Незвично холодна зима призвела до рекордного спустошення українських підземних газосховищ.
Із початку опалювального сезону запаси газу зменшилися на 49%.
Тобто, на 8 млрд. 351 млн. кубометрів. І становлять нині 8 млрд. 612 млн. кубів.
Та, попри це, ми маємо у сховку на 5,7% газу більше, ніж торік і на 10,1% більше, ніж у 2015 році. Але на 6,8% менше, ніж у 2016 році.
Тим часом нез’ясованим залишається питання, у кого Україна надалі купуватиме газ та як наша держава виконуватиме рішення Стокгольмського арбітражу.
Як відомо, суд постановив: Україна мусить купити частину блакитного палива у російського «Газпрому». Але не 52 млрд. кубометрів, як йшлося у так званому «контракті Тимошенко», а лише 5 млрд. кубів.
«Газпром» же, програвши суд, вчинив демарш — і відмовився отримати свій гарантований судом прибуток. Тобто, не захотів продавати нам газ.
Ситуація виглядає тупиковою, як, втім, і більшість етапів наших перемовин із російським газовим монополістом, які вдавалося зрушити з місця або за допомогою європейських посередників, або ж, як це було раніше, шляхом очевидної корупції.
Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і з питань політики безпеки — віце-президент Європейської комісії Федеріка Могеріні наполягає на тому, що «Газпром» повинен повністю виконувати свої договірні зобов’язання.
Вона зазначила, що Єврокомісія в особі єврокомісара з Енергетичного союзу Мароша Шефчовича наразі робить усе можливе для врегулювання ситуації між «Газпромом» і «Нафтогазом».
Складність діалогу, який, як передбачається, також буде тристороннім, полягає у тому, що Європа визнала російський борг перед Україною. Який становить 2,56 млрд. доларів.
Український Прем’єр-міністр Володимир Гройсман оперує іншою цифрою: 8,5 млрд. доларів.
«Російська Федерація і, зокрема, російський газовий монополіст «Газпром», винні Україні за різними газовими справами більш ніж 8 млрд. доларів, і ці кошти будуть так чи інакше виплачені на користь нашої держави», — цитує заяву Прем’єр-міністра України прес-служба уряду.
Гройсман уточнив: це кошти за результатами Стокгольмського арбітражу і позовом Антимонопольного комітету України.
«Ми виграли Стокгольмський арбітраж. Це 2,5 мільярда доларів. Ще майже 6 млрд. доларів, або 172 млрд. грн., — за позовом Антимонопольного комітету України за порушення антимонопольного законодавства. Разом це 8,5 млрд. доларів. Вони не хочуть цього робити, але куди вони подінуться», — оптимістично заявив голова уряду.
За його словами, у нинішній ситуації ми повинні об’єднати наші зусилля для того, щоб змусити «Газпром» виконувати всі свої зобов’язання.
«За невиконання зобов’язань російський монополіст повинен нести сувору відповідальність», — додає Гройсман.
Труби закопуємо, труби викопуємо...
Справи у ще недавно всемогутнього «Газпрому» зараз не надто хороші не тільки на українському напрямку.
Днями стало відомо: російська газова компанія демонтує частину свого газогону «Турецький потік».
Того самого, що мав слугувати альтернативою забороненого Єврокомісією «Південного потоку» і який свого часу буцімто став черговою «величезною перемогою» російського президента Володимира Путіна в його діалозі із очільником Туреччини Тайїпом Ердоганом.
«Велику перемогу», вірніше її частину, нині демонтують. Наразі не всю, а лише 500 кілометрів.
За офіційним повідомленням «Газпрому», ліквідація і консервація газотранспортних потужностей спричинені дворазовим скороченням потужностей газопроводу.
Ліквідації підлягають 506 км лінійної частини Східного маршруту (Починки—Анапа) Південного коридору і газовимірювальна станція «Моршанська».
Ліквідовані труби, прокладені в Краснодарському краї, Саратовській, Волгоградській, Ростовській областях.
Також будуть законсервовані треті і четверті черги компресорних станцій «Російська», «Козацька», «Кореновська».
Ліквідація обсягів незавершеного будівництва на ділянках лінійної частини Східного коридору з метою подальшої реалізації придатних до використання МТР, — принаймні так сказано у матеріалах «Газпрому».
Конкретну суму збитків за «мегапроекти» «Газпрому» наразі не названо. Перший грандіозний проект, «Південний потік», обійшовся йому у майже 46 млрд. рублів збитків.
Саме таку суму втратив російський газовий монополіст за підсумками 2016 року через невизначеність з приводу реалізації проекту через знецінення об’єктів незавершеного будівництва.
Споживати менше, але виробляти більше
Головне ж завдання України в енергетичній галузі на нинішньому нашому етапі — скоротити споживання енергоресурсів, зокрема природного газу.
За статистикою, ми таки злізаємо з газової голки Росії: споживання блакитного палива за останні десять років зменшилося більше, ніж удвічі.
Щоправда, експерти при цьому зазначають: на жаль, скорочення відбулося не завдяки впровадженню енергоефективних заходів, а через падіння обсягів промислового виробництва.
Якщо у докризовому 2007 році Україна споживала 70 млрд. кубометрів газу щорічно і 59 млрд. кубів із нього становив імпорт, то вже за два роки загальне споживання скоротилося до 51,9 млрд. кубометрів.
