Парламент людства: на 73-тю Генасамблею ООН до Нью-Йорка прибуде рекордна кількість глав країн

Керувати Генасамблеєю впродовж най­ближчого року буде колишній міністр закордонних справ Еквадору Марія Фернанда Еспіноса — перша жінка-латиноамериканка на цій посаді.

 

Вона заявила, що її пріоритетом як головуючої буде підтримка багатостороннього підходу у міжнародних відносинах та турбота про мігрантів та біженців. Як сказала Еспіноса, вона хоче перетворити Генасамблею в «парламент людства». 

 

Попередні сесії показують, що таке часом можливе. На сесії 2015 року адміністрації президента США Барака Обами вдалося підштовхнути світових лідерів до підписання Паризької угоди з клімату.

 

Щоправда, наступна адміністрація Дональда Трампа звела це досягнення нанівець, вивівши Сполучені Штати з цієї історичної угоди. Також упродовж останнього року США відмовились від ядерної угоди стосовно Ірану, незважаючи на незгоду союзників.

 

США вийшли з Ради ООН iз прав людини. США перевели своє посольство в Ізраїлі до Єрусалима, припинили фінансування агентства ООН, яке підтримує палестинських біженців, а також оголосили про закриття палестинського представництва у Вашингтоні.

 

Тож основна увага на засіданні Генеральної асамблеї ООН, повідомляє «Голос Америки», буде прикута до сьогоднішнього виступу президента США Дональда Трампа, оскільки після того, як Трамп оголосив про поновлення санкцій проти Ірану, відносини ООН і США стали напруженими через загрози для прав людини. Трамп також говоритиме про справу Скрипалів.

 

Напередодні засідання Генеральної асамблеї в Державному департаменті США оголосили основні пріоритети США для роботи цього органу: нерозповсюдження зброї, гуманітарна допомога, мир і безпека, протистояння тероризму та реформа ООН.

 

«Президент i держ­секретар наголосять на зусиллях США iз забезпечення денуклеаризації Північної Кореї, а також на зловмисних діях Ірану, зокрема підтримці тероризму, поширенні крилатих ракет, порушенні прав людини та підтримці злочинного режиму Асада», заявляють у Державному департаменті США.

У складі української делегації до Нью-Йорка прибули: Павло Клімкін, міністр закордонних справ; Володимир Єльченко, постійний представник України при ООН; Володимир Василенко, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Олег Герасименко, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ; Ірина Геращенко, перший заступник голови Верховної Ради України, уповноважений президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях; Ганна Гопко, голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах, Еміне Джеппар, перший заступник міністра інформаційної політики; Мустафа Джемілєв, уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу, народний депутат, та інші.

 

Про це повідомила на своїй сторінці в мережі «Фейсбук» Ірина Геращенко. «Маємо по максимуму використати високий міжнародний майданчик для донесення інформації про щоденні порушення прав людини на окупованих Росією територіях, безпекові і екологічні загрози», — зазначила вона.

 

Раніше постійний представник України в Організації Об’єднаних Націй Володимир Єльченко повідомляв, що Президент Порошенко виступить під час сесії Генеральної асамблеї ООН 26 вересня 2018 року, а його візит до Нью-Йорка загалом триватиме з 24 по 27 вересня.

 

Петро Порошенко перед відбуттям на Ген­асамблею ООН повідомив: «На виконання мого доручення успішно проведена робота про включення до порядку денного 73-ї сесії ГА ООН нового пункту «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України».

 

Це дозволить крізь шквал дезінформації донести до світової спільноти істину щодо трагічних наслідків окупації Росією Криму та триваючої агресії на Донбасі. Дякую усім, хто підтримав».

 

20 вересня під час щорічного звернення до народних депутатів Верховної Ради Президент пообіцяв, що у своєму виступі на сесії Генасамблеї ООН порушить, зокрема, питання розміщення миротворчого контингенту на Донбасі.

 

Представник України в ООН Володимир Єльченко повідомляв, що очікує, що, окрім миротворців, Президент згадає про Голодомор, а також на сесії Генасамблеї обговорюватимуть новий проект резолюції ООН, присвячений анексованому Росією Криму, що врахує, серед іншого, питання політичних в’язнів.

 

Першу резолюцію на захист територіальної цілісності України Генеральна асамблея ухвалила ще в березні 2014 року, майже одразу після початку окупації півострова.

 

З того часу Генасамблея кілька разів підтверджувала свою підтримку територіальної неподільності України — наприклад, ухваленням резолюції щодо прав людини в Криму у грудні 2016 року.

 

Однак резолюції Генасамблеї не є обов’язковими до виконання, вони декларують ставлення членів ООН до важливих світових проблем. У Раді безпеки, рішення якої обов’язкові до виконання, Росія має право вето і блокує будь-яку критику своїх дій.