У Ніжині створили аудиторію-музей радянської епохи Homosoveticus

06.03.2018
У Ніжині створили аудиторію-музей радянської епохи Homosoveticus

Атрибути не прекрасного радянського періоду. (Фото автора.)

У музейній сім’ї Гоголівського університету, що в Ніжині на Чернігівщині, незвичне, але актуальне нині поповнення — нещодавно відкрилася довгоочікувана аудиторія-музей радянської епохи під іронічною назвою Homosoveticus, за аналогією з однойменною працею філософа та письменника Олександра Зінов’єва.
 
Упродовж усього існування радянської держави її керівники намагалися створити так звану «нову людину», лояльну до режиму та віддану пануючим ідеям.
 
Тієї держави вже немає, та наслідки подібних експериментів помітні досi.
 
Це й стало поштовхом до створення нового музею. Ініціативна група складалася з викладачів історико-юридичного та філологічного факультетів Ніжинського університету — Григорія Самойленка, Євгенії Страшко, Максима Потапенка, Олександра Забарного, Євгена Луняка та багатьох інших. 
 
Цей музей створено для пам’яті про нелегкі часи, а не з туги за ними, наголошують творці музею Homosoveticus.
 
Майже шість років тривала творча робота щодо організації цікавого музейного простору. Почалося все з обговорень на кафедрі історії України. Потiм долучилися студенти i просто небайдужі люди.
 
Адже сліди неоднозначної епохи є, без перебільшення, майже в кожній родині. Вдалося зібрати чималу, а головне — різнобарвну музейну колекцію, в якій є чи не все з життя радянської людини — від шаблонного партійного чи комсомольського квитка до омріяного телевізора або відеомагнітофона. 
 
— Експонатів у нас вистачить ще на один музей, — каже доцент Євгенія Страшко. — Тому експозицію постійно оновлюватимуть i змінюватимуть.
 
— Музей у нас не зовсім традиційний, — додає ректор університету Олександр Самойленко. — Це насамперед наукова, навчальна територія, що розкриває перед молоддю сторінки історії України ХХ століття.
 
— Музеєфікація будь-якого періоду історії показує, що він уже пройшов, уже в минулому, — зазначив доцент Максим Потапенко. — Цей принцип ліг і в основу нашої роботи.
За задумом організаторів, у музейній кімнаті також займатимуться студенти та відбуватимуться наукові заходи. Для цього передбачено великий «круглий стіл» i технічні засоби. А розлогим фоном слугуватимуть одразу дві імпровізовані музейні зони. 
 
Одна представляє міні-галерею картин у стилі соціалістичного реалізму. На полотнах традиційна тематика — усміхнені колгоспниці та робітники, сцени з повсякденного життя людей, пейзажі сіл i міст. Інша — більша й знаковіша частина.
 
За оригінальним задумом натхненників музею, вона представляє експозицію, поді­лену ще на чотири зони: селянську хату 20—40-х, кабінет інтелігента 50—60-х, студентську кімнату 70-х і квартиру робітника 80-х.
 
— У нашій експозиції ми розкрили життя двох основних класів — робітників i селян, а також мобільні соціальні групи інтелігентів i студентів, — розповів Максим Потапенко під час першої екскурсії в музеї Homosoveticus. — У 20—40-х під час продрозверсток та колективізацій радянська влада просто знищила українське село. У 50—60-х розпочалися ­переслідування інтелігенції.
 
1970-ті стали певним бумом у радянській вищій школі, збільшується кількість студентів, державі потрібні спеціалісти. А от 1980-ті представляє квартира робітника, який її нещодавно отримав і наповнив традиційним начинням. Дивлячись на експозицію, на різноманіття речей, треба пам’ятати, що за всім цим експериментальним простором «нової людини», «людини радянської» — багатомільйонні жертви радянської влади...
 
Оживити історію та проілюструвати специфічний дух епохи під час презентації-відкриття музею допомогли студенти факультету культури та мистецтв.
 
Молодь перевтілилася в образи недалекого минулого й розповіла про труднощі буття у світлиці вихідців із села.
 
Сумним романсом зі старого, але працюючого грамофона вилилася мить життя з кімнати інтелігента, під гітару співав студент на стандартному пружинному ліжку, мотиви у стилі диско 80-х линули з квартири робітника. 

  • Симон Петлюра вбитий у Парижі 94 роки тому

    Голова Директорії, головний отаман військ УНР Симон Петлюра був розстріляний Самуїлом Шварцбардом на розі вулиці Расін та бульвару Сен-Мішель у Парижі 94 роки тому - 25 травня 1926 року о другій годині дня. >>

  • Розслідування Григорія Омельченка: «Катинь-1» є злочином СРСР

    «Україна молода» свого часу публікувала окремі результати розслідування обставин авіакатастрофи польського літака Ту-154 під Смоленськом 10 квітня 2010 року, яке проводив генерал СБУ Григорій Омельченко. Сьогодні ми починаємо публікацію повного звіту розслідування. >>

  • Меморіальний комплекс «Чорний ворон» створюють на Кіровоградщині, фото

    Це непересічна подія не лише для області, а й України. Місце, де відбувся легендарний бій отамана Чорного ворона має не лише потужне історичне, а й туристичне значення. Тож комплекс абсолютно заслуговує на те, щоб стати національним надбанням», - зауважив пан Балонь. >>

  • Епос про Гільгамеша: в США судяться за повернення Іраку таблички-артефакту

    Стародавній артефакт часів Межиріччя - глиняна табличка, на якій однією з найдавніших систем письма - клинописом викладено частину всесвітньо відомого міфологічного твору «Епосу про Гільгамеша», перебуває у власності приватної виставкової фірми Hobby Lobby з порушенням законів США. >>

  • День морської піхоти святкують в Україні, відео

    До 102 річниці з Дня заснування морської піхоти України у 36-й окремій бригаді морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського відбудеться відкриття кімнати бойових традицій, де можна буде ознайомитися з минулим та сьогоденням бригади, яка має багаторічну історію. >>

  • Україна вшановує жертв депортації кримськотатарського народу

    Лише в 1989 році кримським татарам було дозволено повернутися на батьківщину. Після незаконної анексії Криму у 2014 році російська влада продовжує дискредитацію та утиски кримських татар, що лишилися на півострові. >>