Попередні результати виборів до Європарламенту, які тривали з 23 по 26 травня у 28 країнах-членах Євросоюзу, викликають у європейських експертів та політиків двоякі почуття.
Зокрема, задоволення, що десятки мільйонів виборців у Європейському Союзі віддали свої голоси за наступний парламент Євроспільноти.
Явка виборців по всьому ЄС, за винятком Великої Британії, становила близько 51%, що є найвищим показником за 20 років, і це на 8 відсотків більше, ніж п’ять років тому, йдеться в повідомленні Європарламенту.
Більше не буде коаліції двох
Але на цьому хороші новини закінчуються. За попередніми даними, християнські демократи з Європейської народної партії (ЄНП) можуть отримати 179 мандатів в парламенті нового скликання — це на 42 місця менше, ніж за підсумками минулих виборів. Соціал-демократи претендують на 150 місць (мінус 36). Ці дві політичні групи становили коаліцію у дотеперішньому складі Європарламенту.
Тепер ЄНП і соціал-демократи більше не зможуть разом формувати більшість у Європарламенті. Їм знадобиться підтримка лібералів або зелених. І тут перспективи непогані. Фракція «Альянс лібералів і демократів за Європу», навпаки, збільшиться. З урахуванням мандатів партії французького президента Еммануеля Макрона «Республіка на марші» ліберали можуть розраховувати на 107 місць. Фракція «Зелені — Європейський вільний альянс» також збільшиться — до 70 місць.
Кандидат на главу Єврокомісії Манфред Вебер у зв’язку з цим вже звернувся до останніх: «Зелені — теж переможці цього вечора, тому вони наші можливі партнери. Треба разом сісти і розробити проект на найближчі п’ять років».
Тобто проєвропейські сили не втратять більшість, оскільки разом становитимуть близько двох третин складу Європарламенту. Але тепер більшість, ймовірно, буде сформована не з двох політичних блоків, а з чотирьох, і це робить її менш стійкою та більш хиткою і залежною від окремих вподобань лібералів та зелених, які інколи схильні піддаватися політичним впливам Москви.
Проєвропейська скерованість більшості Європарламену (прикро, що взагалі доводиться вдаватися до такої тавтології) справляє менше враження, ніж підсилення популістичних, націоналістичних та прокремлівських сил у складі нового Європарламенту.
«Друзі Путіна» в Європарламенті
Правопопулістські партії у деяких країнах, як-от Італії або Франції, показали високий результат, хоча для них він виявився нижчим за прогнози. У Франції президент Еммануель Макрон і його партія взагалі виявилися приниженими, оскільки ультраправа партія Марін Ле Пен «Національне об’єднання» перемогла на виборах до Європарламенту.
Ще не так давно було сенсацією, що вона взагалі потрапила до національного парламенту Франції, а тепер уже цілком вільно просуватиме свою пропутінську ідеологію в Європарламенті.
Ще до оголошення результатів виборів Ле Пен висунула ультиматум президенту Макрону. Вона заявила, що він має... залишити президентський пост у разі програшу на виборах. І додала: мовляв, проголосувавши за «Національне об’єднання», народ Франції «з гордістю та гідністю повернув собі владу».
У цілому партії правого спрямування отримають близько 150 мандатів, проте, на щастя, вони розділені на три різні фракції.
А британці взагалі делегували до Європарламенту... противників Євросоюзу — там перемогли прихильники «Брекзиту».
Результат виборів до Європарламенту загалом сумний: вперше за останні 30 років кардинально змінився розклад сил — традиційному домінуванню консерваторів та соціалістів настав кінець, підсумовує «Євроньюс».
А «Німецька хвиля» вказує, що від результатів виборів до Європарламенту може, зокрема, залежати й ім’я наступника Жана-Клода Юнкера на посаді голови Єврокомісії. Від ЄНП головним кандидатом на його посаду є німець Манфред Вебер, від соціал-демократів — нідерландець Франс Тіммерманс.
Утім, формально кандидата на цю посаду визначають глави держав та урядів ЄС. І чи стане ним один із топ-кандидатів найбільших фракцій, поки що невідомо. Зустріч європейських лідерів із цього приводу запланована на сьогодні, 28 травня.
