«Кандиди», «кандиди»...

17.04.2019

 
«Латинсько-український словник» (що може бути далі від виборів!) подає значення слова... candidus, a, um — білосніжний, блискучий, осяйний, чистий, ясний. Невже й справді «кандидат» походить від латинського candidus!? Може, помилка? Та ні — правильно.
 
В іншому словнику ще «гірше» написано: candidus, a, um — білосніжний; чистий, чесний; наївний, довірливий. Жах! То кандидат має бути ще й «чесним»!? Та невже такі «кандидати» десь колись були чи десь є, бо про тих, кого знаємо, таких «поганих» слів не скажеш!
 
Посміявся трохи над словником, а потім згадав про наші вибори, про наших «кандидів», і стало мені ще сумніше... Наче ми не знаємо цих «білосніжних» та «блискучих»... Роками світяться на екранах, на «бігмордах», на сценах і трибунах. І керували вже, і гендлювали, і царювали, і богували,  де вони лише не були, маючи не один раз змогу виявити і свої вади, і свої чесноти.
 
Знаємо їхні програми і їхні команди. Пам’ятаємо, хто що робив і що казав. Навіть знаємо, що вони брехатимуть, коли не виконають свої передвиборчі обіцянки (знову будуть винні «папєрєднікі», МВФ, «апазіція», Вашингтон із Брюсселем...). Не дивно, що наш український політичний «борщ» несмачний. Лише погляньмо, з чого його готують!.. Які кандидати — такі й президенти (депутати, голови, судді)...
 
А чи існують справжні кандидати у природі, а не лише у словниках? На моїй пам’яті було декілька таких, і серед них — світлої пам’яті В’ячеслав Чорновіл. (До речі, якраз незадовго до виборів, 25 березня, — був сумний ювілей: 20 років від дня його загибелі). Кандидатів багато, а Чорноволів нема.
Тут аби не гірше, бо дехто, геть розчарований, готовий голосувати за таких «кандидів», що хоч стій  хоч падай. «Настобісіло все! — кажуть. — Хоч і гірший, аби інший! Гірше не буде!»
 
На жаль, може бути, бо було ж! Пригадаймо виборчу кампанію 2010 року. Як тільки не лаяли чинного тоді Віктора Ющенка (і справедливо, і ні); криком кричали, щоб швидше звільнив посаду, наївно сподіваючись: щойно «поганий» Ющенко піде геть, то одразу натомість отримаємо щось неймовірно хороше. Стільки разів чув тоді від нормальних, патріотичних, недурних людей: «Гірше не буде!»... На жаль, саме так і сталося: отримали (на наші голови) і іншого, і гіршого...
 
Панове, невже ми це забули? Невже нам хочеться знову «аби іншого» за будь-яку ціну? Можна обрати когось із «багатообіцяльників». А як його усувати? Самі вони, як бачимо, совісті не мають, без всенародного копняка під зад із посади не підуть. Знову Майдан? А чи не завелика це плата за виборчі ілюзії та помилки? І знаємо ж, що вони брешуть, і дуримо себе та інших: «А може, й зробить, може, й не обдурить...», «Він прикольний»...
 
На жаль, життя таке, що завжди може бути ще гірше. І це доведено експериментально, в 2010—2014 роках. Панове, та навіть дурні вчаться, хоч і на своїх помилках. Невже ми дурніші за дурнів, що не вчимося на своїх помилках!?
 
Так, я голосуватиму за Петра Порошенка. І голосував за нього 2014 року. Не тому, що вірив обіцянкам, а тому, що це був найкращий товар із запропонованих на тодішні вибори.
 
Проголосую і зараз, бо хоч і минуло 5 років, але ситуація на ринку не змінилася. Пригадайте, хто кандидував на президентських виборах 2014 року: П. Порошенко, Ю. Тимошенко, О. Ляшко, А. Гриценко, колишній «регіонал» С. Тігіпко (ці п’ятеро набрали найбільше голосів). А тепер кого ми бачимо серед «рейтингових»? Ті самі: П. Порошенко, Ю. Тимошенко, О. Ляшко, А. Гриценко, колишній «регіонал» Ю. Бойко та ще «примкнувший к ним» В. Зеленський.
 
Який «багатющий» вибір, який «свіжий», «оригінальний» товар на нашому ринку! Очі розбігаються. Не знаєш що хапати... Скоро доведеться внести до переліку професій новий пункт «професійний кандидат у президенти»... Є, напевне, і кращі, ніж «професійні», але хіба за «рейтинговими» протовпишся...
 
Так, я теж не в захваті від чинного Президента і також хочу кращого, але якщо товар на ринку той самий і за 5 років він не покращав, то і вибір мій той самий!
 
Дайте нам кращих кандидатів, то ми зробимо кращий вибір, а поки що, вибачте, обиратимемо «аби не гіршого». 
Євген ШУЛЬГА 
Новомосковськ, Дніпропетровська область

  • Страшне в Одесі

    Страшне в Одесі. Загинуло 8 людей (за попередніми даними) в готелі Токіо Стар. Згоріли в пожежі >>

  • Ще не вмерла Україна

    Я чую знову і знову, що тому чи іншому моєму співгромадянинові не подобається наш національний гімн. А ви знаєте, що "кумір міліонов" таки поміняє і гімн, і прапор. Поміняє не з великої любові до прапору і гімну, а тому щоб продемонструвати всьму світові, що в Україні немає святинь, немає констант >>

  • Звільнення Безсмертного - це тактика малих поступок агресору

    Звільнення Романа Безсмертного відбулося через подачу ним об’єктивної актуальної ситуації на Донбасі. Вирішальною підставою для відставки, на мою думку, стала його заява про те, що після загибелі поблизу Маріуполя чотирьох морських піхотинців, Україні слід призупинити участь у мінському форматі >>

  • Про війну громадянську і не громадянську

    В Україні не громадянська війна хоча б тому, що в наших ворогів немає ніякого альтернативного образу України. Більше того, вони взагалі не визнають існування українців як окремої нації, вважаючи Україну штучним утворенням, відірваним підступними австро-угро-англо-саксами, поляками, німцями та іншими >>

  • Мудрістю і не пахне

    Без реалізації національної ідеї на основі поезії-вчення Тараса Шевченка повноцінну, самодостатню державу ми не побудуємо, не відбудеться справжнє національне відродження. >>