Соколи, що стали янголами: загиблих на Донбасі воїнів з Конотопа увічнили в книзі пам’яті

11.02.2020
Соколи, що стали янголами: загиблих на Донбасі воїнів з Конотопа увічнили в книзі пам’яті

Антоніна Пипко: «Унікальність книжки в тому, що ініціаторами її створення та авторами є юні журналісти й школярі». (Фото Ольги СОБОЛЄВОЇ.)

Півтора року тривала робота над книгою «Конотопська Небесна чота. 2014-2018» й нарешті його автори представили результати своєї праці.
 
 
Презентація видання відбулася в кінотеатрі «Мир». Це книга пам’яті воїнів-конотопців, які загинули впродовж п’яти років російсько-української війни на сході України, боронячи цілісність кордонів та незалежність Вітчизни.
 
 
В основу видання лягли розповіді, які записали вихованці гуртка «Юні журналісти-краєзнавці» Конотопської станції юних туристів, зустрівшись із рідними, друзями, вчителями героїв. Доповнили книжку дописи керівника гуртка Ігоря Лисого та матеріали з друкованих видань. 

Юні журналісти зробили дорослу роботу 

І коротші, й довші оповіді розкривають непересічність кожної особистості, мужність, шляхетність, вірність обов’язку, готовність до самопожертви, любов до України полеглих героїв. Видано книгу в межах проєкту «Пам’ятаємо героїв» за сприяння та фінансової підтримки виконавчого комітету Конотопської міської ради. 
 
На презентації виступили упорядник книги Ігор Лисий, авторки видання Дар’я Вандоляк і Дарина Коваль, представники партнерських організацій: заступниця генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні — Музею Революції гідності Антоніна Пипко, член громадської організації «Конотопське об’єднання ветеранів війни за незалежність України», учасник АТО Микола Пасько, рідні героїв Микола Ничвидюк, Ірина Шульга та Лариса Іващенко. Привітав присутніх керівник гуртка СЮТур Валерій Малявчик, який також долучився до видання книги і нагородив авторів та упорядника солодкими подарунками.
 
Партнером проєкту виступив Національний музей Революції гідності, який, маючи добрий досвід видавничої діяльности, розуміючи унікальність книжки та бажаючи підтримати гідну ідею юних журналістів, підготував видання на професійному рівні. 
 
«Унікальність книжки в тому, що ініціаторами її створення та головними авторами є юні журналісти, — зазначає заступниця генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні — Музею Революції гідності Антоніна Пипко. — Не з примусу, не з обов’язку, не за гроші, але з щирості серця, з глибокої вдячності до героїв, з бажання зберегти пам’ять про кожного з них народився задум цієї книжки та відбувалася реалізація. Ігор Лисий — керівник гуртка юних журналістів — підхопив ідею юних і з властивою йому енергією взявся до роботи. Він же став і упорядником книжки.
 
На обкладинці — крило. Воно сприймається як янгольське, а насправді автор обкладинки — талановитий художник-плакатист Микола Гончаров говорить, що це — крило сокола. Як відомо, сокіл — символ доблесного воїна. Книжка — про наших соколів, що стали янголами...».

«Коли спілкувались із родичами, кожна з нас наче проживала цю історію»

«Навесні 2018 року мені подарували книжку «Героям слава», яка витримала вже кілька видань, — згадує куратор проєкту та упорядник книжки Ігор Лисий. — Вона розповідає про жителів та уродженців Сумщини, що загинули в боротьбі за свободу й незалежність України на полях неоголошеної війни в 2014—2017 роках. Там наведено й розповіді про одинадцятьох наших земляків, героїв, чиє життя пов’язано з містом Конотопом та Конотопським районом. Із книжкою я познайомив учасників гуртка, яким керую близько семи років.
 
Це гурток «Юні журналісти-краєзнавці» Конотопської станції юних туристів. У когось із гуртківців з’явилась ідея зібрати матеріал про наших полеглих земляків — на той час їх уже було більш ніж одинадцять — та спробувати випустити власну книжку. Ця ідея сподобалася всім. Але розповідь про кожного героя мала бути значно докладнішою, аніж у збірнику сумчани. Також наше видання мало містити як тексти, написані гуртківцями, так і оприлюднені в різних виданнях матеріали інших авторів».
 
