна дитина унікальна»
Ірино Сергіївно, факультет психології, очільником якого ви є, не так давно створений в університеті, хоча, зрозуміло, що психологічна складова у навчанні майбутніх педагогів є важливою. Розкажіть, будь ласка, навіщо студент-учитель має обов’язково вивчати психологію?
— Кожен учитель, хоч який би предмет викладав, має володіти психологічними знаннями й уміти компетентно їх застосовувати у взаємодії з дітьми — дошкільнятами, учнями молодших класів, підлітками, старшокласниками. Кожна дитина своєрідна й унікальна. У неї виявляються індивідуальні властивості, які тісно пов’язані з її темпераментом.
Із цього випливає своєрідність вияву емоцій, прагнень, бажань, а також особливості управління та поведінка. З усім цим має бути обізнаний учитель.
По-друге, вчитель працює водночас як iз класом/групою учнів-особистостей загалом, так із кожною дитиною, яка є індивідуальністю, зокрема. Це складна специфіка взаємодії з дітьми — під час навчання на уроці відчувати всіх і кожного. І, повірте, без спеціальної і професійної психологічної підготовки не зможе працювати з учнями жоден педагог.
Крім цього, соціальні умови життєіснування сучасних дітей, їхнiх батьків, педагогічних колективів постійно змінюються. Щороку ускладнюються інформаційні технології, розширюються можливості використання інтернету, загалом стають потужнішими впливи мас-медіа на дітей. Виникає важливе питання: як уберегти від перевантаження зайвою інформацією свідомість учнів, яка перебуває у стані формування? Впоратися з такими викликами може лише вчитель, який отримав належну психологічну підготовку.
Зрештою, економічні, політичні кризи, воєнні дії на сході нашої країни, внутрішня міграція, мобільність деяких батьків у пошуках працевлаштування за кордоном — усе це відображається на процесі особистісного зростання молодого покоління, що часто призводить до появи емоційної напруги, глибоких переживань, складних перебігів вікових та життєвих криз тощо. Психологічно підготовлений учитель і шкільний психолог можуть спільно долати подібні труднощі, які трапляються у дітей у період їх шкільного життя.
Але ваш факультет забезпечує не лише читання дисциплін психологічного циклу для студентів усіх факультетів, а й конкретно готує психологів?
— Так. На нашому факультеті ми готуємо саме психологів, тобто тих, хто може надавати психологічну допомогу та підтримку в межах широкого соціального спектру. Наша мета — компетентно поширювати психологічні знання серед широких верств населення, надаючи професійну допомогу тим, хто конче її потребує. Ідея такої масштабної та різносторонньої підготовки психологів виникла ще 12 років тому в межах факультету соціології, психології та управління.
Цьому передував тривалий досвід роботи викладачів кафедри теоретичної та консультативної психології з досвідченими теоретиками, а особливо з практиками, який показав, що мета, функції, способи діагностики, засоби корекції, особливості надання допомоги і т. ін. у різних життєвих сферах людини для кваліфікованого психолога дуже відрізняються.
Можна за прикладом звернутися до професійної діяльності медиків: хірург не зможе замінити гастроентеролога. За аналогією у психології: сімейний психолог не зможе бути активним тренером психологічної діяльності чи, скажімо, психосоматотерапевт бути політичним психологом, або психолог-консультант виконувати обов’язки юридичного психолога.
Дванадцять років плідної роботи кафедр iз психології, наполегливість у розробці навчальних програм, відшліфовування тих психологічних дисциплін, які мають читатися за кожним психологічним профілем, привели в результаті до створення й утвердження диференційованих освітніх програм.
«Маємо на факультеті сучасний кабінет психології»
Сьогодні настільки все змінилось, що нове покоління дітей важко втримати за партами і фокусувати їхню увагу довше, ніж 20 хвилин. Студентів, можливо, «вистачає» на довше, але все одно простими лекціями і семінарами їх особливо не зацікавиш. Як виходите з цієї ситуації, якими педагогічними чи психологічними прийомами користуєтесь?
— Зрозуміло, що теорія, хоч якою б необхідною вона була, але її завжди, м’яко кажучи, сприймають без надмірного ентузіазму, але якщо її поєднати з практикою та ще додати кілька різних інноваційних форм навчання, то з’являється і зацікавлення, і бажання, і мотивація навіть у тих, хто не дуже любить навчатися.
Наші студенти не просто вивчають певний програмний матеріал, а беруть участь у різноманітних праксисах, воркшопах, квестах, синквейнах тощо. Наприклад, синквейн за темою «Наукові терміни у психології» орієнтований на засвоєння фахової термінології. Студенти, використовуючи психологічні терміни, створюють так звані білі вірші на професійну тематику. Як результат — майбутні психологи глибше пізнають суть психологічних явищ, вивчають їхні властивості, розширюють межі своєї професійної комунікації.
Складні семінари з психології мотивації особистості полегшуємо проведенням психологічних квестів. У практичних чи семінарських заняттях впроваджуємо різноманітні форми туторіалів. Студентам подобається спосіб створення інтелектуальних карт чи деревоподібних діаграм, а така форма заняття дозволяє вирішувати творчі завдання, знаходити нові можливості, приймати неординарні наукові рішення. За допомогою психологічних праксисів та воркшопів студенти-психологи вивчають спроможності власного невербального інтелекту та отримують знання в процесі інтенсивної групової взаємодії.
