Адміністративні граблі

24.04.2019

У часи СРСР був такий Перший секретар ЦК КПРС, який прославився не тільки любов’ю до кукурудзи, а й жагою адміністративної перебудови.
 
То він об’єднував області, утворюючи раднаргоспи,  то розділяв села і містечка, утворюючи сільські та міські ради.
 
Нічого доброго з того не вийшло. Був ще один Генеральний секретар ЦК КПРС, який ратував за перебудову в СРСР, у результаті тої перебудови Союз розпався. І от що характерно, такі перебудовчі подвиги, як правило, відбувалися тоді, коли стан справ у країні був не найкращим.
 
Не оминув перебудовчий зуд і теперішню нашу владу. Зараз знову ратують за «укрупнєніє». От і в нас, на Донеччині, вирішили тихою сапою об’єднати Волноваський, Мангуський та Нікольський райони. З’явились органи трьох районів: скажімо, одна на трьох Волноваська прокуратура і тому подібне — дещо у Волновасі, дещо в Мангуші.
 
Поглянемо на мапу: від Темрюка до Мангуша — 45 км, до Волновахи — 111 км, причому до цих райцентрів ніякий автобус не їде. А тепер порахуйте, в яку копієчку влетить нашим селянам дорога до цих селищ, якщо потрібно буде поїхати туди у справах. Уже зараз найняти авто до Мангуша коштуватиме 600 грн., за Волноваху й мови нема. 
 
То що ж, ми проти перебудови? Нічого подібного. За 50 км від Темрюка і за 20 км від Нікольського — місто Маріуполь. Зов­сім недавно наше село входило до складу Маріупольського металургійного заводу ім. Ілліча як агроцех №20. Але потім завод «прихватизували», а селяни кинулись геть від такої приватизації. Та ми й зараз не проти, щоб Нікольський район приєднали до Кальміуського району міста Маріуполь.
 
По-перше, туди регулярно ходять автобуси, багато людей їздить на роботу в Маріуполь як iз Нікольського, так і з Темрюка та інших сіл району. Тож таке приєднання було б на користь і містянам, і селянам — хто на роботу, а хтось щось придбати чи продати на ринку. Таке приєднання було б на користь і людям, і державі. Так думає народ. Та тільки наш голос — голос волаючого в пустелі.
 
... Ще б хотілося кілька слів сказати про наших заробітчан. Уряди європейський країн, таких як Польща, Німеччина, Чехія, високо оцінили працелюбність та порядність наших людей, які в пошуках кращої долі подалися на Захід. Для них полегшують умови перебування за кордоном, створюють умови для проживання.
 
Та українці вирушають у пошуках роботи не лише за кордон, адже в селах та маленьких містечках давно позакривали підприємства, тож доводиться їхати на заробітки у столицю та обласні центри. Звичайно, життя там не солодке, та все ж краще, ніж нічого. Тільки от зустрічають їх там досить часто по-московськи: «Панаєхалі тут!».
 
Ось, до прикладу, шановні депутати Київради нещодавно в муках «народили» постанову, згідно з якою заробітчани мають стовідсотково оплачувати перебування в дитсадках своїх дітей. Це на відміну від, так би мовити, корінних киян.
 
Та все ж таки давайте дамо оцінку цим діянням. Отже: «Усі люди народжуються вільними і рівними у своєму достоїнстві і правах», ст. 1 «Всезагальної декларації прав людини», прийнятої Генеральною асамблеєю ООН. «Не може бути привілеїв чи обмеження за ознаками <...> майнового стану...», ст. 24 Конституції України.
 
«Діти рівні у своїх правах незалежно від походження...», ст. 52 Конституції України. Тобто, незалежно від того, киянин ти чи «понаєхал», прийом дітей у дитсадки і плата за них повинні бути для всіх однаковими. 
 
Не знаю, чи вивчали пани з Київради Конституцію і Декларацію прав людини, та навіть якщо й не вивчали, елементарна людяність повинна була зупинити їх від ухвалення такої постанови. Краще б подумали про будівництво нових дитсадків, бо черги до них зараз б’ють усі рекорди. Так і хочеться сказати: «Ой не так ви, хлопці, свиню смалите, не так!» 
Володимир КАЇРА
с. Темрюк, Нікольський район, Донецька область

  • Страшне в Одесі

    Страшне в Одесі. Загинуло 8 людей (за попередніми даними) в готелі Токіо Стар. Згоріли в пожежі >>

  • Ще не вмерла Україна

    Я чую знову і знову, що тому чи іншому моєму співгромадянинові не подобається наш національний гімн. А ви знаєте, що "кумір міліонов" таки поміняє і гімн, і прапор. Поміняє не з великої любові до прапору і гімну, а тому щоб продемонструвати всьму світові, що в Україні немає святинь, немає констант >>

  • Звільнення Безсмертного - це тактика малих поступок агресору

    Звільнення Романа Безсмертного відбулося через подачу ним об’єктивної актуальної ситуації на Донбасі. Вирішальною підставою для відставки, на мою думку, стала його заява про те, що після загибелі поблизу Маріуполя чотирьох морських піхотинців, Україні слід призупинити участь у мінському форматі >>

  • Про війну громадянську і не громадянську

    В Україні не громадянська війна хоча б тому, що в наших ворогів немає ніякого альтернативного образу України. Більше того, вони взагалі не визнають існування українців як окремої нації, вважаючи Україну штучним утворенням, відірваним підступними австро-угро-англо-саксами, поляками, німцями та іншими >>

  • Мудрістю і не пахне

    Без реалізації національної ідеї на основі поезії-вчення Тараса Шевченка повноцінну, самодостатню державу ми не побудуємо, не відбудеться справжнє національне відродження. >>