Як зазначає Ігор Лисий, спочатку над проєктом працювали тільки гуртківці. Це Дар’я Вандоляк, Катерина Гайдай, Дарина Коваль, Катерина Попок та Діана Тихоненко. А потім до них приєдналися учні шкіл району: Марина Гарбар, Маша Гопфалова, Вікторія Шевченко та Антон Голуб (єдиний хлопець у товаристві дівчат-авторів). 
 
Звісно, були побоювання: а чи впораються 15—17-річні гуртківці з цим зав­данням? Адже тема непроста, серйозна. Та згодом сумніви розвіялися. Вже перше інтерв’ю з Ніною Андріївною Нич­видюк, матір’ю полеглого героя, було надруковано в міській громадсько-політичній газеті «Конотопський край» та показано по телебаченню Конотопською телерадіокомпанією «Вежа».
 
А Діана Тихоненко, яка записувала це інтерв’ю, 22 березня 2018 року взяла участь в обласній краєзнавчій конференції учнівської молоді «Герої сучасності — серед нас» та одержала почесну грамоту за активну участь.
 
А минулий рік приніс творчій команді книги пам’яті ще одну радісну подію: 28 березня 2019 року Катерина Гайдай узяла участь у конференції «Герої сучасності — серед нас», і дівчину відзначили грамотою за найкращу доповідь та цінним подарунком.
 
«Участь у проєкті мені запам’ятається надовго. У кожного героя — своя історія, — згадує про роботу над книжкою Дар’я Вандоляк. — Зокрема, історія Михайла Сусла мене дуже вразила (доброволець на псевдо «Слідопит» у березні 2015 року потрапив у засідку поблизу селища Піски на Донеччині, отримав серйозні поранення та помер у шпиталі. — Ред.). Скажу чесно, спілкуватись із родичами було нелегко. Коли я спілкувалась із сестрою Михайла, у мене щеміло серце, бо те, що вона розповідала, не залишить нікого байдужим. І коли ми спілкувались із родичами, кожна з нас наче проживала цю історію. Дуже добре, що є можливість так вшанувати пам’ять наших героїв.
 
«Память про загиблих атовців повинна жити в наших серцях, — додає ще одна юна авторка, Дарина Коваль. — Це ті люди, які віддали своє життя за Україну, за нас, щоб ми могли спати спокійно, доки йде війна. Коли ми працювали над цим нелегким, проте дуже цікавим проєктом, часом емоційно було дуже важко. Ми відчували весь той біль рідних i близьких, біль непоправної втрати синів, чоловіків, братів. Гадаю, ми зробили дуже добру справу і вдячні всім, хто погодився з нами співпрацювати.
 
Авторки та упорядник: зліва направо Дар’я Вандоляк, Ігор Лисий, Дарина Коваль.
                Авторки та упорядник: зліва направо Дар"я Вандоляк, Ігор Лисий, Дакрина Коваль
 
 
 
Вихованка гуртка Діана Тихоненко спілкується з матір’ю Валентина Ничвидюка.

        Діана Тихоненко спілкується з матір"ю Валентина Ничвидюка

 

«Щоб кількість героїв нашого видання не збільшилася ніколи»

Героями «Конотопської Небесної чоти. 2014-2018» стали шістнадцять уродженців та мешканців міста й району, які брали участь в АТО (нині ООС) та віддали своє життя за Україну.
 
«Довелося вислухати чимало різних думок щодо доцільності включення до цього переліку людей, які померли поза зоною бойо­вих дій. Врешті дійшли згоди, що не треба ділити людей на загиблих у бою та тих, хто потім помер не на полі бою, — каже Ігор Лисий. — Так, до речі, зробили й сумчани. Також ми намагалися не акцентувати належність до різноманітних політичних і громадських організацій того чи іншого героя. Наголошували на протилежному — всі вони були громадянами України та боронили свою Вітчизну».
 
Ставлячи крапку у своїй книжці пам’яті, її автори дуже сподіваються, що вона стане крапкою і в переліку втрат Конотопщини. Як наголосив Ігор Лисий, «віддаючи шану полеглим захисникам Вітчизни, дуже хочемо, щоб кількість героїв нашого видання не збільшилася ніколи». 
 
Підготувала Інна СТЕПАНЧУК