У вівторок після коротких канікул депутати повернулися до законотворчої роботи.
Як зазначив напередодні спікер парламенту Андрій Парубій, головними питаннями весняно-літньої сесії мають стати законопроект про антикорупційний суд, призначення голови Національного банку, уповноваженого з прав людини та голови Рахункової палати, оновлення ЦВК та інші нагальні проблеми, вирішення яких затяглося більш як на півроку.
Також до порядку денного будуть включені питання безпеки та оборони країни. Зокрема, депутати мають розглянути закон про національну безпеку, який є важливим для інтеграції України в НАТО.
А розпочалася сесія зі спроби переглянути прийнятий під завісу попередньої сесії Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях».
Таку постанову внесли представники Опоблоку, які наполягали на негайному скасуванні закону, який «посварить Україну з Донбасом».
Утім, їхня пропозиція набрала лише 32 голоси, тож Андрій Парубій зазначив, що у нього більше немає жодних підстав зволікати з підписанням документа.
Хоча, доопрацювати документ таки доведеться — уже після голосування законопроекту в цілому парламентський Комітет з питань національної безпеки та оборони дійшов висновку, що в нього треба внести технічні правки, а також правки щодо роботи військово-цивільних адміністрацій.
Другим питанням, яке викликало палкі дискусії, стала наша «відповідь Чемберлену», а точніше — заява українського парламенту у відповідь на прийнятий польським сеймом закон про Інститут національної пам’яті, яким, зокрема, запроваджується кримінальна відповідальність за заперечення «злочинів українських націоналістів».
«Ми стурбовані зростанням антиукраїнських настроїв у Польщі. А цей закон може бути інструментом подальшого залякування або тиску на українську громаду, через те, що в польських ЗМІ буде наростати істерія, і не буде можливості вести дискусію про історичну правду, чи не буде академічної свободи проводити дослідження. Українська позиція була в тому, щоб не опускатися до рівня польських політиків у питанні зайвої політизованості історії, а тримати високу планку і чітко говорити про стратегічне партнерство», — заявила голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко.
Зрештою, депутати ухвалили заяву, яка засуджувала польський закон, а також підтримали спорудження в Києві меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної сотні.
А от розгляд законопроекту «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» затягнувся, хоча до обіду депутати встигли проголосувати за більш як 400 правок.
А от вирішення інших питань було відкладене на пізніше. З одного боку — щоб врахувати всі позиції, з іншого — щоб знайти голоси для позитивного голосування (а це з кожним разом вдається все важче й важче).
Одним із перших на порядку денному має постати закон про Антикорупційний суд. Петро Порошенко закликав депутатів зробити це негайно, цього сесійного тижня.
Наразі у Верховній Раді зареєстровано президентський законопроект №7440 «Про Вищий антикорупційний суд» та 4 альтернативні законопроекти.
Андрій Парубій передбачає, що і цей законопроект викликатиме парламентські баталії.
«Напевно, найголовніша дискусія буде щодо компетенції громадської ради міжнародних експертів. Дискусія в тому, що міжнародні партнери рекомендують, щоб громадська рада міжнародних експертів могла під час розгляду давати свою оцінку щодо того чи іншого кандидата. І щоб Вища кваліфікаційна комісія суддів брала на розгляд тільки тих кандидатів, які пройшли попереднє обговорення громадської ради. І, відповідно, вже їх подавала на остаточне затвердження», — сказав він в ефірі «Свободи слова» на каналі ICTV.
Але найголовніше питання — коли ж нарешті депутати зберуться у повному складі? Бо, як зазначила перший віце-спікер Ірина Геращенко, деякі депутати досі не можуть полишити шезлонги і повернутися до сесійної зали.
«Давайте кожен день починати з оголошення того, хто в шезлонгах, а хто у відрядженні чи на лікарняному», — запропонувала депутатка.
У чомусь вона має рацію: за даними Комітету виборців України, у січні 330 народних депутатів пропустили більше половини голосувань у Верховній Раді, з них 38 жодного разу не брали участі в голосуванні.
А ТИМ ЧАСОМ...
Народні депутати Віктор Кривенко та Павло Кишка офіційно вийшли з фракції «Блок Петра Порошенка».
Про свій намір вони оголосили ще в грудні 2017 року, як знак протесту проти позиції фракції щодо звільнення голови НБУ Валерії Гонтаревої та мера Одеси Геннадія Труханова, пенсійної реформи, «кишенькового» аудитора НАБУ, декларацій для громадських активістів-антикорупціонерів, утисків НАБУ, тиску на антикорупційний комітет та «махінації» з Роттердам +.
Таким чином, кількість членів фракції БПП скоротилася до 136 депутатів.
