Джерела «Русского міра» на сході,

03.01.2018
Звернув увагу на виступ Президента України Віктора Ющенка «Чому Путін бродить по Східному Донбасу?» в «Україні молодій».
 
Автор дає відповідь усім мислячим людям на події, що відбуваються на сході країни.
 
Віктор Андрійович підкреслює: «...Путін зараз бродить по Східному Донбасу не лише тому, що він агресор, а тому <...> що ця територія — найслабша ланка нашої єдності».
 
Далі автор вказує на особливості та історію цього краю: «Донбас русифікований і руськооцерковлений» — ось вам і головні причини!
 
Хочу підкреслити особливо слово «руськооцерковлений» як новотвір в українській мові, за що вдячний автору. Віктор Ющенко як людина віруюча добре знає роль релігії і церкви у суспільстві та особливо — в Україні.
 
Творці марксизму добре знали значення релігії для народу, тому і порівнювали її з опіумом. Прийшовши до влади в Росії, Ульянов-Ленін і його соратники, щоб підкорити собі народ, перш за все почали боротися з релігією.
 
Історію церкви в СРСР і особливо в Україні яскраво ілюструє насамперед трагічна доля Української греко-католицької церкви та її священиків, адже ця гілка була і є істинно українською, вона молилася і молиться за Україну, її народ.
 
Чимало передач на українському телебаченні порушують релігійні теми, на них запрошують цікавих гостей, але назагал вони закінчуються політичними дискусіями довкола церкви.
 
Незважаючи на те, що в нашій державі церква і релігійні організації відокремлені від держави (ст. 35 Конституції України), виникає питання про вплив церкви на політичні події в Україні та як священнослужителі виконують самі і благословляють прихожан виконувати заповіді Божі.
 
Війна, розв’язана Росією проти України, висвітлює істинне обличчя московської церкви по відношенню до подій, які відбуваються в Криму і на сході України.
 
На словах у проповідях священики часто говорять про любов до ближнього свого, про братерство.
 
Невже патріарх Кирил не бачить, як православні «брати»-росіяни та інші найманці з Росії вбивають православних в Україні? Усе добре бачить, але московська церква вірна не заповідям Божим, а заповідям Путіна.
 
Яскравий приклад, коли представники Московського патріархату під час проголошення промови Президента у Верховній Раді віддати шану загиблим воїнам демонстративно не встали.
 
Хочу через шановану багатьма українцями газету «Україна молода» звернутися до людей, які вважають себе віруючими.
 
З моїх особистих спостережень, прийшовши до церкви, люди думають, що, поставивши свічечку, виконали свій обов’язок.
 
Ні, дорогі мої, участь у Святій Літургії полягає не лише в тому, щоб свічечку поставити, а помолитися самому і поцікавитися, за кого молиться паства, адже в Божественній літургії проголошують: «...за святійшого вселенського архієрея нашого (далі вказується ім’я)».
 
В римо-католицькій та греко-католицькій церквах моляться за Папу, а в православній московській — за Кирила?
 
І як сказав в інтерв’ю Віктор Ющенко: «...Путін зараз бродить по Східному Донбасу не лише тому, що він агресор, а тому, що, хай вибачать мені всі, хто не згоден, ця територія — найслабша ланка нашої єдності. Бо Путін ходить по Донбасу, він чує російську мову, він ходить у російську церкву, він читає російську газету, він ходить у російський театр, він дивиться російське телебачення. Це готовий «рускій мір».
 
Чи не час усім нам задуматися над цими словами? 
 
Антон КАДЕНЮК
Житомир
  • Небезпечний прецедент справи Лучанова

    Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>

  • Не дають добро на добро

    Шановна редакціє!
    До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>

  • Тривожна тінь диктатора Пілсудського

    У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>

  • Вибачаємо і просимо вибачення: в Україні та Польщі різна історія і різні герої

    Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! ​Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>

  • Проблеми нової реформи: армія - це не лише піхота

    Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>