На Одещині безслідно зникли майже півтора мільйона гривень на будівництво стадіону

05.06.2019

На Одещині безслідно зникло без малого півтора мільйона гривень, виділених з держбюджету під будівництво стадіону.
 
 
У грудні 2017 року спеціальною постановою Кабінету Міністрів України означені кошти направили на рахунок київського ТОВ «Антарес груп», щоб облаштувати стадіон у селі Василівка Болградського району.
 
 
Договір про будівництво спортивного майданчика для міні-футболу керівництво ТОВ «Антарес груп» підписало 26 грудня 2017 року та за пару днів отримало на свій рахунок два платежі на загальну суму понад один мільйон чотириста сорок вісім тисяч гривень.
 
Минуло вже півтора року, але зарослі бур’яном пустирі так i не перетворилися на комфортний стадіон. Голова села Василівка Петро Бойчев мотивує це тим, що гроші просто зникли.
 
— Ще наприкінці 2017 року нам запропонували взяти участь у конкурсі з будівництва спортивного майданчика для міні-футболу, — розповів голова села Василівка Петро Бойчев. — Умова — спільне фінансування, коли 50 відсотків коштів виділяється з сільського бю­джету, а другу половину дотує загальноукраїнський держбюджет. Ми погодилися, гроші від держави надійшли підряднику в повному обсязі, але роботи так і не почалися. Підсумком цієї сумної історії стало те, що незрозуміло куди використано 1,5 мільйона гривень, майданчика немає, будівельників немає, а ми тепер бігаємо по судах, щоб повернути гроші...
 
На сайті Громадського контролю держ­закупівель Dozorro сказано, що спортивний майданчик повинен був з’явитися за адресою: вулиця Сільрадівська, 29-а, село Василівка Болградського району Одеської області. Також зазначені час та точна дата, коли пройшли платежі з бюджету України на користь фірми ТОВ «Антарес груп».
 
Виходить, що не діє система реального контролю за раціональним використанням грошей, узагалі відсутні механізми у галузі правосуддя, щоб винні несли заслужене покарання за розкрадання бюджетних грошей.
 
Адже для Одеської області, як і для України в цілому, це далеко не перший випадок, коли гроші, виділені на державному рівні під будівництво соціально значущих об’єктів, iдуть прямісінько до чужої кишені.