Український ВВП встановив несподіваний для багатьох рекорд: зріс на 4,6% замість очікуваних 2,7%

Валовий внутрішній продукт в II кварталі 2019 року зріс на 4,6% від аналогічного кварталу 2018 року. Останній раз такі високі темпи зростання економіка, за даними Держстату, показала ще в IV кварталі 2016 року. У порівнянні з I кварталом 2019 року ВВП зріс на 1,6% з урахуванням сезонного фактора. Темпи ж зростання ВВП України в I кварталі поліпшені до 2,5%. Таким чином Національний банк України підвищив свій прогноз зростання ВВП у 2019 році до 3%. 

 

«Зростання ВВП на 4,6% виявилося несподівано швидким, — прокоментували новину в агенції «Блумберг». — Всесвітній банк попереджав, що без прискорення темпів зростання Україні знадобиться півстоліття, щоб наздогнати сусідню Польщу. Президент Володимир Зеленський, партія якого отримала контроль над парламентом на виборах, пообіцяв досягти зростання ВВП на 5% і більше в найближчі роки. Озвучений план реформ вселяє оптимізм серед інвесторів».

 

«Перші сигнали надихають», — цитує агенція інвестиційного директора Aberdeen Asset Management PLC Віктора Шабо, який допомагає керувати борговими зобов’язаннями ринків, що розвиваються. Компанія володіє великим пакетом українських бондів. І при цьому інвестдиректор висловив жаль у зв’язку із достроковим позбавленням компанії від варантів, прив’язаних до зростання ВВП, випущених Україною у 2015 році в рамках реструктуризації боргу.

 

Утім святкувати перемогу ще завчасно. Адже, на думку міжнародних експертів, домогтися сталого прискорення зростання української економіки буде нелегко. Причинами, які допомогли швидко «розігнати» ВВП у другому кварталі 2019-го, фахівці вважають зниження інфляції, продуману грошово-кредитну і фіскальну політику.

 

На думку вітчизняних експертів, прискорення економічного зростання в другому кварталі було очікуваним, але його темпи перевищили оцінки, які баражували на рівні 3,5—3,8%. Прискорення, на їхню думку, відбулося завдяки декільком факторам: відновленню зростання в промисловості в другому кварталі, переважно за рахунок результатів видобувних галузей і хімічної промисловості. Також істотно прискорилося зростання у роздрібній торгівлі і різко поліпшилися споживчі настрої населення. Цей показник вказує на істотне посилення внутрішнього споживчого попиту. Невеликий внесок у прискорення зростання зробив сільськогосподарський сектор, адже збір зернових почався раніше, а врожайність виявилася кращою, ніж у минулому році. 

 

Інший фактор, який свідчить про споживче зростання, що напряму впливає на зростання ВВП, — зростання заробітних плат в Україні. Як відомо, за даними Держстату, середня зарплата наприкінці 2015 року становила 5 тис. 230 грн, що за тогочасним курсом становило близько 227 доларів. Станом на сьогоднішній день цей показник уже зріс до 10 тис. 783 гривень, що за нинішнім курсом наближається до позначки 415 доларів. Така динаміка зарплат сприяє зростанню купівельної спроможності, яка підігрівається ще і сьогоднішнім бумом у споживчому кредитуванні на банківському ринку.

 

Ще один фактор, який має безпосередній вплив на ВВП, — будівельна галузь. Саме цей сегмент показав високий приріст доданої вартості. Причому як у першому, так і в другому кварталі нинішнього року. 

 

Раніше міністр економіки Оксана Маркарова зазначала: економіка України демонструє зростання вже чотирнадцять кварталів поспіль, що створює сприятливі умови для залучення інвестицій в нашу країну. «Не можна досягти реальних результатів без бажання змінюватися. З 2014 року ми не просто механічно рухаємося по шляху реформ, ми системно перетворюємо Україну. Наша економіка зростає, а зважена фіскальна політика дозволила в 2018 році знизити показник співвідношення держборгу до ВВП до 52,3%», — заявила міністр і додала, що її команді вдалося знизити показник ухилення від сплати податків завдяки успішній реформи Державної фіскальної служби, а середньострокове планування дозволило вести зважену фіскальну, бюджетну та боргову політику.

 

Саме ці фактори, на думку Маркарової, створюють сприятливі умови для залучення інвестицій в Україну. На думку ж міжнародних експертів, Україна здатна повторити прецедент тривалого економічного зростання, продемонстрований раніше в Польщі. Таку думку ви­словив британський економіст, експерт із питань України Тімоті Еш. 

 

Агенція «Блумберг», у свою чергу, звернула увагу, що українське зростання контрастує з уповільненням зростання в Європі. Як зазначає видання «Євроньюс», Польща демонструє щорічне зростання ВВП на рівні 4,2% починаючи з 1992 року. На думку Тімоті Еша, за умови правильної політики Україні цілком під силу повторити польський прецедент щодо зростання економіки. «Незважаючи на низький старт, немає причин, через які Україна не могла б досягти подібного рівня зростання за умови вірною комбінації рішень», — каже Еш. 

 

Показник другого кварталу матиме прямий вплив на щорічне значення ВВП. «Цифра за другий квартал за попереднього прогнозу у 2,7% означає, що навіть якщо решту року зростання буде нульовим, загальний річний показник зростання становитиме близько 3%», — прокоментував результати Бенджамін Хільгенсток, економіст міжнародної асоціації фінансових інститутів Інституту міжнародних фінансів у Вашингтоні. 

 

На думку економіста Андерса Аслунда з дослідницького центру «Атлантік Консул» у Вашингтоні, для української економіки настав час для стрімкого зростання: інфляція стабілізувалася з мінімальним дефіцитом бюджету і жорсткою монетарною політикою. «Обмінний курс гривні підвищився, як і потрібно, щоб зберегти робочу силу в Україні. Нарешті ми бачимо зростання, але важливо захистити право власності», — сказав експерт.

