Вибори ні до чого: в НБУ пояснили, чому гривня б'є рекорди зі зміцнення

12.03.2019

В Україні вчергове дорожчає гривня: після незначного падіння курсу наша національна валюта знову відновила свої позиції і навіть встановлює свої рекорди.

 

Скажімо, напередодні минулих вихідних котирування гривні до долара на закритті міжбанку встановилися на рівні 26,36 — 26,38 гривні за «бакс».

 

Отже, це найвищий курс за останні сім місяців. Щодо євро наша валюта встановила піврічний рекорд.

Зростає експорт, уповільнюється імпорт, час платити податки...

Тенденція, втім, не нова: більшу частину минулого року гривня повільно укріплювалася, — навіть, як здавалося, наперекір усім економічним тенденціям.
 
А від початку року офіційний курс гривні зміцнився на 4,4% до 26,48 грн. за долар США, лише з початку березня — на 1,4%.
 
Проте існували і послаблення курсу: скажімо, незначне здешевлення на початку 2019 року. Чи, скажімо, ситуативне підвищення курсу долара на тлі запровадження воєнного стану наприкінці минулого року.
 
Зараз же ситуація на валютному ринку змінилася на протилежну. Як вважають у Національному банку, сталося це під впливом цілої низки важливих чинників.
 
З одного боку, сьогодні склалася сприятлива зовнішня цінова кон’юнктура для товарів українського експорту, зокрема аграрної і металургійної продукції. Таким чином, наша країна отримала стабільні надходження експортної виручки.
 
З іншого боку, саме зараза наближаються строки сплати річних податків до державного бюджету. Цей фактор стимулює бізнес активніше продавати іноземну валюту, а отже, збільшувати обсяги продажу валюти на міжбанківському ринку,підживлюючи попит на гривню. Що в підсумку сприяє її здорожчанню.
 
Також зараз доволі слабко зростає імпорт товарів до України і зафіксовано низькі обсяги репатріації дивідендів в інвалюті за кордон. Зрештою, зріс чистий продаж валюти населенням. 
 
Як пояснили в НБУ, всі ці фактори у своїй сукупності забезпечують переважання пропозиції валюти над попитом на міжбанківському валютному ринку. А подібна ситуація дозволяє Національному банку поповнювати міжнародні резерви без впливу на напрямок руху курсу гривні.
 
Іншими словами, Нацбанк виходить на міжбанк і активно купує гривню. Яка потрібна регулятору для сплати наших зовнішніх зобов’язань.
 
Таким чином Нацбанк фактично грає проти гривні на боці долара. Але стабільність перелічених вище факторів повністю убезпечує гривню від ризиків падіння.
 
Так, за даними регулятора, від початку року чистий обсяг купівлі валюти Національним банком становить близько 700 млн. доларів. Із них понад 200 млн. доларів були куплені за перший тиждень березня.

Влада не наказувала тримати за будь-яку ціну

Іншими словами, жодних інших впливів, окрім суто економічних, укріплення курсу гривні, на думку Національного банку України, не має.
 
Регулятор, за словами його офіційних осіб, проводить політику плаваючого обмінного курсу, і ніхто спеціально не утримує гривню.
 
«Напередодні виборів я чую багато думок різних експертів, що курс спеціально утримують до виборів ... Хотів би відповідально заявити, що ніхто українську гривню спеціально не утримує. Національний банк проводить політику плаваючого обмінного курсу. Відповідно до цієї політики, курс гривні визначається ринком», — заявив член ради регулятора Василь Фурман.
 
Зазначивши при цьому, що в окремі періоди НБУ може або продавати долар для підтримки гривні, — щоби не було значних коливань, або викуповувати його для поповнення золотовалютних резервів.
 
«Куплені минулого місяця 700 млн. доларів з ринку для поповнення золотовалютних резервів, — запорука того, що жодних гривнепадів найближчим часом не буде», — констатував він.
 
Дещо скептичніше ситуацію оцінює економічний експерт Андрій Новак. Валютні коливання, які сьогодні відбуваються на міжбанківському валютному ринку, на його думку, триватимуть до завершення президентських виборів. За його словами, в Україні щоденні коливання на валютному ринку відбуваються насамперед через політичні чинники.
 
«Ми стоїмо на порозі президентських виборів, тому, з одного боку, влада намагається демонструвати так звану стабільність, у тому числі й курсу гривні, а опозиційні сили, навпаки, намагаються підірвати довіру до влади, відповідно до фінансової ситуації в країні і курсу національної валюти», — заявив Новак, зазначивши, що стверджувати про існування стійкої тенденції до зміцнення або девальвації гривні не можна, оскільки коливання станом на сьогоднішній день є різнобічними.
 
