Маневр від дефолту: на що може піти влада заради кредитів МВФ

21.02.2018
Маневр від дефолту: на що може піти влада заради кредитів МВФ

Вартість газу для українців з економічного питання стало політичним. (Фото з сайта golos.dyvys.info.)

Глухий кут, у який зайшли перемовини української влади з Міжнародним валютним фондом, може зникнути.

Виходом, не надто приємним, як для чиновників, так і пересічних громадян.

МВФ за півкроку, аби продавити два найбільш важливі для нього пункти, необхідні для налагодження двосторонньої співпраці: створення Антикорупційного суду та підвищення тарифів на газ для населення. 

В іншому випадку, якщо порозуміння з МВФ не буде, на Україну чекає темний привид дефолту. 

А судді хто?

МВФ iще раз нагадав офіційному Києву, що без Антикорупційного суду працювати з нашою державою він не буде.
 
«Нині важливо, щоб влада України забезпечила невідкладний розгляд, у відповідності з парламентськими процедурами, законопроекту щодо Антикорупційного суду і щоб при цьому під час його розгляду в парламенті були враховані поправки, необхідні для приведення остаточного тексту закону у повну відповідність передбаченим програмою зобов’язанням та рекомендаціям Венеціанської Комісії Ради Європи», — повідомляється у прес-релізі Фонду.
 
Крім цього, влада України повинна забезпечити прогрес у реалізації інших відкладених заходів, в тому числі в енергетичному і фіскальному секторах, які необхідні для досягнення поставлених програмою співпраці цілей. 
 
Влада устами спікера Верховної Ради Андрія Парубія запевнила, що фінальне голосування за законопроект може відбутися у середині березня.
 
«Наші партнери вважають, що не всі з положень Венеціанської комісії були враховані у президентському законопроекті. Я передбачаю, що між першим і другим читанням ми зможемо ці дискусії завершити і внести ці положення Венеціанської комісії», — зазначив Парубій. 
 
Ідеться про положення законопроекту, що його подав Президент України Петро Порошенко, яким формування складу суду виводять з-під підпорядкування міжнародних організацій, на чому наполягають наші кредитори і фінансові донори. 

Населенню дорожче, промисловості дешевше... 

А тим часом українська влада намагається пройти ще одне випробування, яке може стати фатальним як для Президента, так і для уряду. Головним чином, в електоральному плані.
 
Йдеться про подорожчання газу для населення, на якому давно наполягає Міжнародний валютний фонд.
 
Офіційний Київ тривалий час намагався переконати наших головних кредиторів поступитися цією вимогою.
 
Проте МВФ, який погодився на продовження земельного мораторію, у цьому питанні демонструє непохитну стійкість.
 
Мовляв, газ для населення має подорожчати, а в іншому випадку очікувати кредитування від Фонду не доведеться.
 
Ще під час Давоського форуму Президент Петро Порошенко у цьому питанні фактично капітулював і пообіцяв директору-розпоряднику МВФ Крістін Лагард, що українці платитимуть за газ більше.
 
Тепер надзавдання для Порошенка і його політичної сили — переконати пересічного українця, що подорожчання не зробить його жебраком. 
 
Днями уряд підготував ще один, абсолютно новий варіант змін методики визначення ціни на газ. За неофіційними даними, які наводяться у ЗМІ, підвищення не буде різким і одномоментним.
 
Натомість ціна на газ для населення буде підвищуватися поетапно — щоквартально на 2-3% упродовж півтора року, починаючи з квітня поточного року. У підсумку, до жовтня 2019 року вона має вирости, за попередніми розрахунками, приблизно на 16%.
 
Таким чином, як сподіваються у Кабміні, уряду вдасться уникнути як різкого збільшення витрат на виплату субсидій, яке може бути при разовому значному збільшенні ціни газу, так і ризиків сплеску інфляції.
 
Паралельно з цим уряд підготував і представив МВФ два варіанти покладання спецзобов’язань для забезпечення газом населення і підприємств теплокомуненерго на 3 роки — до 1 квітня 2021 року. 
 
За першим варіантом, газзбутам пропонується купувати газ для населення безпосередньо в «Укргазвидобування», а не у «Нафтогазу», як це є зараз.
 
У 2018 році ця компанія може добути 16,2 млрд. куб. метрів, з яких газзбутам для потреб населення продадуть 10,9 млрд. кубометрів за чинною ціною 5930 грн. iз ПДВ.
 
Залишок газу йде НАК «Нафтогаз України» для реалізації теплокомунерего. 
 
За другим варіантом, вітчизняна видобувна компанія також продає газ газзбутам для населення в 2018 році в тому ж обсязі й за такою ж ціною, але залишок газу — 5,3 млрд. куб. метрів — iде вже не НАК, а для продажу на біржі.
 
Натомість для тепловиків «Нафтогаз» закуповує газ в обсязі 5,3 млрд. куб. метрів там, де йому вигідніше: або на внутрішньому ринку, або у «Газпрому», або у європейських постачальників.
 
Згідно з обома варіантами, перехід до ринкової ціни газу може бути лише в разі зменшення числа домогосподарств, які отримують субсидії до 25% і покриття всіх споживачів газу в Україні газом власного видобутку.
 
А це можливо саме в 2021 році, коли, за прогнозом уряду, при видобутку в 28 млрд. кубометрів споживання буде 27 млрд. кубометрів. 
 
Натомість із 1 березня знижуються ціни на газ для промисловості. Як повідомили у «Нафтогаз України» зниження вартості становить у порівнянні з лютневими розцінками 14% або 7896 грн. 
 

А ТИМ ЧАСОМ...

Потім і Світовий банк підтягнеться...
 
Світовий банк готовий підтримати Україну в майбутньому, але для того, щоб ця підтримка матеріалізувалася, економічна і соціальна політики України повинні відповідати загальним цілям.
 
За словами віце-президента банку Сиріла Муллера, політика цієї структури повинна бути спрямована на посилення економічної стабільності, стимулювати економічний розвиток, покращувати добробут людей.
 
Як тільки будуть зроблені кроки в цих напрямках, Україна зможе розраховувати на допомогу від міжнародних фінансових установ. 
 
За словами Муллера, Світовий банк готовий розглядати можливість додаткової фінансової допомоги Україні, прямої бюджетної підтримки.
 
«По суті, ця допомога дозволить частково фінансувати витрати, пов’язані з борговими виплатами України. Програма передбачає надання 800 млн. доларів гарантій уряду України. Також зараз ми обговорюємо низку проектів в енергетичному секторі, сподіваємося залучити інвестиції й у ці проекти», — зазначив представник банку. 
 
Також Муллер натякнув, що залученню інвестицій до України заважає земельний мораторій. «А ще ми хотіли б підтримати перетворення, які відбуватимуться в агросекторі. Звичайно, цим наша допомога не обмежиться, в розробці — низка проектів, що стосуються медичної галузi, соціального захисту, розвитку підприємництва», — додав він.