Так студенти засвоюють теорію, а як формуються у них практичні навички?
— Ми маємо на факультеті сучасний кабінет психології, що дає нашим студентам не лише можливість отримати психологічну підтримку у вирішенні своїх особистісних проблем за необхідності, але також дозволяє відчути себе в ролі фахового психолога. Ми розуміємо, що для студента надзвичайно важливим є занурення у практичне поле майбутньої професії. Саме тому розпочинаємо цей процес уже з першого курсу. Для цього на факультеті проводиться ознайомча практика, яка дозволяє побачити, де і як працюють психологи, як облаштовані їхні кабінети та які взагалі існують галузі психології, де згодом вони зможуть себе реалізувати. У наступні навчальні роки ефективність теоретичних знань студенти перевіряють у процесі психодіагностичної практики: пробують самостійно проводити та інтерпретувати психологічні тести та методики, допомагають психологу-керівнику практики у його повсякденній роботі.
Далі — психоконсультативна практика. Як стверджують студенти, для них вона є одним із найцікавіших та найвідповідальніших етапів, адже саме тут вони проводять свої перші психологічні консультації. Звісно ж, вони це роблять під контролем психолога. І, врешті, психокорекційна практика, коли студенти четвертого курсу вже не просто проводять тести та консультації, а спільно з психологом розробляють програми корекції того чи іншого явища або стану, а потім втілюють їх на практиці.
«Психолог допомагає і дітям, і дорослим»
Чим саме займається психолог, якого готують у Драгоманівському університеті?
— Загалом він допомагає і дітям, і дорослим. Усе залежить від місця його роботи. У садочках, школах, наприклад, психолог працює з «проблемними» дітьми та підлітками, допомагає врегульовувати конфлікти у колективі, якщо такі виникають (маю на увазі, як дитячий, так і педагогічний), може проводити тренінги стосовно творчого зростання і професійної самореалізації для вчителів/вихователів, створює сприятливу атмосферу у педагогічному колективі, а також налагоджує міжособистісні взаємодії серед учнів, консультує вчителів і батьків iз питань психічного й особистісного зростання дітей, здійснює профілактичну та корекційну роботу тощо.
Крім того, психолог може бути не лише дитячим, а й корпоративним, і працювати у певній організації чи приватній фірмі. У його обов’язки входить підвищення ефективності діяльності працівників організації, підбір фахівців із необхідними здібностями, особистісними якостями й компетентностями.
У центрах реабілітації, спеціалізованих кризових та соціально-психологічних центрах працює психолог-реабілітолог переважно над відновленням, корекцією чи компенсацією порушених функцій особистості. Він розробляє реабілітаційні програми для особистості та її родини, надає допомогу у процесі відновлення втрачених психічних можливостей, внаслідок переживання екстремальних подій або непродуктивного переживання життєвої кризи.
Соціальний психолог надає допомогу в адаптації особистості у критичних, стресових соціальних та особистісних ситуаціях, здійснює профорієнтацію та професійний добір, аналізує психологічні механізми виникнення соціальних масових явищ, масових станів і настроїв громади, моделює поведінку малих і великих груп.
Психолог-консультант здійснює індивідуальне та групове консультування особистості різних вікових категорій. У сфері його професійної компетентності — питання з розв’язання особистісних проблем, подолання життєвих труднощів і негараздів тощо.
Сімейний психолог-психотерапевт провадить психологічну підготовку партнерів до створення сім’ї, до народження дитини, її виховання та розвитку, здійснює психологічне посередництво в укладанні шлюбних контрактів та при розлученнях, надає психологічний супровід батьківства.
У тренінгових компаніях та тренінгових центрах психолог-тренер здійснює активне психологічне навчання поведінкових навичок особистості, необхідних для її конкурентного функціонування в навколишній дійсності, сприяє подоланню стресів, активізує рівень самостійності, допомагає людині у кризових ситуаціях приймати життєво важливі рішення.
У політичних структурах, PR-агенціях, громадських організаціях політичний психолог забезпечує психологічний супровід політичних партій, політичних та громадських лідерів, членів організацій щодо створення їхнього позитивного іміджу, політичної пропаганди та агітації. Працює політичний психолог консультантом, коучем політичних і громадських організацій.
Надзвичайно популярною на сьогодні є діяльність соматопсихотерапевта, який здійснює психотерапію психосоматичних розладів та захворювань, виникнення яких збільшується у зв’язку з розширенням кола психотравмівних факторів сьогодення (природні катаклізми, збройні конфлікти, терористичні акти), зі зростанням різних зловживань (алкоголь, наркотичні та токсичні речовини).
Усіх цих фахівців готуємо на нашому факультеті.
Крім того, ми ще пропонуємо абітурієнтам спеціальність «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», де вони отримують належний арсенал психологічних знань та кваліфікацію фахівця з інфокомунікацій та управління проєктами й програмами. Такий набір компетенцій забезпечує особистості широкі можливості для працевлаштування, адже студенти з підготовкою за цією освітньою програмою володіють особливостями політичних, культурних, освітніх, соціально-економічних процесів країн та регіонів світу, дипломатичними родзинками, техніками ведення міжнародних переговорів тощо.
