Гречка на зиму: до кінця року подорожчають майже всі основні продовольчі товари

12.11.2019
Гречка на зиму: до кінця року подорожчають майже всі основні продовольчі товари

Українці готуються до осіннього подорожчання: лідером зі зростання цін має стати гречка. (Фото з сайта wz.lviv.ua.)

Із настанням осені в Україні почали зростати ціни на головні продукти харчування, і не тільки.

 

Як прогнозують експерти, у листопаді та на початку зими цей процес суттєво прискориться: до Нового року ми побачимо відчутне зростання цін.

 

Проте процес відбувається на тлі підвищення курсу гривні, — зважаючи на великі обсяги імпорту в Україні, ситуація мала би рухатися у протилежному напрямку.

Подорожчав сир, хліб, одяг і взуття

У перший місяць осені продуктовий кошик для українця додав у ціні 0,7% у порівнянні із серпнем. Лідером подорожчання стала гречка, яка піднялася в ціні на 21,4% , — у грошах маємо плюс близько 5 гривень за кілограм. З інших продуктів найбільше піднялася ціна на фрукти, що можна пояснити сезонним фактором: за статистикою, маємо плюс 2,4%, а також молоко, яке зросло в ціні на 1,7%. 
 
Дорожчала соняшникова олія: на 1,4%, також сир і хліб — відповідно на 1,2 та 1, 1%. Дорожчою стала риба та інші морські продукти — на 1%, на таку ж цифру піднялася вартість спиртного і тютюну. 
 
Дорожчали доволі суттєво і промислові товари, наприклад, одяг і взуття: за місяць відповідно на 7,5% і 10,4%. При цьому аналітики застерігають: через те, що із початку року одяг та взуття, навпаки, дешевшали, то сьогоднішні цифри не виглядають уже так страшно. Так, у порівнянні з груднем 2018 року ці товари коштують дорожче всього на 0,1% і 0,9%. 
 
Утім, у річному вимірі зростання цифр виглядає не так уже й безхмарно: якщо порівняти ціни у вересні нинішнього року із вереснем минулого, то можна побачити доволі суттєву цифру інфляції: 7,5%. Причому за період січень-вересень 2018 до січня—вересня 2019 ця цифра становить уже 8,8%.

За рік ситуація плачевна

Продовольчий кошик за рік здорожчав на 9,1%. Найсильніше, тобто, майже на третину, подорожчали овочі: 28%. На 16,9% подорожчав хліб, на 14,6% фрукти. Молоко за рік подорожчало на 12,3%, вершкове масло — на 11,8%.
 
Вартість комунальних послуг зросла за рік на 5,4%, але  при цьому електроенергія не піднялася в ціні, а газ навіть подешевшав. Подорожчало й лікування — на 6,2%: ліки піднялися у ціні на 4,5%, амбулаторні послуги — на 11,3%.
 
Майже на третину, на 28%, подорожчав проїзд українською залізницею, яка не завжди пропонує комфорт у своєму рухомому складі. Альтернатива залізниці — міжміські автобуси — також підняли ціни на свої послуги, хоча й не так сильно: на 15,7%.
 
Не стояла осторонь і Укрпошта разом із колегами: їхні послуги тепер коштують більше на 14,5%. Недоступнішою стала освіта: задоволення пізнавати науки стало дорожчим на 13,3%. Дорожче стало подорожувати: відвідування ресторанів та проживання в готелях виросли в ціні на 11,3%.
 
Дорожчало, втім, не все.
 
Так, у Держстатистиці констатували й позитивні тенденції. Як, наприклад, зниження цін у вересні щодо серпня на курячі яйця на 6,3%.  Маємо також літнє здешевлення природного газу на 3%. 
 
Цікаво, що рік до року най­стрімкішу тенденцію до здешевлення показали ті ж самі курячі яйця, які знизили свою вартість на 23,6%: подешевшали на 4-5 гривень за десяток. Ще сильніше, ніж влітку — на 8,5% — впала ціна на природний газ: один кубометр подешевшав на гривню.
 
