Світ усе швидше переходить на відновлювану енергетику: Україні ж також радять поспішити

01.03.2019
Світ усе швидше переходить на відновлювану енергетику: Україні ж також радять поспішити

Острівна Ісландія стала однією з найбагатших країн Європи, у тому числі й завдяки стовідсотковому переходу на відновлювані джерела енергії. (Фото з сайта pinterest.com.)

До 2040 року зростання попиту на енергію у світі виросте на третину.
 
 
«Завдяки підвищенню рівня життя, насамперед в Індії, Китаї та інших країнах Азії», — стверджується у щорічному огляді «Прогноз розвитку світової енергетики до 2040 року», що його підготувала компанія «Брітіш Петролеум».
 
 
 
Відповідно до прогнозів, відновлювані джерела енергії та газ забезпечать 85% приросту поставок енергоносіїв, при цьому до 2040 року саме альтернативні джерела стануть головним джерелом виробництва електроенергії у світі.
 
 
Попит на нафту зростатиме в першій половині прогнозного періоду, а потім поступово стабілізується. Споживання вугілля, в цілому, збережеться на нинішньому рівні.
 
Нова геополітика з новою енергією
 
За даними Всесвітньої комісії з геополітики в умовах енергетичної трансформації, що підготувала звіт на прохання Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії, зростання числа відновлюваних джерел енергії може істотно підвищити енергетичну незалежність.
 
Оскільки енергію можна добувати за допомогою сонця і вітру, а не тільки нафти і газу, які зосереджені в певних регіонах, багато країн стали б менш сприйнятливі до стрибкiв цін і перебоїв у поставках за рахунок використання відновлюваних джерел енергії.
 
Крім того, стратегічна значущість таких нафтових коридорів, як Ормузька або Малаккська протоки, знизиться в міру того, як викопне паливо втратить чільну роль у глобальній енергетичній системі.
 
Також важливо, що застосування відновлюваних джерел енергії практично не обмежене, а обладнання може працювати децентралізовано. Згідно зі звітом, така особливість альтернативної енергії стане поштовхом для демократизації у світі.
 
«Це відбувається тому, що вони дозволяють децентралізувати енергопостачання і завдяки цьому розширити можливості громадян, місцевих громад і міст», — йдеться у звіті Всесвітньої комісії з геополітики.
 
Основною відмінністю відновлюваної енергії від викопного палива є вартість. Завдяки зниженню витрат перевага віддається виробництву та використанню більш екологічних технологій.
 
Поновлювані джерела енергії практично не вимагають додаткових витрат, а деякі з них, наприклад сонячна енергія і вітер, забезпечують зниження витрат майже на 20% при кожному збільшенні потужності вдвічі.
 
У цьому їх радикальна відмінність від природних ресурсів, де підвищення попиту призводить до зростання цін через дефіцит резервів.
 
Досвід США і приклад Ісландії
 
Проте перейти на альтернативну енергію не так просто. Багато країн можуть добувати велику частину енергії у себе вдома, знижувати рівень забруднення повітря і скорочувати рахунки за імпорт, але при цьому в них з’являться нові проблеми, оскільки для екологічних проектів потрібні нові технології.
 
Потреба в кобальті, міді, літії, нікелі, рідкоземельних металах, а також інших мінералах і металах може призвести до таких же проблем, як і нинішня залежність країн-виробників від експорту нафти і газу.
 
Наприклад, близько 60% світових поставок кобальту припадають на частку Демократичної Республіки Конго.
 
Інша проблема полягає у тому, що багато хто з держав, декларуючи цінності альтернативної енергетики, рухається у протилежному напрямi, збільшуючи видобуток нафти і газу навіть на тлі зростаючого ризику.
 
Незважаючи на розрекламовану програму перетворення економіки Саудівської Аравії «Vision 2030», про яку було оголошено кілька років тому, наслідний принц Мохаммед бін Салман, здається, відмовився від своїх амбітних цілей щодо трансформації.
 
Замість цього Ер-Ріяд витрачає гроші на нарощування нафтовидобувних потужностей. За даними компанії Wood Mackenzie, незважаючи на те, що глобальні витрати на геологорозвідку і видобуток скоротилися на 40%, починаючи з 2014 року Саудівська Аравія нітрохи не зменшила витрати.
 