Потім цей показник знову трохи виріс, а вже у «передреволюційному» 2013 році становив 50,4 млрд. кубометрів.
Після анексії Криму та війни на Донбасі наша держава суттєво урізала свої газові апетити. Відтак торішній показник споживання становив уже 32 млрд. кубометрів.
Цікаво, що найбільшим клієнтом видобувачів та імпортерів газу до України є населення, яке використало 11,2 млрд. кубометрів цього палива.
Промисловість спожила 9,1 млрд. кубів, а теплокомуненерго — 5,6 млрд. кубометрів. Ще 4,4 млрд. кубів становлять технологічні витрати: на видобуток, транспортування, розподіл газу, а також на виробництво скрапленого газу. Переважно для потреб автовласників.
Тим часом у державі вирішують ще одну гостру проблему: перехід на сучаснішу систему обліку палива.
Компанія «Укртрансгаз», яка експлуатує систему магістральних газопроводів і підземних сховищ газу країни, готується до переходу на європейські вимірювальні стандарти.
Упродовж нинішнього тижня метрологи компанії взяли участь у першому засіданні Ради стандартизації та метрології нафтогазового комплексу.
«Новостворена організація, яка об’єднала основних гравців газового ринку, є майданчиком для обміну досвідом та забезпечення єдності учасників ринку в процесах адаптації до нових правил роботи», — повідомили у прес-службі «Укртрансгазу». І окреслили завдання для галузі.
«Україна мусить перейти від старих радянських стандартів до нових, прийнятих у країнах ЄС. Наприклад, якщо ми зараз міряємо газ у кубічних метрах, то в майбутньому перейдемо на енергетичні одиниці — в МДж або кВт/год., або Гкал», — пояснили у компанії.
ОТАКОЇ!
А у Молдові газ дешевшає
Мешканці сусідньої для нас Молдови платитимуть за природний газ, на відміну від України, не більше, а навпаки — на 20% менше. Таке рішення ухвалило Національне агентство з регулювання в енергетиці.
Тож ціну на газ знижено з 1 січня 2018 року, і найближчим часом буде знайдено механізм повернення грошей споживачам, які вже розплатилися за використаний газ за старими цінами.
Середня ціна на газ для побутових споживачів коливатиметься від 235 доларів (6,193 тисяч гривень за курсом НБУ) до 280 доларів (7,379 тисяч гривень за курсом НБУ) за тисячу кубічних метрів, залежно від обсягів споживання.
Ціна газу в Україні становить 6,958 тисячі гривень за тисячу кубів. Але про зниження у нас не йдеться.
Навпаки, за наполяганням експертів Міжнародного валютного фонду, готується підвищення газових тарифів, і воно є одним із головних аргументів на користь виділення нам чергового траншу кредиту «стенд-бай».
У Національному агентстві з регулювання в енергетиці Молдови аргументували рішення про зниження ціни на газ зниженням середньорічної ціни на придбане паливо, а також зміцненням молдавської національної валюти лея.
ПРЯМА МОВА
«Пане Трамп, не допустіть!»
Група з 39 американських сенаторів закликала адміністрацію Дональда Трампа використовувати всі наявні засоби, щоби запобігти будівництву газопроводу «Північний потік-2».
Відповідний лист вони надіслали на ім’я міністра фінансів Стівена Мнучіна і заступника держсекретаря Джона Саллівана.
Серед сенаторів, які підписали звернення, 28 представляють Республіканську партію, 11 — Демократичну.
На їхню думку, проект зробить партнерів США в Європі «більш уразливими перед згубним впливом і політикою примусу з боку Москви», а також стане «кроком назад» у питанні диверсифікації енергопостачань у Європі».
Також американські законодавці стурбовані тим, що поява «Північного потоку-2» завдасть шкоди українській економіці, для якої транзит російського газу в Європу має важливе значення.
«Цей газопровід в обхід України усуне одну з найбільш значущих причин, за якими РФ уникає широкомасштабного конфлікту на сході України», — йдеться у листі.
А ТИМ ЧАСОМ...
Кредит на тепло
За кілька тижнів державні банки почнуть видавати населенню так звані «теплі» кредити, фінансування яких на 2018 рік передбачено на рівні 400 мільйонів гривень.
Із них 202 мільйони гривень буде спрямовано на фінансування проектів з утеплення приватного житла, 190 мільйонів гривень — на впровадження енергоефективних заходів в багатоповерхових будинках і 7,7 мільйона гривень — на заміну газових котлів на твердопаливні.
До програми залучені «Ощадбанк», «Укргазбанк», «ПриватБанк» і «Укрексімбанк». У цьому році ще більше 180 тисяч сімей зможуть скористатися програмою, отримати відшкодування і в рази зменшити свої витрати на комунальні платежі», — повідомили у Державному агентстві з питань енергоефективності та енергозбереження.
Механізм фінансування «теплих» кредитів передбачає відшкодування 20% суми кредиту (але не більше 12 тисяч гривень) для громадян при заміні газових котлів, 35% суми кредиту (але не більше 14 тисяч гривень) на енергоефективне обладнання і матеріали для фізичних осіб, 40% тіла кредиту (але не більше 14 тисяч гривень у розрахунку на одну квартиру) на енергоефективне обладнання і матеріали для ОСББ та житлово-будівельних кооперативів. При цьому громадянам, які отримують субсидію, компенсується 70% суми кредиту.
