В Щербанівській ОТГ виступають проти будівництва на своїй території сміттєпереробного заводу

29.01.2020
В Щербанівській ОТГ виступають проти будівництва на своїй території сміттєпереробного заводу

Іще один депутат сільської ради Анатолій Вертелецький під час свого виступу намагався вивести очільника ОТГ на чисту воду. (Фото Ганни ЯРОШЕНКО.)

Під час своєрідного «круглого столу», що відбувся цими днями в Полтавському районному Будинку культури, представники Щербанівської об’єднаної територіальної громади висловили категоричне «ні» спорудженню на своїй території заводу з переробки непотребу. Найактивнішу позицію із самого початку зайняли депутати Щербанівської сільської ради Максим Брехнич, Віктор Кисельов та Анатолій Вертелецький. Вони вважають, що побудувати на території ОТГ сміттєпереробний завод — то одноосібна ініціатива голови сільської ради Ігоря Процика. 
«Ми, депутати, не знали, що він уже давно веде якісь перемовини з цього приводу. Зрозумівши ж, що це викликало обурення в громади, Ігор Степанович «включив задній хід». Аби порушити проблему, що могла стати для всіх нас справжньою бідою, ми вже хотіли, було, оголосити про скликання позачергової сесії сільської ради, але голова ОТГ нас випередив, зібравши цей «круглий стіл». Повірте, усе це під тиском громадськості», — висловив своє бачення ситуації, що склалася, Віктор Кисельов. 
 
Хотіли проштовхнути проєкт, попри несхвалення його громадою?
Що ж занепокоїло громаду? Здавалося б, ідеться ж про будівництво не полігону для твердих побутових відходів, а сміттєпереробного підприємства закритого типу. «На останньому засіданні сесії Полтавської обласної ради була спроба винести на голосування питання про внесення змін до схеми планування території області з урахуванням розміщення підприємства переробної промисловості з рециклювання й утилізації твердих побутових та промислових відходів у Полтавському районі — саме це нас і збентежило, — пояснив Максим Брехнич. — Адже на місцевому рівні не було ані громадських слухань, ані рішення сесії сільської ради. Водночас нам стало відомо, що голова ОТГ Ігор Процик уже давно знав, що планується такий проєкт, і вирішив, що це недостатньо вагоме питання, аби обговорити його з громадою. Коли оці чутки почали просочуватися, я сам як депутат, відверто кажучи, був дуже здивований. Ми розуміємо, що будівництво такого об’єкта тягне за собою великі екологічні ризики. І якщо все починають отак: без громадських слухань, без урахування побажань громади, то нічого хорошого з цього не вийде. Складається враження, що хотіли проштовхнути проєкт, про який ідеться, попри несхвалення його громадою».
 
