У 2017 році в світі побільшало дифамації (розповсюдження в ЗМІ дійсних або вигаданих відомостей, які ганьблять громадянина, організацію чи установу), репресій та насилля супроти правозахисників.
Щонайменше 312 правозахисників було вбито у світі 2017 року, а ситуація з дотриманням прав і свобод погіршується.
Про це йдеться в щорічній доповіді міжнародної правозахисної організації «Міжнародна амністія» (Amnesty International), оприлюдненій у четвер, 22 лютого.
Остання доповідь «МА» оцінює стан прав людини в 159 країнах світу впродовж минулого року. За даними дослідників, результати аналізу свідчать про безперестанну боротьбу багатьох людей з урядами за свої права.
В Україні знайшли «таємні в’язниці» спецслужб України
У документі також зазначається, що посилення «риторики демонізації» у 2017 році призвело до значних порушень прав людини в усьому світі.
На 70-річчя Загальної декларації про права людини ці самі права було поставлено під питання. Поширення «риторики демонізації» організація пов’язує, зокрема, з політикою президента США Дональда Трампа.
У низці країн, зокрема в Угорщині, критичні до уряду організації таврують як «іноземних агентів, шпигунів і ворогів держави».
У Польщі посилюється політичний контроль над мас-медіа, судами та неурядовими організаціями.
Голова «Міжнародної амністії» у Туреччині Танер Кіліч вже кілька місяців перебуває «без доказів» в ув’язненні за звинуваченням у співпраці з рухом проповідника Фетхуллаха Гюлена, йдеться в доповіді «МА».
Та найкритичнішою, на думку правозахисників, є ситуація з правами людини в М’янмі, де народність рохінджа зазнала етнічних чисток.
700 тисяч осіб були вимушені залишити територію країни і втекти до сусідньої Бангладеш.
У частині доповіді, яка присвячена Україні, йдеться не тільки про ситуацію з правами людей в анексованому Криму та на окупованій частині Донбасу, а й про посилення тиску української влади на неурядові організації та журналістів.
Там додають, що активісти та антикорупціонери регулярно зазнавали атак, які розслідували неефективно. У причетності до цих нападів підозрюють навіть представників силових органів.
Правозахисники звертають особливу увагу на так звані «таємні тюрми СБУ», які нібито мали спецслужби до 2016 року, де незаконно утримували людей (сама СБУ, нагадаємо, заперечує існування таких в’язниць).
Розслідування щодо «таємних тюрем» українських спецслужб не досягло жодного прогресу, у той час як представники правоохоронних органів продовжували використовувати тортури та інші неправомірні дії щодо людей, йдеться в звіті.
Представники Підкомітету ООН з недопущення катувань після візиту до України повідомляли, що СБУ надали їм доступ не до всіх місць позбавлення волі й утримання, зокрема, йшлося про такі об’єкти в Харкові.
Коли правозахисники приїхали вдруге, то в них склалося враження, що приміщення спеціально підготували, аби не залишилося жодних слідів тортур, йдеться у доповіді. На момент перевірки затриманих перевезли до інших місць.
А до місць позбавлення волі на нині непідконтрольних Києву територіях на сході України експертів узагалі не допустили представники угруповань «ДНР» і «ЛНР».
Створене в Україні минулого року Державне бюро розслідувань усе ще не розпочало роботу, наголошується в аналізі.
Активісти та члени неурядових організацій, які висвітлюють корупцію в Україні, стикаються з тиском та навіть насиллям, зазначають експерти.
У березні уряд також зобов’язав антикорупційних активістів, включно з журналістами, декларувати свої щорічні доходи.
Ухвалений парламентом закон, який запроваджує електронне декларування для неурядових організацій, у «МА» також оцінюють як прояв тиску.
Правозахисники звертають увагу і на те, що Верховна Рада України все ще не ратифікувала Стамбульську конвенцію — комплексний міжнародний документ, метою якого є протидія насильству стосовно жінок та домашньому насиллю.
При цьому, посилаючись на дані Моніторингової місії ООН iз прав людини в Україні, експерти зауважують, що у випадках сексуального насильства, пов’язаного з воєнним конфліктом, українська система правосуддя виявилась нездатною належним чином захистити жертв, серед яких як жінки, так і чоловіки.
Тим часом у Криму тривають утиски свободи слова, переслідування зібрань. Місцева влада (влада окупованого Росією півострова. — Ред.) усіляко придушує права кримських татар.
Також залишається під забороною Меджліс кримськотатарського народу, йдеться у звіті. Російські спецслужби обшукували домівки десятків кримських татар, що є частиною ширшої кампанії залякування.
При цьому мало хто з адвокатів може наважитися на захист прав критиків Росії, адже вони також стають об’єктом переслідувань.
Україна корумпованіша, ніж Росія
Непривабливо змальована Україна й у світовому Індексі сприйняття корупції від організації «Міжнародна прозорість» (Transparency International), який був оприлюднений днем раніше, у середу, 21 лютого. У ньому Україна посіла 130-те місце серед 180 країн світу.
Індекс є оцінкою від 0 (найвищий рівень корупції) до 100 (найнижчий рівень корупції). Згідно з ним, Україна покращила свій торішній результат на один бал і отримала 30 балів зі 100 можливих. Поруч із нею з таким же результатом — Гамбія, Іран, М’янма та Сьєрра-Леоне.
Тим часом Росія набрала на один бал менше і посіла у рейтингу 135-те місце (29 балів), Білорусь — 68-ме (44), Польща — 36-те (60).
Таким чином, за винятком Росії, у рейтингу TI Україна стала найкорумпованішою країною Європи.
Transparency International зазначає, що в Україні панує корупційна безкарність. Незначного підвищення позиції України у рейтингу, за словами експертів організації, вдалося досягнути за рахунок того, що в 2017-му українські антикорупційні органи (САП та НАБУ) направили до суду перші справи щодо підозр у корупції високопоставлених чиновників.
Водночас повільне зростання індексу України у Transparency International, зокрема, пояснюють браком політичної волі керівництва країни до боротьби з корупцією і низьким рівнем довіри до українських судів та прокуратури.
Поліпшити результат України, на думку експертів, може запуск Антикорупційного суду і продовження судової реформи, а також перезапуск Нацагентства із запобігання коруції та позбавлення правоохоронців права втручатися в економічну діяльність.
Очолюють Індекс сприйняття корупції від Transparency International Нова Зеландія (89), Данія (88) та Фінляндія (85).
Тоді як найбільш корумпованими країнами світу названі Сомалі (9), Південний Судан (12) та Сирія (14).
Експерти наголошують, що показники нижче 50 балів мають понад дві третини зі 180 країн у рейтингу.
«Це означає, що понад шість мільярдів людей живуть у корумпованих країнах», — сказано у звіті.
У Transparency International також зазначили, що задля глобальної боротьби з корупцією уряди країн в усьому світі мають робити більше для розвитку громадянського суспільства, підтримки вільної преси, захисту активістів і журналістів, а також забезпечення прозорості та підзвітності у державних і приватних установах.
