У галереї «Арт-кафедра» у Луцьку проходить виставка Петра Малишка, який творить у царинах малярства, металевої скульптури та графіки уже понад півстоліття. У липні майстер готується відсвяткувати своє 77-річчя.
Для художника, який сформувався у 1960-ті, за часів «відлиги», характерною ознакою є безкомпромисність — весь свій творчий шлях він присвятив абстракції з елементами фігуративу, уникаючи будь-якого підпорядкування офіційним мистецьким структурам радянських часів, не прагнучи комерційного успіху.
Петро Малишко народився у 1941 році в селі Знаменівка, отримав професійну художню освіту, член Національної спілки художників України. Свою виставкову діяльність розпочав із 1966 року, надалі у 80-х роках був членом творчого об’єднання «Погляд», а в 90-х належав до «Товариства імені Алімпія».
Куратор виставки Зоя Навроцька коментує: «Митець означений дивною силою магнетичного притягання, в нього відсутні порожні неосмислені фрази, дешевий пафос чи банальне загравання з глядачем. Ще у ранній період творчості він переступив спокусливі міражі стереотипів, шукаючи у царині вічних мистецьких цінностей. Визначальною віссю доробку Петра Малишка є духовна закоріненість у вітчизняну історію та культуру. Як справжній філософ і поет-гуманіст, він не просто фіксує у своєму мистецтві події драматичного минулого — болісні втрати й гіркі розчарування свого народу — а намагається візуалізувати турбулентні потоки, що пульсують у національній свідомості сьогодні».
Вражає відкритість художника до найактуальних тем сучасності — він визнає не тільки офіційну версію історії, а й ту правду, яка завжди відкривається небайдужим. Гострим трагізмом відгукнеться у серцях глядачів картина «Постріли в Биківні» — місці масових розстрілів жертв комуністичних репресій 1937—41 років. Пригадаємо, що серед закатованих були відомі режисери, літератори, композитори... Гранична відкритість свідомості Петра Малишка до болісних втрат, його схвильованість та відчуття людської беззахисності стають пронизливою нотою багатьох картин. Навіть не читаючи назви, глядач підсвідомо відчує тут і Голодомор, і чорнобильский вибух... Вражає чуйність душі митця, завжди відкритого до гострих актуальних тем сьогодення, але водночас — надзвичайно миролюбного в особистому спілкуванні. Одразу пригадуються слова живописця Олександра Дубовика: «Петро — дуже чиста людина, він — ангел».
Постійний розвиток та еволюція людства є найцікавішими темами для художника: аналізуючи сучасність, Петро проводить паралелі з минулим, що примушує його звернутися до історії України.
На виставці також можна побачити графіку, що досить лаконічно втілює авторські ідеї (як приклад згадаємо красномовні назви — «Тиск» та «Злам»). Скульптура Петра Малишка переосмислює форми жіночої краси («Торс», «Плоди»).
Митець має десятки відзнак міжнародних виставок, кілька спеціальних призів, він учасник понад 150 мистецьких проектів в Україні та за кордоном, його гравюри виставлялися у Washington Printmaking Art Museum. Протягом багатьох років художник брав участь у міжнародних конгресах, у тому числі — в Кембриджі, Пекіні.
Олена ШАПІРО,
мистецтвознавець
