Це таки трапилося! Ймовірність підвищення ціни на газ, про яку так багато говорили в уряді і за його межами, стала реальністю в останній робочий день минулого тижня. Натомість маємо і пряника — запрацювала довгождана угода з Міжнародним валютним фондом, а отже, ймовірність дефолту, про що не втомлювався повторяти наш східний сусід-агресор, відійшла на задній план.
Ціни зросли, обличчя збережено
Роздрібна ціна газу зросте не на 60%, на чому наполягав раніше МВФ, а «всього лише» 23,5% — до 8 550 грн./тис. куб. метр. Станеться це 1 листопада. Після підвищення ціни Міжнародний валютний фонд одразу ж повідомив про готовність надати Україні фінансування на 3,9 млрд. доларів. Утім, не одразу: гроші Україна отримає лише після того, як Верховна Рада ухвалить бюджет з урахуванням рекомендацій Фонду.
Таким чином, «шантаж» нашого головного фінансового донора, як його трактують в Україні, чи виконання Києвом раніше взятих на себе зобов’язань, як вважають за межами нашої держави, — став реальністю. А зменшення відсотка подорожчання дозволило українській владі зберегти обличчя і з чистим сумлінням піти на наступні вибори.
Рішення підвищити ціну на газ для населення із 6 958 грн./тис. куб. м. до нинішнього показника уряд схвалив одностайно. Стара ціна трималася з березня 2017 року, влада мала би переглянути її ще в квітні нинішнього року. Але замість цього Кабмін шість разів продовжував дію спеціальних цін на газ для потреб населення і теплокомуненерго. В останній раз це було за два дні до передбачуваного підвищення. Тоді уряд Гройсмана вирішив зберегти пільги до 27 жовтня.
«Більше року ми вели переговори з МВФ, щоб зняти з порядку денного питання підвищення цін на газ, — говорив на позачерговому засіданні Кабміну Гройсман. — На жаль, не все нам під силу. Якщо ми не продовжимо співпрацю з міжнародними партнерами, Україна ризикує піти в дефолт».
Інформаційна служба Кабміну популярно пояснила своє рішення українцям: мовляв, Україні доводиться виходити на зовнішні ринки, перезапозичати гроші, щоб обслуговувати борги.
«А тому країні конче потрібна співпраця з Міжнародним валютним фондом. Без кредиту МВФ країна опинилася б на межі банкрутства. У країні почалися б доларовий хаос і стрімке зростання цін на товари і послуги. Держава змушена була б скоротити соціальні програми та «заморозити» заробітні плати й пенсії. Загроза повернутися в 90-ті була б реальною», — наголосили в інформаційному повідомленні Кабміну, зазначивши, що переговори з МВФ були складними: кредитори висували вимогу прирівняти ціни на газ для населення до рівня промисловості.
«За таких умов платіжка пересічного українця за опалення мала б зрости на 60%. Уряд на це не погоджувався, наводив основний аргумент: доходи українців поки не дозволяють платити ринкову ціну на газ», — сказали в уряді.
Головне — не продовжувати позичати
«Прем’єр і його хлопці почули голос розуму, — написав на своїй сторінці у «Фейсбуці» виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. — Те, що здавалося неможливим вчора, сталося: уряд після п’ятничного обіду зібрався і видавив із себе рішення про збільшення тарифів на газ. Зробивши при цьому те, що Україна запропонувала МВФ ще в березні 2015 року». «Плюс» від цього рішення, на думку Устенка, повністю йде Прем’єру Володимиру Гройсману. «Мінус» усім тим, хто намагається дистанціюватися від питань економічної політики. «Гройсман — заручник ситуації, вибору в нього не було: або так, або взагалі ніяк. Він вибрав «так», — зауважує Устенко. — При цьому Прем’єр наступив собі на горло, хоча, судячи з усього, не хотів цього дуже і дуже.
Зараз його спробують зробити «стрілочником», хоча це не правильно. Він просто виконував зобов’язання, взяті на себе державою Україна та скріплені підписами тих, хто зараз скромно мовчить».
На думку Устенка, сьогодні Україна має ухвалити «правильний» бюджет із «правильним» дефіцитом. «Це основна умова для того, щоб рада директорів МВФ ухвалила позитивне рішення. До тих пір, поки немає бюджету, рішення по Україні прийнято не буде. А значить, і грошей теж не буде, — нагадує аналітик. — Знаючи і розуміючи, як працює «рідний» місцевий парламент, можна припустити, що досягти компромісу в ньому по бюджету буде ой як непросто ... Але все ж можливо».
На думку Устенка, існують і певні загрози, які несе подібна ситуація. «Зараз Мінфін спробує скористатися тимчасовим перепочинком і вийти на зовнішні ринки запозичення капіталу. Це вкрай небезпечно! — застерігає Олег Устенко. — Після сьогоднішнього рішення вартість запозичення для України трохи знизилася, але все одно вона є вищою за 9% річних. Пам’ятайте — це дуже дорого! Собі кредит під такий відсоток брати не можна! Країні тим більше!».
А тому, на його думку, жодне рішення МВФ не скасує необхідності перебувати в пошуку зовнішнього фінансування. «Пам’ятайте, що інвестиції — це завжди краще, ніж кредити. Шукайте інвесторів, панове політики! «Вішати» дорогі кредити на бідних грішно!» — резюмує він.
