Війна і вибори: що змінилось у держбюджеті-2019 перед другим читанням

Головні витрати — війна і вибори

 

Минулого тижня свій варіант законопроекту про Державний бюджет на наступний період затвердив Кабінет Міністрів і передав його на розгляд народним депутатам.

 

На обговоренні підготовленого до другого читання законопроекту Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив: уряд готовий працювати над документом із нардепами. У той же час, за його словами, держкошторис-2019 має бути реалістичним, щоб не спровокувати масштабну кризу в державі. 

 

«З 1 січня 2019 року відбудеться перерахунок пенсій військовим пенсіонерам. З 1 березня 2019 року — масштабний автоматичний перерахунок пенсій майже 12 млн. пенсіонерів», — одразу зайшов з електоральних козирів Володимир Гройсман, помістивши це повідомлення у своєму «Твіттері». 

 

Сам Прем’єр погодився з пропозицією міністра оборони Степана Полторака про збільшення фінансування його відомства, зазначивши, що в бюджеті-2018 витрати на оборону і безпеку були закладені на рівні 5% ВВП, або 5,8 мільярда доларів.

 

Проект держбюджету України на 2019 рік передбачає 5,3% ВВП, або близько 7,5 мільярда доларів. Володимир Гройсман звернувся з такою ініціативою до Ради національної безпеки і оборони. 

Влада планує підвищити оплату бійцям, що захищають державу, до 10 тис. гривень. І Мінфін поговся з доцільністю такого кроку. 

 

Ще одна стаття, до якої вносили коригування, — вибори. Спершу президентські, а потім — парламентські. Відповідно до розрахунків уряду, президентські вибори-2019 в Україні обійдуться платникам податків у 2,3 млрд. гривень: саме стільки на цю кампанію закладуть до державного бюджету на наступний рік.

 

Таку цифру оприлюднив заступник голови Центральної виборчої комісії Олег Конопольський. «Загальна кількість коштів, передбачених на президентські вибори, — 2 млрд. 354 млн. 880 тис. гривень», — уточнив він, наголосивши, що на перший тур піде 1,5 млрд. грн., на другий — 848 млн. грн.

 

Надмірних трат на вибори, за словами посадовців із ЦВК, не буде. Так, заступник голови ЦВК Євген Радченко розповів: до майбутніх виборів не збираються закуповувати камери для онлайн-спостереження за виборчим процесом, оскільки цей захід себе не виправдав.

 

«Понад мільярд гривень на це пішло на минулих виборах. Вони не потрiбнi, адже люди ними майже не користувалися. За період трансляцій камер було здійснено понад 260 тис. заходів, щоб подивитися, що відбувається на дільницях. Це приблизно 8 виборців на одну дільницю. І то це були заходи, а не постійний перегляд. Трата мільярда не виправдана. У проекті бюджету на 2019-й закупівля речей, які транслюють ситуацію на ділянках, не передбачена», — сказав він. 

 

Утім додаткове навантаження на бюджет може спричинити аномально велика кількість кандидатів у президенти. Вже сьогодні їх налічується 28, що, за словами генерального директора Комітету виборців України, є рекордом за весь час нашої незалежності. 

 

Упоратися за два дні

 

Намагаючись прискорити голосування за бюджет у другому читанні, влада, безумовно, поспішає. І зрозуміти її можна: на кону — черговий транш кредиту Міжнародного валютного фонду. Погодившись підвищити вартість газу для населення, уряд зробив перший крок на шляху до цих грошей. 

 

Аби мати їх, залишилось зовсім небагато: провести через парламент документ, проти якого МВФ у принципі не заперечує. Якщо, звичайно, його варіант у подальших читаннях не надто відрізнятиметься від варіанта першого читання. Який, власне кажучи, і схвалив МВФ.

 

Щоправда, шлях до цього читання буде трохи тернистішим, ніж може здаватися на перший погляд, — адже спочатку треба буде ухвалити зміни до Бюджетного і Податкового кодексів.

 

«На порядку денному проект Державного бюджету на 2019 рік стоїть на четвер. Я думаю, що все буде за планом. Тобто спочатку будемо розглядати зміни до Бюджетного кодексу, до Податкового кодексу, а потім — бюджет», — підтвердив заступник голови Комітету ВР iз питань бюджету Сергій Мельник.