Свою позицію озвучив зібранню й голова ОТГ Ігор Процик. Він, зокрема, зазначив, що як житель села Розсошенці, що є передмістям Полтави, також є противником будівництва на території об’єднаної громади сміттєпереробного заводу. Також Ігор Степанович поінформував, що на лист департаменту будівництва, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації із проханням висловити точку зору й надати висновки щодо розміщення на території їхньої ОТГ зазначеного об’єкта виконком Щербанівської сільської ради відповів, що рішення стосовно цього ухвалюватимуть за результатами громадських обговорень після розробки відповідної містобудівної документації. 
«Одна людина вирішила за всю громаду — от що погано, — не вгавав Віктор Кисельов. — Якби голова вiд початку виступив проти будівництва підприємства з переробки сміття, не було б оцього зібрання. Я задоволений, що Ігор Степанович усвідомив свою помилку й тепер говорить, що він також виступає проти згаданого об’єкта».
«Я так зрозумів, що у вас уже розпочалася виборча кампанія, — прокоментував голова Полтавської райдержадміністрації Ігор Карімов. — А тепер розповім вам про все не з чуток. Як ви знаєте, утворений у 1957 році полігон ТПВ під Полтавою став справжньою екологічною катастрофою для жителів довколишніх сіл. У 2016 році, коли я приступив до виконання обов’язків керівника району, був присутній на ось такій самій сходці в Ковалівці й Макухівці — ви б почули, які жахливі речі розповідають селяни. Влада неодноразово намагалася розв’язати цю проблему. У 2017 році було вирішено виділити земельну ділянку для розміщення сміттєпереробного заводу на території Терешківської ОТГ. Під час обов’язкової процедури громадських слухань громаді презентували проєкт будівництва. Та люди категорично виступили проти. Так постало питання про інші можливі варіанти. Зокрема, розглядали територію Мачухівської ОТГ, Щербанівської ОТГ, Ковалівської сільської ради. На сьогодні все це зависло у повітрі». А щодо процедури, то чиновник наголосив, що ані керівництво держадміністрації, ані сільський голова не ухвалюють рішення про виділення земельної ділянки для такого виду діяльності, — це вирішує лише громада. «На жаль, головному архітектору Полтавської області Ірині Особік дуже хотілося якомога швидше ухвалити це рішення», — додав Ігор Карімов. «Як то кажуть, без нас нас оженили», — пожартував Ігор Процик.
Після виборів про ідею будівництва підприємства з переробки відходів усі забувають
Але тут один із найініціативніших депутатів Щербанівської сільської ради Анатолій Вертелецький процитував слова тієї ж таки Ірини Особік: «Ігор Процик прийшов із пропозицією розмістити на території своєї громади сміттєпереробний завод іще в березні-квітні. Півроку він щось «варить». На всі мої запитання, чи потрібна допомога в інформуванні громади, відповідь одна: не треба, мовляв, я сам. Тож усі запитання до вашого голови».
Тим часом ексголова Полтавської райдержадміністрації Костянтин Боровик заявив, що проблему  будівництва підприємства з переробки відходів завжди порушують перед виборами. «Іще у 2010 році, коли постало питання про відведення земельної ділянки для його спорудження, я підписав розпорядження про виділення 5 гектарів землі біля Макухівського сміттєзвалища, — пригадав він. — Але, найімовірніше, влада Полтави не хоче, аби хтось побудував сміттєпереробний завод. Бо, коли закінчуються вибори, всі про цю ідею забувають. І це тодi, коли переповнене Макухівське сміттєзвалище час давно закрити, бо воно порушує всі нормативні вимоги. Але цього не роблять — мабуть, хтось має з того зиск. Я, чесно кажучи, не збирався наводити якісь свої аргументи. Але, коли почув, що Ігор Процик хоче виділити для будівництва заводу з переробки сміття 40(!) гектарів кращих сільгоспугідь, не зміг змовчати. Бо для цього цілком достатньо 4,5-5 гектарів!»
Максим Брехнич іще раз наголосив: громаду обурило те, що, не порадившись із нею, питання розміщення сміттєпереробного заводу на її території винесли на розгляд сесії обласної ради і зняли з порядку денного тільки останньої миті як «сире». «Ось  говорять про проблеми Макухівського сміттєзвалища. А що, якщо ми збудуємо тут сміттєпереробний завод, а через якихось 20 років матимемо такі ж глобальні екологічні проблеми? Подібні проєкти потрібні. Але я не розумію, навіщо створювати такі ризики. Адже те місце в селі Горбанівка, де гіпотетично мав вирости завод із переробки сміття, є одним із найбільш густонаселених у Полтавському районі. До того ж, на території нашої громади розміщені радіолокаційна станція військової частини, очисні споруди водоканалу, ми дали згоду й на будівництво другого етапу об’їзної дороги — усе це точно не покращує екологічної ситуації в цій місцевості. Тож давайте шукати інше місце, яке б влаштовувало всіх», — закликав Максим. 
Керівник будівельної компанії Сергій Іващенко також вважає, що влада Полтави не хоче розв’язувати проблему Макухівського сміттєзвалища, хоч саме обласний центр продукує найбільше непотребу. «У мене мати живе у Верхолах — через близькість до звалища відходів перший і другий горизонти води там уже непридатні не те що для пиття, а й для технічних потреб, поливу городів. Світова практика доводить, що потрібно будувати сміттєпереробні заводи. Он Швеція вже переробила всі свої запаси сміття й тепер купує його для переробки в інших країн. І ми до цього маємо прагнути. В ідеалі варто було б побудувати завод із переробки відходів біля Макухівського сміттєзвалища. Чому його досі не звели? Усе банально: чиновники воліють отримати за це хабара, — висловив крамольну думку Сергій Іващенко. — Та рано чи пізно ми все одно до цього дійдемо. Інакше просто потонемо у смітті».