Ні війни, ні миру: виповнюється 10 років від війни Росії проти Грузії

08.08.2018
Ні війни, ні миру: виповнюється 10 років від війни Росії проти Грузії

Українські та грузинські активісти під час акції протесту проти агресії Росії в Україні. Нью-Йорк, 13 квітня 2014 року.

Виповнюється 10 років iз часу початку так званої П’ятиденної війни (хоча насправді вона тривала дев’ять днів).
 
 
08.08.08 російські війська здійснили інтервенцію на територію Грузії, анексували сепаратистські регіони Абхазію та Південну Осетію і ще окремі території сусідньої незалежної країни. 
 
 
Захід упродовж 10 років в’яло засуджує Росію за те, що своїми діями вона довела до відокремлення від Грузії Абхазії та Південної Осетії.
 
 
Але на момент агресії рішучої протидії та осуду Заходом грубого порушення Москвою всіх можливих правил міжнародного права не спостерігалося.
 
Тодішній президент Франції Ніколя Саркозі, як один із друзів Путіна, виступив у ролі посередника між воюючими сторонами, щоб законсервувати конфлікт з уже на той час загарбаними Росією чужими територіями. 
 
Єдиним європейським політиком, який тоді намагався протидіяти російській агресії, був президент Польщі Лех Качинський, котрий на знак солідарості з грузинами не лише відвідав столицю Тбілісі, а й побував на лінії фронту. 
 
У зв’язку з 10-ю річницею трагічних подій серпня 2008 року до Грузії прибула з дводенним візитом делегація представників тих країн, лідери яких 2008 року продемонстрували свою солідарність iз грузинами. 
 
 
До Тбілісі 6 серпня прибули глави МЗС Польщі — Яцек Чапутович, Литви — Лінас Лінкявічюс і Латвії — Едґарс Рінкевичс i віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.
 
У планах політиків було відвідання кордону з Південною Осетією — республікою, яка 10 років тому відокремилася від Грузії. 
 
Під час дводенного візиту відбулися зустрічі з президентом Грузії Георгієм Марґвелашвілі, прем’єр-міністром Грузії Мамукою Бахтадзе, а також главою грузинської дипломатії Давітом Залкаліані та іншими політиками і міжнародними спостерігачами, які стежать за ситуацією на спірних територіях.
 
Було покладено квіти до пам’ятника полеглим за єдність Грузії та до пам’ятника Леху Качинському в Тбілісі.
 
Перед вильотом до Грузії міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович нагадав про подорож до Тбілісі в серпні 2008 року екс-президента Лєха Качинського.
 
«Мужнє рішення президента Лєха Качинського про спільну поїздку до Тбілісі з президентами солідарних iз Грузією держав було прийнято тоді, коли до столиці Грузії наближалися російські танки. Грузія пам’ятає той дуже сміливий жест. Постать Лєха Качинського стала для грузинів символом польської дружби», — сказав очільник польської дипломатії.
 
Наслідки російсько-грузинської війни відчутні досі. У боротьбі загинуло 175 грузинських солдатів і цивільних громадян та цивільні жителі з території Південної Осетії, число яких важко встановити. П’ятиденна війна позбавила даху тисячі людей, донині обидві території перебувають у стані замороженого конфлікту.
 
«Ми висловлюємо нашу підтримку територіальній цілісності Грузії, її єдності і трансатлантичним та європейським прагненням грузинів», — заявив у Тбілісі міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович.
 
Глава польського МЗС додав, що країни Заходу чекають на Грузію й оцінюють її зусилля з метою зміни державного ладу, які наближають цю країну до участі в євроатлантичних структурах. 
 
Високі гості постійно проводили паралелі між тодішніми діями Росії у Грузії і теперішніми — в Україні. Яцек Чапутович висловив задоволення рішенням брюссельського саміту НАТО, на якому збережено «відкриті двері» для Грузії та України.
 
Польський міністр також нагадав про оголошену наприкінці липня Кримську декларацію США, в якій запевнено про принцип відмови від визнання домагань Кремля стосовно суверенітету захопленої силою і з порушенням міжнародного права території українського півострова.
 
«10 років тому в Грузії були порушені міжнародне право і порядок, важливо, аби ми про це нагадали світу», — наголосив під час прес-конференції у понеділок, 6 серпня, перед відбуттям iз Варшави до Тбілісі міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс.
 
Він наголосив, що нині Грузія та Україна борються не тільки за свою територіальну цілісність та незалежність, а також «за нашу» незалежність та безпеку.
 
«Те, що сталося в Грузії у 2008 році та потім в Україні, переконує нас у тому, що ми мусимо робити все, аби це не повторилося», — сказав глава МЗС Латвії.
 
За його словами, у зв’язку з російською агресією проти Грузії 10 років тому Європейський Союз зробив «велику помилку».
 
«Дуже важливо, аби ми нагадали світу, що сталося 10 років тому, що міжнародне право і порядок були порушені», — сказав Рінкевичс.
 
Міністр наголосив, що Латвія, Литва і Польща хочуть, аби Грузія та Україна стали членами НАТО.
 
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс заявив: «Ми не будемо там (у Тбілісі. — Ред.) святкувати війну, будемо святкувати солідарність, будемо підтримувати і пам’ятати». Він зазначив, що солідарність потрібна «у зв’язку з уроками, які не були вивчені».
 
Лінкявічюс додав, що, на жаль, війна в Грузії у 2008 році «не сколихнула світ». «Тому ми хочемо нагадати про те, що сталося. Ми повинні підтримувати фундаментальну позицію, щоб агресор виконував міжнародні зобов’язання», — сказав він.
 
Очільник литовської дипломатії також нагадав, що Росія нині захопила Крим. «Потрібна солідарність. Ми повинні показати нашу підтримку в Східному партнерстві», — зазначив голова МЗС Литви.
 
«Ми хочемо теж нагадати, що те, що сталося в Грузії, де 20% території було окуповано, не повинно повторитися, тому що іноді ми надто слабкі з нашою реакцією», — додав він.
 
І через 10 років після війни питання біженців з окупованих Росією регіонів надалі остаточно не вирішено. Президент Грузії Георгiй Маргвелашвілі заявляє, що неодноразово звертався з проханням до західних партнерів здійснити тиск на Кремль, щоб втрачені внаслідок війни грузинські території були повернутi до складу Грузинської держави.
 
Але надія на це над­звичайно мала, зазначають спостерігачі. Більше того, не виключено подальших агресивних дій Росії, оскільки вчора прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв однозначно заявив в інтерв’ю радіостанції «Коммерсант ФМ», що вступ Грузії до НАТО спровокує новий «страшний конфлікт». І при цьому облудно звинуватив Грузію, що саме вона розпочала воєнний конфлікт 10 років тому. 
 
Агресія Росії у Грузії стала репетицією для окупації Криму і війни на Донбасі. Москва тоді відчула, що міжнародна спільнота ніяк не відреагувала, тому набула переконання, що їй зійдуть iз рук і чергові мілітаристські авантюри.
 
Глава МЗС Польщі Яцек Чапутович учора в Тбілісі нагадав слова, що під час візиту до Грузії 10 років тому сказав президент Лєх Качинський: «Ми чудово знаємо — нині Грузія, завтра Україна, післязавтра країни Балтії, а потім, можливо, прийде час на мою країну — Польщу». На жаль, його слова про Україну вже виявилися пророчими.