«А тому, поки не закінчиться цей політичний цикл, ми будемо спостерігати різнобічні коливання валютного курсу. В якийсь день побачимо збільшення курсу на 10-30 копійок, в інший день, навпаки, зменшення», — сказав він. 

Серед загроз для гривні — економіка Євросоюзу

Таким чином, різкого падіння курсу гривні, який нам іще торік пророкували на кінець зими 2019 року, фінансові експерти на бачать.
 
Як зазначили аналітики «Форекс Клубу в Україні», за підсумками лютого нинішнього року безготівковий курс долара в Україні знизився в продажу на 2,7%, до 26,93 грн., а готівкового — на 2,7%, до 27,04 грн.
 
При цьому в березні долар залишиться приблизно в тому ж ціновому діапазоні.
 
Отже, за їхніми прогнозами, курс гривні до долара в березні коливатиметься в діапазоні 26,75-27,75 грн. за долар. Курс продажу євро/гривня становитиме 30,5-32 грн. за євро. 
 
Свою точку зору аналітики «Форекса» обґрунтовують тим фактом, що з початку 2019 року на українському фінансовому ринку сформувалися сприятливі умови для гривні.
 
Причиною стала монетарна політика НБУ та висока прибутковість облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), які приваблюють іноземних інвесторів. Так, за січень-лютий нерезиденти наростили портфель гривневих ОВДП на понад 10%, — до 12,9 млрд. грн.
 
На думку аналітиків, інвестори в березні займатимуть вичікувальну позицію перед президентськими виборами. А ось зміна політичної кон’юнктури в країні може привести до переміщення капіталу, що відіб’ється на гривні. Зовнішньо­економічні ризики також можуть завдати клопотів нашій національній валюті. 
 
Наприклад, попри те, що Сполучені Штати Америки відклали підвищення мит для експорту з Китаю, існують побоювання, що врегулювання торговельних балансів торкнеться Європи, економічне зростання якої гальмується через спад машинобудування і боргових ризиків периферійних країн, а також неврегульованого виходу Великобританії з Євросоюзу.
 
Оскільки Європа залишається головним торговельним партнером для України, уповільнення її економіки позначиться на економіці і торговельній  активності України.
 
Цифри ж, які дозволяють ставити під сумнів економічні перспективи «бабусі Європи», — цілком осяжні. Наприклад, промислове виробництво у країнах Єврозони скоротилося на 3,3% у січні 2019 року щодо аналогічного періоду минулого року. Такий показник, на думку експертів, безумовно є ознакою економічного гальмування.
 
Вплив на курс гривні також матимуть зниження бюджетних надходжень від зовнішньоекономічної діяльності і високі виплати за зовнішнім боргом. На думку експертів, сезонні фактори, які «підтягували» курс у попередні роки, втрачають свій вплив.
 
Традиційно березень був переломним періодом для гривні, яка після сезонної закупівлі енергоресурсів і стриманого пропозиції іноземної валюти відновлювалася. У цьому ж році на світових ринках складається негативна динаміка цін на пшеницю і кукурудзу, але вплив на гривню було компенсовано високими цінами на руду і метали. 

А ТИМ ЧАСОМ...

Міражі криптовалют

Скандалом завершилася епопея з надання фінансових прав на криптовалюту клієнтам канадської криптобіржі Quadriga. Консалтингова компанія «Ернст енд Янг» через кілька місяців після смерті засновника біржі Джеральда Коттена нарешті змогла отримати доступ до заблокованих гаманців клієнтів. Але... грошей у них не виявила.
 
«Ернст енд Янг», як відомо, займалася фінансовим розслідуванням за дорученням суду: у гаманцях, які вони зрештою відкрили, мали зберігатися 137 млн. доларів понад 100 тисяч клієнтів. Доступ до цих коштів після грудня 2018 року, коли помер Коттен, виявився заблокованим, а паролі були тільки у померлого.
 
Втім клієнти криптобіржі Quadriga рано тішилися успіхам «Ернст енд Янг»: виявилося, що всі гроші з гаманців були виведені протягом 2018 року.
 
Повідомляється, що консалтингова компанія виявила шість «холодних» гаманців, тобто, відключених від інтернету для додаткового захисту від крадіжки: п’ять із них спорожніли ще у квітні минулого року, ще один використовувався як проміжний для переказу грошей з одного рахунку на інший, на ньому гроші зберігалися до грудня 2018 року.
 
Також були виявлені 14 облікових записів, створені поза стандартною процедурою реєстрації, які використовувалися для торгівлі на біржах... Наразі суд дав криптобіржі ще 45 днів на пошук зниклих активів.