 

Ще одна можливість для прискореного розвитку української економіки — скасування мораторію на землю. Якщо сільськогосподарська рілля стане товаром, з’явиться додаткова можливість для залучення іноземних інвестицій, а це додасть іще кілька відсотків до рівня ВВП. На думку ексміністра закордонних справ Швеції, експерта аналітичного центру European Council on Foreign Relations Карла Більдта, земельна реформа може значно вплинути на показники зростання ВВП України. «Працюючий ринок землі подвоїв би вартість землі, привернув би півтора мільярда доларів нових інвестицій в сільське господарство щорічно і збільшив би зростання ВВП України на 2% щорічно», — написав Більдт у своїй статті.

 

Новообраний президент Володимир Зеленський, утім, має ще грандіозніші плани: економіка України, на його думку, має зростати щонайменше на 5-7% в рік. Експерти ставляться до таких планів доволі скептично. Хоча й зазначають: у принципі, таке зростання можливе. Однак, на думку аналітиків, набагато важливішим є не голі цифри, а стійкість такого зростання. А досягти подібного успіху неможливо без потужного багаторічного потоку інвестицій.

 

«Наслідком чого стане зростання високотехнологічних підприємств, збільшення продуктивності праці, зростання частки продукції з високою доданою вартістю, — цитують ЗМІ економічного експерта «Конкорд Кепітал» Євгенію Ахтирко. — Все це можливо тільки у випадку так званого поліпшення інвестиційного клімату, що має на увазі захист прав інвестора: справедлива судова система насамперед, однакові правила гри для всіх учасників ринку, прозоре регуляторне середовище».

 

Утім короткотерміновий потік інвестицій, на її думку, цілком можливий: він ґрунтуватиметься лише на очікуваннях і вірі у те, що нова влада все робитиме правильно. Приблизно так було в Україні в 2005—2007 роках. Мінус від подібної «роботи на аванс» у тому, що у випадку, коли очікування інвесторів не виправдаються, то на стійкий приріст ВВП протягом багатьох років розраховувати не доведеться. 

 

Проте зростання ВВП має і небезпечні підводні камені, і певні негативні нюанси. Скажімо, якщо економіка — а це цілком можливо — зросте до 3,5—3,7% за підсумками року, це призведе до необхідності виплачувати кошти за ВВП-варантами, що додатково збільшить і так сильне боргове навантаження країни з урахуванням, що 2019 і 2020 роки є піковим з виплати Україною боргів. Так, за внутрішніми боргами до кінця 2019 року Мінфіну потрібно виплатити 2 млрд доларів і 0,54 млрд євро за облігаціями внутріш­ньої держпозики, плюс 1,2 млрд доларів за ОВДП у 2020 році. Також за зовнішніми зобов’язаннями потрібно буде виплатити до кінця цього року 1,3 млрд доларів за єврооблігаціями, плюс 0,8 млрд доларів за позиками МВФ. У наступному році — 1,4 млрд доларів МВФ і 3,6 млрд доларів за єврооблігаціями.

 

Якщо до цього додати ще ВВП-варанти, випущені в 2014 році, коли Україна перебувала на межі дефолту і запропонувала інвесторам додаткові умови. Платежі за цими паперами здійснюватимуться щорічно в грошовій формі в доларах США в залежності від динаміки зростання реального ВВП України в 2019—2038 роках, проте через два календарні роки, тобто між 2021 і 2040 роками. Якщо приріст ВВП за рік буде ниж­че 3% або реальний ВВП буде меншим 125,4 млрд доларів, виплат за паперами не буде. У разі, якщо приріст реального ВВП складе від 3% до 4%, виплата за цими паперами становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо понад 4%, — то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%. Крім того, з 2021 по 2025 роки платежі обмежені 1% ВВП.

 

Іншими словами, якщо показник зростання реального ВВП перевищить 3% вже у нинішньому цьому році, Україні необхідно буде зробити перший платіж власникам ВВП-варантів уже в травні 2021 року. За підрахунками економістів, при показнику в 3,1% сума платежу становитиме 20 млн доларів, і кожна наступна десята процентного пункту до показника 4% означатиме додаткові 20 млн доларів. 

 

Інше вузьке місце у траєкторії зростання української економіки — внутрішній спекулятивний споживчий попит, який є головним драйвером вітчизняного зростання. Який замінює собою реальні інвестиції в економіку України. «Так, українці стали більше купувати, зростає споживчий ринок, — коментує ситуацію економіст Олег Пендзин. — Але звідки взялися гроші? Це кошти наших заробітчан. І за них не створюють нові робочі місця, а купують побутову техніку, інші споживчі товари. Які виготовлені передусім за кордоном. Тобто ми розвиваємо торгівлю, прискорюючи наш ВВП, але при цьому збільшуємо кількість імпорту до України. Наш торговельний баланс і без того вже мінусовий, а ми додатково погіршуємо цю ситуацію». 

Наступна загроза для нас — можливе уповільнення світової економіки, до якого вже сьогодні готується світ. Україна внаслідок цих процесів може постраждати найсильніше, адже ми є сировинною країною, отже — залежимо від цін на ці товари. Які зазвичай значно дешевшають у період економічних криз. 

 

За словами Олега Пендзина, вже упродовж кількох останніх тижнів зафіксовано падіння цін на металургійну продукцію, яка є головним джерелом надходження валюти до нашої країни. Очікується падіння вартості зернових. А  отже, наш цьогорічний рекордний врожай на рівні 72 млн тонн може принести менше прибутку, ніж торішній у розмірі 70 млн тонн.