По-перше, це красиво: Як бронзового Івана Мазепу вбирали у вишиванку

22.05.2019
По-перше, це красиво: Як бронзового Івана Мазепу вбирали у вишиванку

Бронзовому Івану Мазепі полтавські «свободівці» дещо оновили імідж. (Фото Ганни ЯРОШЕНКО.)

Бронзового гетьмана Івана Мазепу, який з’явився на Соборному майдані в Полтаві три роки тому, вбрали минулого тижня місцеві «свободівці».
 
За словами очільника Полтавського міського осередку ВО «Свобода», депутата міської ради Юліана Матвійчука, у такий спосіб вирішили дещо оновити йому імідж, а заодно й розвіяти суворі будні полтавців, адже останнім часом маємо дуже багато сумних новин, тож нехай хоч щось буде добре, викличе в людей посмішку. Ідея з одяганням пам’ятника не нова, скажімо, в Івано-Франківську у вишиванку вбрали бронзового Каменяра, в Одесі — бронзового Дюка тощо. У Полтаві ж вона реалізована вперше. 
 
«Ми за те, щоб оживляти пам’ятники, вести з ними комунікацію, — зазначив Юліан Матвійчук. — Принагідно й про постать Івана Мазепи вкотре нагадали».
 
Для того, аби зняти розміри скульптури, довелося вдатися до допомоги автовишки. Зняв розміри сам Юліан. А подбала про те, аби сорочка підійшла бронзовому гетьману, його мати Людмила Леонідівна, яка її викроїла, з ентузіазмом відреагувавши на ідею сина.
 
Загалом, аби реалізувати ідею, знадобилося шість метрів полотна. Святкова одяганка ви­йшла солідних розмірів: 1,2 метра завдовжки й 1,7 метра завширшки. Хоч сорочка й має вигляд вишитої, насправді, як зізнався Юліан Матвійчук, на неї нашили готову вишиту стрічку, а основний орнамент намалювали — оскільки ідея з’явилася дещо запізно, на те, щоб вишити річ, просто не вистачило часу. До наступного Дня вишиванки сорочку планують усе ж таки вишити.
 
Утiм у соцмережі бронзовий гетьман у вишиванці викликав у людей різні почуття.
 
«Дуже гарно. Навіть не думала, що вийде все так чудово», «Креативно! Молодці!», — хвалять одні користувачі «Фейсбука». «Маячня», «Ну, до абсурду доходимо: то песиків у вишиванки одягаємо, то пам’ятники. Не в цьому проявляється патріотизм, не в цьо­му...», — обурюються інші. «Дістали нитики: і те їм не так, і се не так. Руки й ноги є, тож живіть і радійте життю», — радять треті.