Використання потенціалу наукової діаспори є одним із сучасних підходів до модернізації та інтегрування у світовий науковий простір наукових систем багатьох країн, особливо посттоталітарних, у яких трансформація суспільного ладу супроводжується зниженням фінансування науки, скороченням наукової галузі та виїздом перспективних молодих учених в дослідницькі центри багатших країн.
Такі негативні тенденції впродовж багатьох років притаманні українській науці, що засвідчено низкою досліджень і неодноразово обговорювалося в пресі.
Водночас за ці роки в закордонних дослідницьких центрах зміцніла, утвердилася й активно переймається проблемами науково-освітньої галузі в Україні наша наукова діаспора, що, наприклад, проявилося в протесті понад 140 учених, які працюють в університетах і промислових компаніях Західної Європи, Канади і США, проти інтеграції анексованих українських інституцій у російську наукову систему. Інформація на цю тему публікувалася ще 2016 року в таких найпопулярніших наукових журналах, як Science і Nature.
Новим прикладом активності наукової діаспори є проведення 7-12 грудня минулого року першого етапу Німецько-українського форуму молодих учених, організатором якого виступили Університет міста Тюбінген, Німецько-українське академічне товариство та Українська академічна міжнародна мережа за підтримки Федерального міністерства освіти і досліджень Німеччини та Німецької служби академічних обмінів.
Учасників Форуму з Німеччини та України відібрано за попереднім конкурсом поданих заявок.
Програма Форуму включала ознайомлення з напрямками досліджень в окремих університетах, наукових центрах і дослідних інститутах НАНУ в Києві, Харкові та Львові, виступи молодих учених із власними науковими проектами, які могли б стати предметом майбутньої співпраці (заслухано 43 доповіді з природничих, технічних та гуманітарних наук), а також презентацію результатів досліджень, які вже виконуються в німецько-українському науковому співробітництві.
Окреме інформаційне засідання було присвячено обговоренню проблеми фінансування науки в Україні та можливостям, які надають німецькі фонди і міжнародні наукові програми.
У кожному з міст учасники Форуму знайомилися з культурними пам’ятками.
Заплановано, що 10 українських учених, наукові дослідження котрих мають потенціал для двостороннього співробітництва, візьмуть участь у другому етапі Форуму, який відбудеться 9-10 лютого в Берліні. Мета його — навчання і тренування в написанні заявок на гранти та відвідання дослідницьких лабораторій німецьких партнерів.
Необхідно зазначити, що, окрім молодих дослідників, у роботі Форуму з обох сторін брали участь і досвідчені вчені та керівники наукових установ, які презентували свої заклади чи вже виконані спільні проекти.
Загалом у роботі заходу взяло участь близько 90 вчених. Приємне враження справляла активність молодих, їх практично вільне володіння англійською як міжнародною науковою мовою, зацікавленість у розвитку контактів і співпраці.
Сподіваємося, що допомога наукової діаспори у цей складний для наукової галузі період, період її реформування, сприятиме вдосконаленню наших учених та підтриманню наукового потенціалу України.
У команді організаторів із Німеччини — голова Українсько-німецького академічного товариства Ольга Гаращук, ініціаторка створення Української академічної міжнародної мережі Оксана Зойменіхт, регіональна координаторка для Центральної та Східної Європи університету м. Ганновер Наталія Бутич та фахівець з історії університету міста Тюбінґен Наталія Сінкевич.
Про інші заходи і плани діяльності Української академічної міжнародної мережі та Товариства можна дізнатися на їхній сторінці в інтернеті: www.ukrainet.eu.
Віра ТРОЯН,
співголова громадської організації «Жінки в науці», професор
