Іспанські ритми: у Національній опері показують «Дона Карлоса» та «Ночі в садах Іспанії»

23.10.2019
Іспанські ритми: у Національній опері показують «Дона Карлоса» та «Ночі в садах Іспанії»

Партію Єлизавети Валуа в опері «Дон Карлос» виконує Людмила Монастирська. (Фото з сайта opera.com.ua.)

Жовтень у Національній опері України імені Тараса Шевченка вже запам’ятався шанувальникам зустріччю у рамках проекту «Українські оперні зірки у світі» з титулованим баритоном Андрієм Кимачем одразу у двох постановках: «Кармен» та «Алєко». Не варто пропустити і «Дона Карлоса» із Людмилою Монастирською, а ще балетну постановку «Ночі в садах Іспанії».
 
Два одноактні балети «Ночі в садах Іспанії» і «Трикутний капелюх» відомого іспанського композитора Мануеля де Фальї на сцені головної київської Опери — 24 жовтня. Саме El Sombrero de Tres Picos («Трикутний капелюх») та «Ночі...» свого часу привернули увагу Сергія Дягілєва. У результаті з’явився балет El Sombrero de Tres Picos, який отримав широку популярність.
 
В оформленні постановки тоді брав участь сам Пабло Пікассо. Щодо «Ночей...», то Дягілєв не встиг реалізувати свої плани...
 
Втілення двох найяскравіших творів видатного композитора початку ХХ століття Мануеля де Фальї на сцені київської Національної опери — це, без перебільшення, заслуга художнього керівника балету, балетмейстера-постановника Аніко Рехвіашвілі. 
 
«Перший музичний твір «Ночі в садах Іспанії», що має авторський підзаголовок «симфонічне враження для фортепіано з оркестром», написаний у формі триптиха, кожна частина якого має відповідну назву: «У Хенераліфе» («У Старому замку»), «Віддалений танець», «У садах С’єрра-Кордова».
 
Тож балет створений на музику, в якій повно й глибоко виражені поезія іспанської природи, ліричний настрій іспанської душі, на мелодії, сповнені то замріяним ліризмом, то терпкими співзвуччями та енергійними ритмами.
 
Танець має романтичний, фантазійний характер, якого йому надають використані в сюжеті легенди  і перекази Іспанії. Міфологічні герої оповідають нам про пошуки насолоди і кохання...  
 
Другий твір — це  фантазія на фольклорно-історичну тематику: динамічна картинка з життя іспанської провінції за мотивами популярної повісті Педро Антоніо де Аларкона. Музика балету іскриться народним гумором і зачаровує розмаїтістю композиторських технічних засобів та прийомів», — розповідає Аніко. 
 
Постановка створена за підтримки посольства Іспанії в Україні. Диригент-постановник — Микола Дядюра. Художник-постановник — Марія Левитська. Художник по костюмах — відома іспанська театральна художниця Габріела Салаверрі. 
 
«Дона Карлоса» із Людмилою Монастирською є можливість дивитися і слухати 27 жовтня. Це чудове зріле творіння великого Верді, хоча ставиться ця опера не часто. Одна з причин — вона вимагає великого складу першокласних виконавців. 
 
Уперше українському глядачеві оперу «Дон Карлос» представили в 1985 році. У 2012-му вона знову повернулася в новому прочитанні на сцену Національної опери і стала наймасштабнішою постановкою за всю історію Незалежності України.
 
Нинішнє сценічне втілення твору — поєднання сюжету з багатою драматургією і яскравою сценографією. Костюми героїв відповідають історичній добі, а декорації та спецефекти доповнюють події, які відбулися в Іспанії XVI століття. Вперше в постановці були використані новітні сучасні технічні засоби. 
 
Марія Левитська розробила дивовижні за своєю красою і складнiстю декорації та майже 420 костюмів.
 
«У нашій роботі над цим великим твором не було місця мінімалізму. Але, попри глибоку історію твору і його класичне прочитання, ми, як сучасний театр, вважаємо за необхідне створення таких видовищних вистав для українського глядача із залученням новітніх технічних можливостей», — зазначив головний режисер Анатолій Солов’яненко.
 
У вересні 2017-го партію Єлизавети Валуа в опері «Дон Карлос» уперше виконала Людмила Монастирська.
 
«Я давно мріяла виконати цю партію і рада, що ця нагода трапилася мені саме в нашому театрі. Завдяки цій ролі мій репертуар збагатився, а дебют партії Єлизавети Валуа відбувся саме на сцені Національної опери».
 
Над втіленням вердівського шедевра працювали: режисер-постановник Анатолій Солов’яненко, диригент-постановник Микола Дядюра, хормейстер-постановник Богдан Пліш і художник-постановник Марія Левитська.
 
У головних партіях: Людмила Монастирська (Єлизавета Валуа), Сергій Пащук (Дон Карлос), Геннадій Ващенко (Родріго, маркіз ді Поза), Алла Позняк (принцеса Еболі), Сергій Ковнір (Філіп II, іспанський король), Тарас Штонда (Великий інквізитор).