Менші за наші: чому Міноборони з літа не оприлюднює дані щодо втрат противника

23.10.2019

За минулу добу офіційно зафіксовано 17 випадків порушення режиму вогню збройними формуваннями Російської Федерації та їхніми посіпаками.
 
 
Противник обстрілював позиції підрозділів Об’єднаних сил зі стрілецької зброї та гранатометів різних систем.
 
 
На донецькому напрямку в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» ворог обстріляв позиції Об’єднаних сил неподалік Пищевика, Талаківки, Водяного, Авдіївки, Верхньоторецького, Широкиного, Мар’їнки, Красногорівки.
 
На луганському напрямку в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» противник здійснив вiсiм обстрілів: тричі біля Оріхового — з ручних протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї; три рази поблизу Золотого-4 — з протитанкових і автоматичних гранатометів та стрілецької зброї; у районі Попасної — з великокаліберних кулеметів та автоматичних гранатометів; неподалік Зайцевого — з гранатометів різних систем та стрілецької зброї, зокрема і великокаліберних кулеметів.
 
Упродовж доби втрат унаслідок ворожих обстрілів серед особового складу Об’єднаних сил не зафіксовано. 
 
Згідно з офіційними даними, унаслідок російського вторгнення в Україну в період iз 1 по 16 жовтня загинуло 14 українських силовикiв. Інформацію щодо втрат противника Міністерство оборони не оприлюднює вже з літа. За той самий період, згідно з даними координатора групи «Інформаційний спротив» Костянтина Машовця, бандформування «ЛНР/ДНР» втратили вбитими 9 бойовиків. Для порівняння: за весь вересень 2019 ми втратили 13 захисників, а сепаратисти — 24 бойовикiв. 
 
На жаль, на шостому році війни за цей відрізок часу втрати України у війні на Донбасі перевищили втрати терористів. Востаннє подібна тенденція спостерігалася в січні-лютому 2015 року, під час боїв за Дебальцеве.
 
Аналізуючи ситуацію, журналіст depo.ua Руслан Рудомський припустив, що причиною такої негативної динаміки могли стати неузгоджені дії політичного та військового керівництва у спробах реалізації «формули Штайн­маєра» через вказівки «просто припинити стріляти» та намагання провести розведення військ.