Данська енергетична агенція 30 жовтня дозволила прокласти ділянку газопроводу «Північний потік-2» через свої води.
При цьому в Копенгагені наполягли на найбільш короткому маршруті, довжина якого становить 147 кілометрів.
Це рішення Данії прибрало останню перепону на шляху російського газопроводу до Європи в обхід України, зазначає Бі-Бі-Сі.
До цього часу Данія залишалася останньою країною, яка не видавала «Газпрому» дозвіл на будівництво газопроводу. Раніше погодились Німеччина, Фінляндія і Швеція.
«Північний потік-2» дозволить поставляти газ із Росії напряму до Німеччини. Його прокладають Балтійським морем. Довжина газопроводу — понад 1,2 тисячі кілометрів.
Вартість будівництва морської ділянки «Північного потоку-2» оцінюють приблизно у 9 мільярдів євро. Проєкт вважається дуже вигідним для його учасників — «Газпрому» та низки європейських енергетичних компаній.
За деякими оцінками, він має повністю окупитися менш як за 10 років. Очікується, що «Північний потік-2» можуть ввести в експлуатацію вже до кінця цього року.
Запуск «Північного потоку-2» планували провести наприкінці цього року, адже будівельники проклали вже 87% газогону. Терміни зривались через відсутність дозволу данської влади. Тепер, коли він отриманий, на завершення робіт піде приблизно півтора місяця.
Україна давно виступає проти будівництва «Північного потоку-2», адже він напряму вдарить по її доходах від транзиту російського газу до Європи.
Приміром, минулого року Росія експортувала до Європи трохи більше 200 млрд кубометрів газу, 86 млрд кубів — саме через Україну. Завдяки цьому «Нафтогаз» отримав близько 2,6 млрд доларів, а це більш як 2% ВВП України.
Хоча введення «Північного потоку-2» теоретично може дозволити Росії відмовитися від транзиту газу через Україну, Європа все ж виступає проти такого кроку. Вона, зокрема, наполягає на укладенні нового українсько-російського договору про транзит.
Чинний добігає кінця наприкінці 2019 року, новий досі не підписано. Голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв, коментуючи рішення Данії, сказав, що цей крок не став для України несподіванкою.
Київ виступає проти «Північного потоку-2» не лише з економічних, а й політичних причин. Цей проєкт загрожуватиме національній та оборонній безпеці не лише України, а й європейських країн. Глава Ради національної безпеки України Олександр Данилюк назвав документ «політичним інструментом», який загрожує безпеці Європи. Подібну позицію твердо відстоювала і попередня українська влада.
У міністерстві енергетики США будівництво газопроводу вважають «руйнівним ударом» по Європі. США висловлюють побоювання щодо того, що Європа посилить свою залежність від російського газу. На думку американських політиків, він також дозволить Росії припинити транспортування газу через Україну.
«Північний потік-2» негативно оцінює також низка європейських країн, зокрема, Латвія, Литва і Польща, які називали цей проєкт не стільки енергетичним, скільки політичним.
«Друзі, ніхто ж iз нас не наївний і розуміє, що означає данське рішення щодо дозволу Північного потоку, — прокоментував подію ексміністр МЗС Павло Клімкін. — Тим більше за два місяці до завершення наших контрактів iз РФ, що ставить нас у заздалегідь невигідну позицію. Це означає, що ЄС допускає будь-який, підкреслюю, БУДЬ-ЯКИЙ, розвиток подій в Україні і хоче застрахуватися від нього. Варто замислитися над цим, ми на порозі дуже складних і непересічних подій. І ставка в них не Донбас, а Україна».
