Обвал до дня народження: аналітики прогнозують до 29 гривень за долар

Сучасна гривня, якщо хтось раптом забув, з’явилася внаслідок проведення грошової реформи 2 вересня 1996 року, замінивши собою купони.

 

Два тижні вони — гривня і купони — йшли рука об руку, а вже з 16 вересня наша національна валюта стала єдиним засобом платежу в Україні. 

 

Як повідомляється на сайті Національного банку України, зараз в обороті є готівкова гривня на загальну суму понад 373,6 мільярда гривень, у тому числі монети на 2,1 мільярда гривень — 13 мільярдів штук — і банкноти на 371,4 мільярда гривень: 2,9 мільярда штук.

 

За інформацією НБУ, загальна кількість банкнот на душу населення становить 68 штук, а розмінних монет — 293.

 

Утім більшість українців цікавить не так кількість банкнот у них на руках, як вартість цих банкнот. А ось у цьому плані гривні важко потішити своїх власників стабільністю. У початок осені — нового фінансового сезону — гривня ввійшла з показником 28,24 грн. за долар.

 

У перший робочий день осені котирування гривні до долара на міжбанківському валютному ринку при його відкритті встановилися на рівні 28,18—28,25 грн. за долар. 

 

Це трохи краще, ніж динаміка її падіння в останні дні серпня, коли Національний банк України спочатку знизив офіційну вартість нашої валюти на 16 копійок за долар. Щоправда, невдовзі гривня відіграла три копійки. «За серпень долар на міжбанку зріс із 26,95 до 28,22 грн., або на 4,7%. У вересні ми очікуємо продовження зниження гривні, але набагато помірнішими порівняно з серпнем темпами. Долар до кінця вересня може коштувати 29 грн., євро, з урахуванням його вірогідного зниження до долара до 1,15, буде коштувати близько 33,5 грн.», — заявив старший аналітик «Альпарі» Вадим Іосуб. 

Знецінення гривні, на його думку, процес не стільки внутрішньодержавний, скільки світовий: більшість валют країн, що розвиваються, з відкритою економікою показали в серпні негативну динаміку до долара.

 

Українська економіка ж, як відомо, досить відкрита, а це, за словами Іосуба, крім безперечних плюсів, означає, що вона вразлива для зовнішніх шоків. Такими шоками можуть бути як падіння світових цін на основні позиції експорту, так і зміна ставлення глобальних інвесторів до активів країн із ринками, що формуються.

 

«Коли інвестори починають масово уникати ризику та орієнтуватися «на якість», це більшою чи меншою мірою зачіпає всі країни з ринками, що розвиваються», — пояснив аналітик.

 

За його словами, у серпні негативну динаміку до долара продемонстрували російський рубль, казахстанський тенге, мексиканський песо, бразильський реал, південноафриканський ранд.

 

А турецька ліра та аргентинський песо в окремі дні показували до долара падіння більше, ніж знизилася гривня за місяць.

 

На думку Іосуба, саме Туреччина та Аргентина і були драйверами турбулентності на світових валютних ринках.

 

«У такі моменти глобальні інвестори починають позбавлятися активів усіх країн, що розвиваються, підряд, і, як то кажуть, за компанію потрапляють під роздачу», — стверджує експерт. 

 

Надалі ж на світових фінансових ринках очікується відносне затишшя.

 

«Зокрема, Аргентина для стабілізації песо різко підвищила основну ставку з 45% до 60%, і чекає екстреної допомоги з боку МВФ. Варто згадати і про візит місії МВФ в Україну, який відбудеться саме у вересні. Рішення про кредит прийматиметься, найімовірніше, пізніше, але вже сам факт візиту може збити найпесимістичніші настрої», — наголосив він.

Подібні заходи, щоправда у суттєво менших масштабах, готується проводити і наша дер­жава — заради порятунку нац­валюти.

 

Так Національний банк України може у вересні підвищити облікову ставку щонайменше до 18%. Іншими словами, на думку банкірів, ставка може зрости на 0,5%.

 

Такі заходи опосередковано сприятимуть ослабленню тиску на гривню. У виграші опиняться вкладники вітчизняних банків, адже депозити також подорожчають на ці ж самі піввідсотка. У програші — підприємці, які планували взяти кредити.

 

Адже банківські гроші відповідно також стануть дорожчими. 

 

За радикальнішими оцінками облікова ставка може зрости навіть на цілий відсоток.

 

«Зараз спостерігається сезонна девальвація гривні, що, у свою чергу, впливає на інфляцію, а підвищення облікової ставки НБУ впливає на стримування інфляції», — каже Віктор Пастернак, начальник управління фінансового департаменту «Укргазбанку». 

 

Втім, спроби регулятора захистити українську гривню від знецінення коштували вже 650 мільйонів доларів із золотовалютних запасів держави. Так, за даними НБУ, сальдо його операцій з іноземною валютою в серпні було негативним саме на цю суму. Але з початку року залишилося позитивним на рівні 549 млн. доларів. 

 

За липень чистий продаж валюти Нацбанком становив 64,4 млн. доларів: у першій половині липня НБУ купив 99 млн. доларів, а у другій половині липня він активізував продаж іноземної валюти для запобігання надмірної волатильності обмінного курсу.

 

За підсумками місяця було продано 163,3 млн. дол. Відтак чисті валютні резерви — власні кошти, за вирахуванням позикових коштів, насамперед від МВФ — на початок серпня становили 6,83 млрд. доларів, що на 205 млн. доларів менше, ніж було на початок липня. Але на 160 млн. доларів більше, ніж було на початок року. 

Влада традиційно не бачить у деякому просіданні гривні нічого страшного.

 

«Те, що курс сьогодні тримається у прогнозованих межах на 2018 рік — очевидний факт. Питаннями курсу опікується Національний банк, але я точно можу сказати, що він сьогодні є в прогнозованих межах, відповідно до макро­економічних показників 2018 року», — сказав Гройсман.

 

З одного боку, нічого дивного тут немає: девальвація допомагає будь–якому урядові латати «дірку» державного бюджету. Але, з іншого боку, вона суттєво впливає на інфляцію — навіть попри спроби Нацбанку таргетувати її, а тому породжує нові виклики для влади. 

 

Водночас голова Кабміну не спрогнозував, яким буде курс долара у Державному бюджеті на 2019 рік. Він повідомив, що до 15 вересня Кабмін внесе проект Держбюджету на 2019 рік до Верховної Ради і там будуть усі макроекономічні показники. 

 

ДО РЕЧІ