Досить бавитися в демократію

20.06.2018
Україна — найдемократичніша держава у світі. Завдяки нашій наддемократичності ми без спротиву втратили Крим і частину Донбасу.
 
Незважаючи на п’ятий рік смертельної, кривавої війни з Росією, олігархічні ЗМІ вільно і нахабно, як і їхні поводирі у Москві, ведуть антиукраїнську пропаганду, зомбуючи українців, які не знають історії своєї держави, свого народу, перебуваючи в «братерській» окупації.
 
Доморощена п’ята колона, яку представляють усiлякі червоненки та непокарані «регіонали», все більше нахабніє і проявляє свою ненависть до України і всього українського.
 
Уже зареєстрували свою по­станову, щоб звільнити з посади директора Інституту національної пам’яті В’ятровича, тому що він стоїть на боці правдивої історії України та її народу, а їм потрібна історія, написана в Москві, в якій ніяких Голодоморів і знищення інтелігенції в Україні не було, не було заборони української мови, звичаїв, церкви.
 
Отже, вони, як співалося в одній радянській пісні, «...другой такой страны не знают, где так вольно дышит человек». Усе йде до того, що скоро, як і їхній вождь Янукович, вони звернуться до царя Путіна, щоб визволив їх від українців і повернув «Малоросію» в лоно вітчизни Росії, як і Крим.
 
СБУ і наша влада на таку вакханалію у ЗМІ — нуль уваги, їх нічому не навчила втрата Криму і Східного Донбасу. Вони прислухаються до західних порадників, які вважають, що в Україні ще мало демократії.
 
Як ті порадники повелися б, коли б на їхні міста і села в Німеччині, Франції чи Італії падали бомби, снаряди, гинули мирні люди, а серед них — їхні родичі, знайомі, яка була б у них тоді демократія? Нехай наша влада привозить цих демократів на Донбас, щоб вони побачили на власні очі всі здобутки путінського «братського інтернаціоналізму».
 
Богдан Хмельницький, не маючи держави, підняв козаків і здобув немало перемог над однією з найсильніших держав того часу — Річчю Посполитою, заснувавши таким чином Гетьманську державу. А наші керманичі вже п’ятий рік змушують наших бійців сидіти в окопах, як мішені для ворога, сподіваючись, що дипломатія приведе до звільнення загарбаних земель. 
 
Усі західні держави побудовані на національній основі, і на першому плані у них — національні інтереси, які не збігаються з українськими.
 
Так, Німеччина будує з Росією «Північний потік-2», тому що в пріоритеті у неї її економіка, а не Україна. І так роблять усі наші союзники. Тому ніякі Нормандські четвірки, Мінські домовленості, Волкери тощо не звільнять наші землі, бо, як сказав хтось мудрий, тільки така країна чого-небудь варта, яка вміє захищатися.
 
Нашому Головнокомандувачу, поки Путін проводить свій чемпіонат із футболу, пора вживати радикальних заходів, щоб визволити наші землі. Путін не наважиться задіяти свої збройні сили, бо постане перед усім світом як агресор, а Україна вистоїть і переможе. 
 
Іван ШІМАНЧУК
Рівне
  • Небезпечний прецедент справи Лучанова

    Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>

  • Не дають добро на добро

    Шановна редакціє!
    До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>

  • Тривожна тінь диктатора Пілсудського

    У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>

  • Вибачаємо і просимо вибачення: в Україні та Польщі різна історія і різні герої

    Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! ​Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>

  • Проблеми нової реформи: армія - це не лише піхота

    Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>