Верховна Рада хоче дозволити українцям змінювати по батькові

21.01.2020

Важко заперечити, що ми живемо в «нудні» часи (хоча днями очільник офісу президента, пан Богдан, написав у «Фейсбуці»: «Скукатища!») — буремність нашого життя зашкалює в суспільно-політичному аспекті.
 
А з приходом нової влади складається враження, що Україна взагалі злетіла з гальм... Черговим нововведенням здивував українців парламент: найближчим часом в Україні молоді можуть надати право самостійно визначати... своє по батькові.
 
Так, днями в Комітеті Верховної Ради з питань молоді та спорту рекомендували парламенту прийняти за основу законопроєкт, який встановлює право особи змінювати своє по батькові. 
 
У запропонованому документі особа, яка досягла 16 років, має право самостійно змінювати своє по батькові, а дитина віком від 14 до 16 років може це робити за згодою батьків або за згодою одного з батьків за відсутності іншого (помер, визнаний зниклим безвісти, обмежено дієздатним, недієздатним) чи у випадку позбавлення одного з батьків батьківських прав.
 
Також змінювати по батькові можна буде у випадку, якщо відомості про батька виключені з актового запису про народження дитини або внесені туди на підставі заяви матері. У разі заперечення одного з батьків законопроєкт передбачає можливість вирішення цього питання у судовому порядку.
 
Комітет із питань молоді та спорту підтримав цей законопроєкт, але рекомендував вилучити з нього право змінювати по батькові для дитини віком від 14 до 16 років, оскільки, на думку членів комітету, це може спричинити посилення конфліктів між батьками та розтягнутись у часі на два роки або більше.
 
А уповноважений Верховної Ради з прав людини рекомендував дозволити самостійно змінювати по батькові з 14 років, оскільки саме з цього віку українці мають право отримувати паспорти.
 
Нагадаємо, що на початку 2018 року Верховна Рада ухвалила обов’язковий перехід на біометричні паспорти саме з 14 років (а не з 16, як було раніше), оскільки саме в цьому віці  людину вважають частково дієздатною. До того ж це й вимоги Євросоюзу щодо лібералізації візового режиму.
 
Додамо, що якщо запропонована нині нардепами можливість зміни людиною свого по батькові все ж викликає певне здивування, то зміна прізвища — явище для нас звичне й досить розповсюджене.
 
Зі свого досвіду скажу, що мої мама й дружина залишилися на своїх дівочих прізвищах, та й донька у шістнадцять років також не захотіла бути «Здоровилівною» й перейшла на милозвучніше мамине прізвище — Розуменко. 
 
Найчастіше така дилема ставала перед молодятами під час шлюбу й, незважаючи на те, що українське законодавство передбачає право на вибір прізвища при реєстрації шлюбу (ст. 35 Сімейного кодексу), чи то залишення дошлюбного прізвища, чи складання подвійного, більшість наречених усе ж переходить на прізвище чоловіка.
 
Хоча деякі чоловіки після одруження беруть прізвище дружини, адже законодавством це не забороняється.
 
От тільки чи приживеться в українському суспільстві можливість зміни свого по батькові у разі прийняття відповідного закону — покаже, як завжди, час.