Найбільше серед усіх: потік українських мігрантів до Європи виявився більш масштабним, ніж вважалось

30.10.2018

З України до Євросоюзу їдуть на роботу, з Сирії — для отримання притулку та соціальної допомоги, а з Китаю — на навчання.
 
На громадян цих трьох країн припадає рівно третина всіх первинних дозволів на перебування, які були видані у 28 країнах ЄС упродовж 2017 року, повідомляє «Німецька хвиля» iз посиланням на оприлюднені європейським статистичним відомством «Євростат» дані.
 
При цьому, серед цих трьох етнічних груп українці лідирують iз великим відривом. Головний потік легальної міграції до Євросоюзу припав на Україну і виявився більш масштабним, ніж вважалось.
 
Українським паспортом володів кожен п’ятий іноземець (21,1%), який отримав у 2017 році в одній iз країн ЄС вид на проживання чи інший статус, який дозволяє перебування терміном більше трьох місяців.
 
Ця статистика «Євростату» охоплює лише тих громадян за межами ЄС, які вперше подавали документи чи не робили цього впродовж півроку перебування в ЄС (продовження вже діючих дозволів у цих статистичних даних не враховувалось). 
 
Із 3,1 мільйона іноземців, які 2017 року отримали право на перебування в ЄС, 662 тисячі є українцями. При цьому 88% з них приїхали легально працювати. Отже, міграція з України — це чітко виражена трудова міграція. Інша її специфічна особливість — вона значною мірою сфокусована на одній-єдиній країні: Польщі. 
 
Польська влада видала минулого року нові дозволи на перебування в країні більш ніж 585 тисячам громадян України. Власне, це й перетворило Польщу на європейського лідера з прийому іноземців. Двома іншими найбільшими групами іноземців, які приїхали минулого року працювати до Польщі, є білоруси (майже 43 тисячі) та молдавани (майже 8 тисяч). 
 
Утiм українці посідають перше місце серед отримувачів дозволів на перебування ще в п’яти країнах-членах Євросоюзу: Угорщині, Литві, Словаччині, Чехії та Естонії.
 
До того ж, трудові мігранти з України, за даними «Євростату», увійшли до трійки лідерів ще і в Болгарії, Данії, Латвії та Хорватії. Таким чином, вони прямують переважно у східноєвропейські країни, мешканці яких, у свою чергу, у великій кількості виїздять на заробітки до західноєвропейських країн ЄС. 
 
Другою найбільшою групою іноземців, які вперше отримали 2017 року право на проживання в ЄС, є сирійці, однак їх майже вдвічі менше, ніж українців: 223 тисячі.
 
Тут практично в усіх випадках йдеться про надання притулку чи возз’єднання родин. Найбільшу кількість сирійців, до того ж iз великим відривом, прийняла Німеччина: 140 тисяч.
 
Третьою після українців та сирійців групою іноземців, які отримали дозвіл на перебування в ЄС, стали китайці з КНР та Гонконгу: їх нарахували 193 тисячі. При цьому 65% з них прибули до Європи навчатися, а 11% — працювати.
 
Стосовно росіян, то дані «Євростату» за 2017 рік не підтверджують поширену думку, що вони активно обживають територію Євросоюзу.
 
Росія не увійшла до десятки країн, чиї громадяни отримали найбільшу кількість дозволів, а це, слідом за Україною, Сирією та Китаєм, — Індія, США, Марокко, Афганістан, Ірак, Бразилія та Туреччина. Статистика зафіксувала високу активність росіян лише в окремих країнах — Латвії, Болгарії, Фінляндії, Чехії, Литві та на Кіпрі.