Гроші в тумані: діалог офіційного Києва з МВФ зайшов у глухий кут

11.04.2018

Міжнародний валютний фонд не поспішає кредитувати Україну.

Діалог між офіційним Києвом та Вашингтоном наразі зайшов у глухий кут.

Українська сторона не готова підвищувати ціну на газ, а наш головний кредитор стверджує: тільки подорожчання головного енергоносія може побороти корупційні схеми в Україні, коли спершу закуповують дешевий газ нібито для домогосподарств, а потім перепродують його для промисловості.

Окрім цього, дешевий газ означає фактичне субсидування державою багатих людей: у них великі домоволодіння, і вони споживають більше палива. 

Кошти, яких немає

Днями Міністерство економічного розвитку оприлюднило свій прогноз співпраці з МВФ. За його даними, уряд може отримати від Міжнародного валютного фонду в 2018 році лише 1,5 млрд. доларів.
 
Попередній прогноз містив більш оптимістичні показники — планувалося залучити 3,5 млрд. доларів.
 
У 2019-му, згідно з прогнозами, від Міжнародного валютного фонду вдасться отримати 2 млрд. доларів (попередній прогноз — 3,4 млрд.), в 2020-му — 1,5 млрд. доларів (попередній прогноз — 3,3 млрд.), а в 2021-му — лише 1 млрд. доларів.
 
Утiм експерти ставляться до таких цифр доволі скептично. І допускають, що фінансування може не бути взагалі.
 
«Насправді Міністерство економіки до МВФ не має жодного стосунку. Вони кажуть, що буде 1,5 млрд. доларів, а я думаю, що нуль», — сказав економіст Олександр Охріменко.
 
На його думку, грошей не буде тому, що вони не особливо й потрібні, ціни на газ також не підніматимуть.  
 
Утiм позвчора Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який раніше повторював, що не підніматиме ціну на газ, заявив: уряд опрацьовує формулу ціни на газ, яка «враховувала б поточну економічну ситуацію та глибокий соціальний аспект».
 
«Цього опалювального сезону ціни не підвищувалися. Але на майбутні періоди ми маємо знайти формулу, яка буде запобігати необ’єктивним цінам всередині країни. ... Треба дивитися на соціальний аспект, соціальний фактор, який може вплинути на погіршення якості життя громадян», — заявив він.
 
У КМУ нагадали, що одним з пріоритетів є збільшення власного видобутку газу до 2020 року, що дозволить «позбутися необхідності імпортувати паливо і дасть можливість встановлювати ціну всередині країни без прив’язки до імпортних паритетів». 

Найкращий газ — видобутий власними руками

За словами Гройсмана, зростання видобутку газу в Україні збільшуватиметься на 1 млрд. кубометрів щорічно.
 
«У нас поклади газу другі-треті у Європі за обсягами. Поклади українського газу не розроблялися, і все, що стосувалося можливості видобутку українського газу, знищувалося. Ми сьогодні створюємо умови, за яких обсяг видобутку буде зростати — не менше 1 млрд. на рік. Це забезпечить нашу незалежність від будь-кого, хто постачає газ в Україну», — сказав Прем’єр. 
 
Ідеться про те, що Україна, за даними науковців, має 276 млрд. кубометрів підтверджених запасів газу (140 родовищ). Загальний потенціал родовищ — втричі більший — 923 млрд. кубометрів.
 
Протягом останніх десятиліть Україна лише знижувала обсяг видобутку власного газу, в тому числі через низку політичних рішень.
 
Позитивна динаміка видобутку газу була зафіксована у 2016 році. Загальний обсяг видобутку минулого року становив 14,6 млрд. кубометрів.
 
Усього ж, за попередніми планами галузі, наша держава мала б видобувати близько 20 млрд. кубометрів. Утім за довгі роки до цієї цифри країна так і не наблизилася. 
 
Тому говорити сьогодні про орієнтацію на газ власного видобутку було би, м’яко кажучи, завчасно. А керівникам держави доводиться лавірувати між ситуацією в Україні та вимогами кредиторів.

Де взяти, щоб повернути?  

Більшість експертів схиляється до думки, що напередодні вибо­рів на підвищення вартості газу влада не піде. А заяви Гройсмана про «об’єктивні» ціни можна розглядати як спробу зниження вартості блакитного палива.
 
«Я не вірю, що буде велике зниження тарифів, але, найімовірніше, їх постараються трохи зменшити», — каже Охріменко. 
 
Піти на радикальніші кроки щодо зниження вартості газу уряду завадить ситуація у країні: борги ЖКГ становлять близько 40 млрд. гривень. Це рекордна цифра за всю нашу історію.
 
Підвищувати ж ціну, як того вимагає Фонд, не дозволить електоральна ситуація. 
 
Економісти вказують на одне важливе джерело надходження валюти до України: гроші заробітчан. Торік лише у вигляді приватних валютних переказів наша держава, за словами Охріменка, отримала 13 млрд. доларів.
 
Ці гроші суттєво впливають на курс гривні, щоправда, як за їх допомогою погасити кредити перед МВФ, залишається питанням.
 
Адже у нинішньому році Україна має заплатити за попередніми кредитами 2,4 млрд. доларів. Тож навіть отримавши 1,5 млрд., ми опинимося в мінусі. 
 
 

А ТИМ ЧАСОМ...

Гривня: повільно, але вгору 
 
Учора українська національна валюта гривня продовжила зміцнюватися на міжбанківському валютному ринку.
 
Котирування гривні до долара стном на 10:50 встановилися нижче 26 гривень: на рівні 25,96-25,99 гривні за долар. Євро — 31,99-32,02 гривні; за російський рубль давали 0,4116-0,4127 гривні. 
 
Днем раніше НБУ зміцнив офіційний курс гривні до долара на 4 копійки, встановивши його на рівні 26,02 гривні.
  

ПРОГНОЗИ

Торговельна війна, економічна криза
 
Світ сьогодні перебуває на межі масштабної економічної кризи. Таку думку оприлюднив фінансовий експерт Олексій Кущ.
 
Спричинять її американські санкції щодо китайського експорту.
 
У відповідь Пекін висуне свої санкції, що призведе до економічної стагнації.
 
«А будь-яке уповільнення китайської економіки і, тим більше, масштабна криза в Китаї можуть спровокувати фінансову кризу 2.0», — сказав він, уточнивши, що така криза може вибухнути вже в другій половині 2018 року.