США, Китай, ЄС і Японія перебувають у набагато кращому становищі. США, наприклад, є найбільшим у світі виробником нафти і природного газу. Компанії в цих секторах згодом зазнають збитків, оскільки викопні види палива поступово будуть вичерпані.
 
Однак, як стверджують експерти, Штати також «займають хороші позиції в гонитві за чистою енергією. Американські компанії далеко просунулися в розробці нових технологій, включаючи робототехніку, штучний інтелект та електромобілі».
 
Але вигоду від переходу на більш екологічну енергію можуть отримати не тільки великі та багаті країни. Наприклад, Ісландія, яка наочно показує, як можна отримати вигоду в результаті економічних перетворень, заснованих на використанні поновлюваних джерел енергії.
 
У 20-му столітті вона з однієї з найбідніших країн Європи, яка сильно залежала від імпорту вугілля і нафти, перетворилася в країну з високим рівнем життя, де 100% електроенергії виробляється за рахунок гідроенергії і геотермальної енергії.
 
Шлях до аукціонів
 
Україна, яка також включилася в активний розвиток відновлюваної енергетики, демонструє швидкі темпи зростання цього сектору. Наприклад, тільки в 2017 році біоенергетика України замістила 3,8 млрд. кубометрів природного газу.
 
«Укргазвидобування» за той же період продемонструвало свою ефективність — збільшенням до 0,6 млрд. кубометрів виробничо-технологічних витрат.
 
При цьому альтернативна енергетика перебувала на «задвірках» при роздачі мільярдів, їй просто дозволили трохи потіснити газового монополіста, та й то з умовою, що таке ж тепло з газу споживач купуватиме за ціною + 10%.
 
Як стверджує голова наглядової ради біоенергетичних асоціацій України Володимир Майстришин, якби 30% коштів від подорожчання газу направили на підтримку альтернативної енергетики, наприклад на зниження відсоткової ставки кредитів для придбання високотехнологічного обладнання, і реально оперативно ухвалювали нормативні акти для підтримки цього руху, то сьогодні ми б говорили про заміщення щонайменше 6 -7 млрд. кубометрів газу в рік.
 
Що ж стосується виробництва електрики з використанням енергії сонця і вітру, то в Україні воно зростає семимильними кроками насамперед завдяки потужному стимулу — високим «зеленим» тарифам. Чи зможе цей сектор зберегти привабливість, залежить від парламенту, який розглядає закон про перехід від «зелених» тарифів до механізму визначення ціни електроенергії на аукціонах.
 
Тим часом у Верховній Раді виникли складнощі з розглядом законопроекту №8449-д, який повинен запустити аукціони на ринку зеленої енергетики, — зараз документ перебуває на розгляді в профільному комітеті.
 
«Раніше ЄБРР стверджував, що без проведення аукціонів не фінансуватиме нові проекти, а нещодавно оголосив про підписання і фінансування нового проекту», — сказала народний депутат України Вікторія Войціцька. 
 
Проте, як стверджують інші народні обранці, успішному проходженню законопроекту через парламент заважають політична складова і президентські вибори. Тому подальший розвиток «зеленої енергетики» дещо загальмував.
 
«Цей закон дійсно дуже потрібен, тому що ми перебуваємо в ситуації, коли існують величезні виклики в енергетичній системі. Це стосується фінансового навантаження, нині діючої системи підтримки «зеленої енергетики», а з іншого боку, є низка технічних викликів, які пов’язані з тим, що сучасна система не пристосована до появи нової генерації, яка вимагає балансування, яка є залежною від погодних умов або часу дня. Відповідно, настав момент змінювати ці умови. Весь світ змінює, не тільки Україна. Більшість країн сьогодні проходить другий період такого реформування. Усе починалося з зеленого тарифу, а сьогодні більшість країн уже перейшли на аукціони. Тому, кажучи про те, чи потрібен він Україні, чи ні, я б сказала однозначно, що так», — додала народний депутат Ольга Белькова, зазначивши, що перехід на аукціони треба було завершити ще торік.