Для радості автовласників подешевшало автопальне: на 8,2% — літр бензину А-95 таким чином став коштувати дешевше на 2,5-2,6 гривні.

Чекайте подорожчання: велике й маленьке

До кінця нинішнього року українцям варто готуватися до значно більших цифр на магазинних цінниках  — подорожчання торкнеться і продуктів із соціального кошика. 
 
На думку аналітиків, восени в Україні подорожчає вершкове масло. Причина банальна — високий попит на масло за кордоном, а вітчизняні виробники, як відомо, чудово почувають себе на зарубіжних ринках. З одного боку, експортерам вигідно продавати свій товар за конвертовану валюту, — вигідно це і державі.
 
Адже у цьому випадку до країни надходить валюта, яка у свою чергу впливає на стабільність гривні. Втім, у програші залишаються споживачі: чим більше продукції вивезуть на експорт, тим вищою буде ціна на внутрішньому ринку.
 
За словами голови Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, окремі види молочних продуктів можуть подорожчати упродовж нинішнього року на 2%. Цифра невелика, до того ж таке подорожчання можна назвати сезонним. У середньому зростання становитиме 0,7-0,8% щомісяця. 
 
Також подорожчає хліб. Ціни на нього зростатимуть, хоча також нерадикально, — головний продукт харчування більшості українців додасть у вартості 1-3%.
 
Значно суттєвіше може додати в ціні гречка: через скорочення площ для посіву цієї культури, а також через заборону імпорту її з Росії. На думку Дорошенка, вартість улюбленої для українців крупи може піднятися ще приблизно на 2 гривні.
 
«До кінця року гречка тільки дорожчатиме, хоча наразі вона зробила досить швидкий стрибок угору, тому, можливо, подорожчання трохи призупиниться. Але все одно є потенціал для подальшого зростання ціни, — сказав експерт. — Тож саме вартість російської гречки може збивати внутрішню ціну. Але наразі для зростання вартості крупи є причини».
 
Також експерти попереджають про подорожчання м’яса. Процес, який триває у нас уже кілька останніх років, пов’язаний зі скороченням поголів’я свиней в Україні. Втім, подорожчання, як і з «молочкою», буде незначним: близько 1-1,5 гривні.

Ціна цигарок із ментолом

Очікуємо й подорожчання цукру, ймовірно, вже перед новорічними святами, коли на ринку з’явиться продукція нового сезону цукроваріння. Як пояснюють аналітики, площі під цукровим буряком у  нинішньому році скоротилися на 30%, тому сировини для переробки буде менше. 
 
«Скорочення роботи за кількістю днів спостерігається практично на всіх заводах. Відповідно, обсяг виготовленого цукру знизиться в порівнянні з минулим роком», — повідомляють у «Західній цукровій групі», констатуючи, що перехідні запаси цукру в наступному році хоча і будуть мінімальними, проте обов’язково сформуються.
 
«На сьогоднішній день сезон цукроваріння перетнув екватор. Зараз є падіння внутрішньої ціни цукру, проте ця тенденція ситуативна», — зазначили у «ЗЦГ». 
 
Уже із цього місяця можуть суттєво подорожчати тютюнові вироби: вартість пачки сигарет здатна зрости на 7 гривень. Подорожчання обумовлено ухваленням законопроекту №1049 про введення єдиного рахунку для сплати податків і зборів, який містить поправку про обмеження торгової націнки для виробників сигарет: виробники зобов’язані будуть продавати сигарети дистриб’юторам за ціною, не вище 80% від максимальної роздрібної.
 
І це ще не останнє подорожчання. Профільна асоціація «Укртютюн» уже зазначала: із початку 2020 року сигарети можуть вирости в ціні в середньо­му на 40%, — із 1 січня 2020 року заплановане підвищення ставки акцизного податку на тютюнову продукцію. 

Закон і ціна батарейок

В Україні, можливо, подорожчають батарейки і електроніка, яка працює на акумуляторах. Йдеться також про мобільні телефони та інші гаджети, дрібну побутову техніку, сотні найменувань інструменту. Буде воно істотним або, навпаки, ледве помітним — наразі невідомо. 
 
