Виробники херсонських кавунів отримають на них справжні авторські права

Точне географічне походження великих солодких ягід офіційно зареєструють на дер­жавному рівні.

 

 

Як зазначають активісти проекту «Географічні вказівки в Україні», херсонські кавуни стануть справжнім брендом, поряд із мелітопольською черешнею та гуцульською овечою бринзою. 

 

 

Згаданий проект фінансує Європейський Союз, вiн спрямований на розвиток системи географічної ідентифікації у рамках асоціації України з країнами ЄС.

 

 

На установчій конференції Асоціації виробників херсонського кавуна це рішення підтримали відразу сім організацій-засновників, які займаються баштанництвом, активно ведуть експортну та науково-дослідницьку діяльність у цій сфері. 

 

Тому є всі шанси зустріти літній сезон 2019 року з херсонськими кавунами, що мають захист у вигляді географічного зазначення місця їхнього справжнього виробництва.

 

— Система географічних зазначень дозволить гарантувати споживачу покупку якісної та безпечної продукції, обмежити надходження фальсифікату на ринок, а також модернізувати процес виробництва, розвинути кооперацію, створити нові робочі місця, популяризувати «зелений» туризм, — упевнені активісти проекту «Географічні зазначення в Україні».

 

Нагадаємо, що в минулому році урожай херсонських кавунів був дуже багатий, понад 500 тонн продукції перевезли на баржі до Києва, де їх миттєво розкупили відвідувачі супермаркетів.

 

Щедрий урожай баштанної продукції дозволив українським підприємцям відновити водне сполучення по Дніпру, що, у свою чергу, позитивно позначилося на ціні на кавуни та дині для столичного споживача. 

 

Найвища ціна на «смугасту продукцію» походженням із півдня України традиційно фіксується у червні-липні, а от ближче до кінця літа — знижується. Демократична вартість херсонських кавунів у серпні радує око споживача.

 

— Здешевлення продукції сталося завдяки тому, що ми стали працювати без посередників, — зазначив керівник фермерського господарства та депутат Херсонської облради Олександр Сіненко.

 

— А ось брендування кавунів i динь дозволить нам значно розширити ринок. Адже кожен покупець хоче бути впевнений, що купує оригінальну продукцію високої якості.

 

Крім України, херсонські кавуни та дині охоче розкуповують у Білорусі, країнах Балтії та Євросоюзу (Польща, Чехія, Великобританія). Після того, як херсонський кавун запатентують, обсяг продажу на експорт значно зросте внаслідок збільшення довіри до виробника з України.

 

Цікаво, що в місті Гола Пристань уже 17 років поспіль проводять фестиваль «Український кавун — солодке диво», де визначають фермера, який виростив найбільший кавун, диню або гарбуз за літній сезон.

 

Херсонські кавуни встигли декілька разів потрапити до Книги рекордів України: у 2013-му на шкірці кавуна-переможця десятого ювілейного фестивалю «Український кавун — солодке диво» майстри зробили карвінг (художнє різьблення), після чого «смугастик» потрапив до Книги рекордів України як найважчий карвінг-кавун.

 

А ось у 2017 році вперше за всі роки незалежності в місті Олешки, що на Херсонщині, виклали Герб України з двох тонн кавунів i динь.

 

Організаторам рекорду кавуни безкоштовно надали аграрії Виноградівської територіальної громади Олешківського району. 

 

Крім того, кожного літнього сезону волонтери тих районів Херсонщини, де вирощують баштанну продукцію, доставляють кавуни та дині як подарунок українським бійцям у зону АТО на Донбасі.