 

За його словами, профільний комітет повинен розглянути проект державного бюджету в середу. Однак Міністерство фінансів поки не повернуло в Раду узгоджений текст проекту з тими поправками, які пропонувалося внести в бюджет у другому читанні.

 

«Ми подали в Мінфін висновки і пропозиції. Для нас важливо побачити, що вони ухвалюють, а що відхиляють. Як тільки він зайде офіційно, розглянемо наші висновки і пропозиції і, відповідно, позицію Мінфіну: що враховано, а що — ні. Але ми реально зможемо за день розглянути на комітеті в середу», — сказав він, додавши, що Мінфін розгляне пропозиції комітету, які направлені як доручення уряду.

 

«Більше того, позиції, які на комітеті не були враховані, пішли як доручення уряду. За дорученням уряду вони повинні надати висновок. Наприклад, питання про технікуми і коледжі. Там і доручень багато. Це і буде предметом розгляду комітету», — пояснив Мельник. 

 

Демонструє оптимізм і спікер Верховної Ради Андрій Парубій.

 

«Не таємниця, що ухвалення бюджету є однією з передумов отримання фінансової допомоги, яка сьогодні є дуже важливою для нашої країни. А тому існують усі передумови для того, щоби 22 листопада ми змогли перейти до затвердження Держбюджету–2019», — наголосив Парубій.

 

Ризики четверга

 

Утім ситуація під куполом Верховної Ради зовсім не виглядає такою однозначно простою, яка би перетворила підготовку і день голосування за бюджет у просту формальність.

 

З одного боку, попри те, що проект бюджету після першого читання пройшов профільний комітет парламенту і знову був розглянутий урядом, Гройсман дав зрозуміти депутатам, що компроміси в процесі остаточного затвердження законопроекту можливі. Сказав він це прямо — уряд готовий ще попрацювати над документом iз депутатами. 

 

Безумовно, Гройсман зробив вимушений крок. Адже найкращий, на думку уряду, проект нічого не вартий, якщо не зібрати під нього 226 голосів. А це не так просто, навіть iз поправкою на співпрацю в коаліції. Мажоритарники, які вважатимуть себе обділеними увагою, можуть просто не з’явитися на голосування. Або піти в глуху оборону, прикриваючись «інтересами народу». Вибори вже в наступному році і зберігати вірність фракції стає необов’язковим. 

 

Плюс — «бойові втрати»: хтось може перебувати у відрядженні або на лікарняному. Передбачається, що «Батьківщина» та «Опозиційний блок» навідріз відмовляться голосувати за бюджет від влади, навіть найпрекрасніший. Значить, доведеться домовлятися з поза­фракційними або депутатськими групами. І без «роботи над документом з депутатами» тут не обійтися. А у чому полягає така робота, розуміють навіть у МВФ. 

 

З іншого боку — і сам Прем’єр, і експерти Фонду чудово розуміють: безконечно враховувати «побажання народу», які артикулюють певні народні обранці, — просто нереально. Адже подібна поступливість iз боку уряду може роздути дефіцит бюджету, проти чого категорично заперечує Фонд.

 

А це може значити навіть, що непопулярне у народі підвищення вартості газу не дозволить отримати нам омріяні гроші. А без грошей Фонду ми автоматично отримаємо відмову в макрофінансовій допомозі Євросоюзу та Світового банку. А це, як вважають економісти, — загроза для курсу гривні і ризики дефолту. Відповідати за будь-який iз цих негативних сценаріїв доведеться Кабміну, а не депутатам. 

 

А тому уряд опинився між двома вогнями: якщо не домовиться з депутатами і бюджету не буде, — зрив перемовин iз Міжнародним валютним фондом, криза зовнішніх платежів, падіння курсу гривні, можливий дефолт... Якщо ж домовиться, пішовши на невиправданий компроміс, результат може бути таким самим — зрив перемовин із Фондом і далі за текстом... 

 

Чи зуміє виконавча влада у цій ситуації пройти «між краплинками», і стане головною інтригою, за розв’язанням якої ми спостерігатимемо вже через два дні.