Причина цього: новий законопроєкт, що був зареєстрований у Верховній Раді, — документ передбачає нові норми утилізації батарейок. Виробників батарейок і акумуляторів, які імпортують свій товар нам, уперше в історії України зобов’яжуть організовувати збір і відправку використаної продукції на переробку за кордон.
 
Як відомо, небезпека будь-якої батарейки в тому, що при розкладанні в природі вона забруднює 16-20 кв. м землі і близько 400 літрів води. З «витеклої» батарейки у навколишнє середовище потрапляють свинець, кадмій, ртуть та багато інших небезпечних речовин.
 
Якщо законопроєкт стане законом, то набере чинності лише через рік. За оцінками експертів, шанси у нього досить високі: ініціативу підтримують нардепи із «Слуги народу».
 
Система, як передбачається, має працювати так: у багатолюдних місцях міст за кошти виробників розмістять скриньки для збору батарейок.
 
Коли ємності заповняться, то також за рахунок виробника батарейки вміст відправлять за кордон на переробку, оскільки в Україні таких підприємств немає. У села і невеликі містечка час від часу будуть приїжджати автомобілі, які забиратимуть використану продукцію. 
 
Через 4 роки після того, як закон набуде чинності, норма збору батарейок буде на рівні 10% від ввезеної кількості, через 11 років — 45% за рік. Зроблено це для того, щоб виробники змогли підготуватися до відповідальності.
 
Якщо такий закон ухвалять, то це буде прецедент, коли централізовано, в масштабах усієї держави, батарейки збиратимуть і вивозитимуть на переробку. Втім, витрати на логістику, транспорт, ящики, проведення інформаційних кампаній виробники захочуть окупити і, очевидно, зроблять це за рахунок покупця.
 
На думку експертів, найдешевша «пальчикова» батарейка від невідомого виробника ціною 4-5 гривень подорожчає на 15-25 копійок, брендова — на 1-1,2 грн. Суттєвіше зростання припаде на акумулятори, насамперед для смартфонів, ціна на які стартує від 800 грн. До їх вартості додасться 40 гривень і більше. На перший погляд, це взагалі несуттєва різниця у порівнянні із вартістю самого девайсу, але не все так просто. 
 
Як прогнозує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, продавці можуть використати збір за утилізацію як привід для підвищення цін. Мовляв, вибачте, є новий податок. У такому разі подорожчання може становити 15-20% із поясненням, що закупівля подорожчала. На його думку, головним чином сказане стосуватиметься найходовіших батарейок середнього цінового сегмента вартістю 20-30 гривень за штуку, ціна яких може зрости на 2-5 гривень. 

А ТИМ ЧАСОМ...

Переробка — проти подорожчання

Тим часом в Україні зростають обсяги переробної промисловості, які могли би стати запобіжником від підвищення цін. Так, за підсумками трьох кварталів 2019 року, обсяги промислової переробки м’яса свиней зросли на 4,4% і становлять 208,6 тис. тонн. 
 
«Основний приріст виробництва припав на охолоджені свинячі частини, яких цього року випустили на 9,5 тис. тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року», — уточнили в асоціації свинарів України. Проте виробити ще не означає реалізувати: аналітики асоціації констатують зростання обсягів залишків свинини на складах.
 
«Станом на кінець вересня обсяги запасів м’ясопереробних підприємств досягли 4,5 тис. тонн, тоді як роком раніше становили 2,55 тис. тонн. Оскільки більше 70% залишків припадали на охолоджене м’ясо свиней, яке має обмежений термін реалізації, тривалого негативного впливу на динаміку закупівельних цін вони не мали. Так, середня ціна на свиней забійних кондицій у вересні 2019 року була на рівні 47,3 гривні за кілограм, що на 2,7% нижче, ніж торік», — повідомили у профільній асоціації, нагадавши, що за січень-вересень 2019 року Україна імпортувала 18,32 тис. тонн свинини на суму 34,86 млн доларів.