Вовчі закони олігархів чи демократичні засади?

11.07.2018

Цього року відзначимо 27-му річницю незалежності України. Багато людей iз незалежністю нашої держави пов’язували надії на краще, заможніше життя. Проте так не сталося. На превеликий жаль, на крилах незалежності Україна не піднялася вгору, а почала котитися донизу й стала однією з найбідніших країн Європи.
 
Засліплені жадобою власного збагачення, наші керманичі, як Іван Сусанін, завели Україну в непрохідне болото, де ми ще й досі борсаємося. Хоча самостійно, без допомоги наших західних покровителів, виборсатися з трясовини не можемо, проте наші співвітчизники проявляють дивовижну витримку, не втрачають почуття гумору.
 
Немає сумніву в тому, що недолуге і бездарне керівництво впродовж усіх років незалежності поставило країну на межу національної катастрофи, коли пани жирують, а народ страждає та вимирає. Хотілося б запросити українських керманичів у села та показати руїни ферм, які знищили недолугі реформи. А селянам варто було б організувати екскурсію в Конча-Заспу з її казковою розкішшю міністрів, депутатів та олігархів.
 
Україну не врятують косметичні зміни в державному управлінні. Щоб Україна піднялася з колін і добилася позитивних зрушень, треба докорінно змінити всю систему державного управління. І починати слід із ліквідації президентської вертикалі. Майже всі наші президенти присягали на вірність народові України, та за час свого правління продемонстрували хіба що жагу до власного збагачення. Зрештою, саме інститут президентства гальмує розвиток країни та демократизації суспільства.
 
Негативний підтекст афоризму «Де два українці — там три гетьмани» особливо проявляється в діяльності управлінців, корупції та розбраті. Ось чому слідом за президентською владою необхідно зламати кланово-олігархічну кримінальну систему та встановити баланс між правими та лівими силами країни. Інакше внутрішні суперечності й далі роздиратимуть нашу державу.
 
Ліквідація інституту президентства скоротить надмірно роздутий управлінський апарат, завдасть відчутного удару по корупційній системі, а також дасть змогу зекономити сотні мільйонів гривень для державного бюджету. Якщо ж під час наступних виборів 2019 р. нічого не зміниться, ми знову станемо заручниками старої, створеної олігархами схеми, і нам доведеться жити не за демократичними принципами, а за вовчими законами українських можновладців. 
 
Василь МАНДРИКА
Ніжин, Чернігівська область

  • «Кандиди», «кандиди»...

    «Латинсько-український словник» (що може бути далі від виборів!) подає значення слова... candidus, a, um — білосніжний, блискучий, осяйний, чистий, ясний. >>

  • Україна в небезпецi,

    «Калигула, Кай, третий римский император (37-41). Сума­сбродный деспот, возведенный на престол войсками. Желая уничтожить сенат, призрачный остаток учреждений республиканского Рима, возвел в сенаторы своего коня. Был убит». >>

  • 5 років тому під Слов'янськом убито капітана СБУ Геннадія Біліченка

    П'ять років минуло з тих пір, як під Слов'янському пострілами із засідки був убитий капітан СБУ Геннадій Біліченко. Людина, який мав наказ "не відповідати на провокації". Убивши Геннадія, Гіркін сказав в перехопленій телефонній розмові, яку почула вся Україна: "покришили когось великого". >>

  • Що буде, якщо все-таки переможе Зеленський

    Ви запитаєте, "а чому Зеленський не може робити те, що робить Порошенко?”. Не може, бо не дуже розумний і не має здібностей – це зрозуміло кожному, хто слухав його виступи без сценарію. Не може, бо він “малорос”, який не любить Україну і мріє “повернути все як було” >>

  • Зеленський, Пінчук і Путін: «брати-близнюки»

    Зеленський підтримав офіційну позицію держави, що Крим належить Україні. Однак він ніяким чином не пояснив, як планує повертати контроль України над ним. Зеленський, зокрема, зазначив, що "Крим повернеться після зміни правлячого режиму в Росії". >>

  • Ненависть і любов

    Майже всі кандидати в президенти, які програли в першому турі, продемонстрували дивовижну одностайність, закликавши своїх виборців не підтримувати діючого Президента в турі другому. >>